АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Предмет відображення

Читайте также:
  1. I. Предмет и метод теоретической экономики
  2. I.ПРЕДМЕТ ДОГОВОРА
  3. III. Предмет, метод и функции философии.
  4. Базовые понятия предметного поля социальной информатики
  5. Билет 1. Предмет истории как науки: цели и задачи ее изучения
  6. Билет 12. Предмет социальной философии. Уровни анализа общественных отношений
  7. Билеты к экзамену по предмету «История»
  8. Бытие как предмет онтологии. Метафизическое и физическое (натуралистическое) понимания бытия.
  9. Введение в предмет.
  10. Введение. Предмет философии науки (Розов М.А., Стёпин В.С.)
  11. Введение. Предмет химии
  12. ВВЕДЕНИЕ. ПРЕДМЕТ. ОСНОВЫ ОХРАНЫ ТРУДА. ОХРАНА ТРУДА КАК НАУКА

Предмет відображення в журналістиці вивчений досить повно. Він містить у собі феномени з різних сфер діяльності, наприклад з економіки, політики, права, релігії, моралі і т.д. Ці сфери нерідко називають об'єктом журналістики. Проводячи розмежування між предметом і об'єктом журналістики, варто мати на увазі, що "предмет не є річ, що існує поруч з об'єктом". Зміст предмета говорить не про нього самого, а про певний "аспект зовнішнього об'єкта"[1]. Таким "аспектом об'єкта" (тобто предметом) журналістики в цілому визнається "сучасність у сукупності безлічі складових її соціальних ситуацій"[2]. З цим визначенням не можна не погодитися в тому плані, що журналістика дійсно має справу саме з актуальною стороною сучасного життя. Однак дане визначення не слід розуміти так, що журналістика займається тільки ситуаціями, якщо в поняття "ситуація" вкладати більш вузький, більш конкретний зміст. Зокрема, наприклад, якщо мова йде про аналітичну журналістику як тип масової інформації, то її предметом можуть бути й окрема подія, і процес, що містить у собі ряд подій, і ситуація, що включає як різні події, так і об'єднує їхні процеси у всьому різноманітті їхніх взаємодій.

При цьому події, процеси, ситуації можуть мінятися місцями в причинно-наслідковому зв'язку. Так, подія може викликати процеси (наприклад, смерть Й. Сталіна обернулася процесом розвінчання культу особистості і певною демократизацією життя в країні). Процес може породити ситуації (процес кримінальної приватизації, розвалу економіки став причиною ряду важких ситуацій у країні, наприклад, ситуації з невиплатою зарплати). Ситуація може вилитися у певні процеси (наприклад, ситуація з невиплатою зарплати в країні спровокувала процес страйкового руху шахтарів, вчителів тощо).

При цьому в ході дослідження предмета відображення в центрі журналістської уваги виявляється та сторона дійсності, на яку "вказують" функції журналістики. Такою стороною є те багатство взаємозв'язків, у які включені актуальні феномени реальності, що відображуються в текстах. Саме їх і "відбирає" у досліджуваних явищах журналіст. Те, які саме взаємозв'язки виявляться в центрі його уваги, залежить від того, що автор вважатиме найбільш важливим для своєї аудиторії, від масштабності, актуальності, обґрунтованості задачі, що він вирішує у своєму виступі в пресі.

Подія як предмет відображення. Висвітленню подій присвячена більшість інформаційних публікацій. Найважливіше завдання журналіста-інформатора оперативно повідомляти аудиторії про найбільш важливі події, їх місце, час. Без повідомлень про поточні справи, звершеннях, подій немає інформаційної журналістики. Вони є її основний "щоденний хліб".

Але це не означає, що події не відображаються в матеріалах аналітичних і художньо-публіцистичних жанрів. У публікаціях цього плану вони виступають як об'єкт заглибленого дослідження чи художнього осмислення. Це відбувається, насамперед, з метою виявлення їх значущості, актуальності, причин і можливих наслідків.

Що ж таке "подія", з яких "складових частин" вона складається? Подію можна визначити як точно фіксований у просторі і в часі (тобто з чітким початком і кінцем) крок у суспільному процесі. Подіями називаються природні явища і катаклізми. На відміну від таких природних подій, для журналістики значимі, насамперед, події, що представляють собою дії людей з визначеними цілями й результатами, що впливають на той чи інший суспільний процес і включені в нього. Події, як відомо, породжуються певними суспільно-політичними ситуаціями, економічним, моральним й іншими станами суспільства.

Вже в ході вибору з безлічі подій однієї, яка стане предметом розмови в публікації, журналіст починає її якоюсь мірою досліджувати. Намагаючись вибрати подію, що має суспільну значимість, подію, гідну висвітлення в ЗМІ, він шукає, насамперед, таку з них, що максимально пов'язана з задоволенням інтересів, у першу чергу, всього суспільства в цілому, а також заслуговує на увагу з боку окремих соціальних груп, особистостей, у тому числі і задіяних певним чином у цій події. Чим більшу кількість людей «зачепить» та чи інша подія, чим актуальніші їх потреби, пов'язані з нею, тим більше вона є значимою і тим більшої уваги заслуговує з боку журналіста.

Розглянемо наступні приклади:

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)