|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Властивості ПРМ, РМ і РПМ
Тeорeма 11. Клас РПМ замкнений вiдносно операцiй È та Ç. Нехай A і B - РПМ, нехай f та g - РФ такi, що A = Ef і B = Eg . Задамо функцiю h так: h (2× x)= f (x), h (2× x +1)= g (x). Тодi h є РФ, причому Eh = Ef È Eg = A È B. Тому A È B є РПМ. Але × , тому - ЧРФ, звідки за df4 A Ç B є РПМ. Тeорeма 12 (узагальнена тeорeма Поста). Нехай множини A та B - РПМ, причому A Ç B =Æ і множина A È B рекурсивна. Тодi A та B - рекурсивнi множини. Вважаємо, що A ¹Æ та B ¹Æ, iнакше твердження теореми тривiальне. Нехай f і g - такi РФ, що A = Ef та B = Eg . Вкажемо алгоритм A, який за довiльним b Î N визначає: b Î A чи b Ï A. Функцiю h (x) задамо так: h (2× x)= f (x), h (2× x +1)= g (x). Тодi h є РФ, причому Eh = Ef È Eg = A È B. Множина A È B рекурсивна, тому алгоритмiчно розв’язна. Спочатку наш алгоритм A моделює роботу алгоритму для розв’язування множини A È B. Якщо b Ï A È B, то b Ï A. Якщо bÎA È B, то поступово обчислюємо значення h (0), h (1),.... Позаяк Eh = A È B, то b = h(n) для деякого n. Якщо п парне, то b = h (n)= f (n /2), звiдки маємо bÎA. Якщо п непарне, то b = h (n)= g ((n -1)/2), звiдки b Î B, тому в силу A Ç B =Æ маємо b Ï A. Отже, множина A алгоритмiчно розв’язна. За тезою Чорча множина A рекурсивна. Аналогiчно доводимо рекурсивнiсть множини B. Наслiдок (тeорeма Поста). Якщо множини L та рекурсивно перелiчнi, то множини L і рекурсивнi. Тeорeма 13. Для довiльних РПМ A та B iснують РПМ L і M такi, що L Í A, M Í B, L Ç M =Æ та L È M = A È B. Вважаємо A ¹Æ, B ¹Æ і A ¹ B (iнакше твердження теореми є тривiальним). Вiзьмемо a Î A та b Î B такi, що a ¹ b. Нехай f і g - такi РФ, що A = Ef та B = Eg. Задамо функцiї f і y так:
f(0) = y(0) = f(x+ 1) = y(x+ 1) =
За ТЧ f та y є РФ. Тодi множини L = E f та M = E y задовольняють умову теореми. Для довiльної L Í N уведемо позначення L 2x ={2 x | x Î L } та L 2х + 1 ={2 x +1| xÎL }. Для множин, заданих на N, визначимо операцiї сполучення Å та добутку Ä: A Å B = {2 x | x Î A }È{2 x +1| x Î B }= A 2xÈ B 2x+1; A Ä B = { C (x, y)| x Î A, y Î B }. Тeорeма 14. 1) Множини A та B РМ/РПМ Û A Å B РМ/РПМ. 2) Якщо A ¹Æ і B ¹Æ, то A та B РМ/РПМ Û A Ä B РМ/РПМ. Доведемо для випадку РПМ. Для випадку РМ доведення аналогiчне, тiльки замiсть часткових характеристичних функцiй беремо характеристичнi функцiї вiдповiдних множин. Маємо x Î A Å B Û (x парне та x /2Î A) або (x непарне і (x -1)/2Î B). Якщо A та B є РПМ, то є ЧРФ за ТЧ, тому A Å B є РПМ. Маємо x Î A Û 2 x Î A Å B і x Î B Û 2 x +1Î A Å B. Звiдси = , = . Тому якщо A Å B є РПМ, то A та B теж є РПМ. Маємо x Î A Ä B Û l (x)Î A і r (x)Î B, звiдки дiстаємо = × . Тому якщо A та B є РПМ, то A Ä B є РПМ. Зафiксуємо довiльнi a Î A, b Î B. Маємо x Î A Û C (x, b)Î A Ä B, x Î B Û C (а, х)Î A Ä B.
Тому = , = . Якщо A Å B є РПМ, то множини A та B теж є РПМ. Ефективну нумерацiю РПМ уведемо на основi нумерацiй n -арних ЧРФ згiдно з df3: номером (iндексом) РПМ L Í Nn є номер n-арної ЧРФ f такої, що L = Df. РПМ L Í Nn з iндексом m позначатимемо , або Dm для випадку n =1. Множину { L Í Nn | L є РПМ} будемо позначати РПМ п. Аналогiчно вводимо позначення РМ п та ПРМ п.
ЛЕКЦІЯ 12
ПЛАН
1. Поняття примітивно рекурсивного, рекурсивного та частково рекурсивного предиката (ПРП, РП і ЧРП). 2. Властивості ПРП, РП та ЧРП.
1. Поняття примітивно рекурсивного, рекурсивного і частково рекурсивного предиката (ПРП, РП та ЧРП)
n -арний предикат на N називають рекурсивним (скорочено РП), якщо його характеристична функцiя рекурсивна. n -арний предикат на N називають примiтивно рекурсивним (скорочено ПРП), якщо його характеристична функцiя є ПРФ. Безпосередньо iз визначень випливає, що кожний ПРП є рекурсивним предикатом. n -арний предикат на N називають частково рекурсивним (скорочено ЧРП), якщо його часткова характеристична функцiя є ЧРФ. Замiсть " P (x 1,..., xn)= Т " надалі будемо також писати " P (x 1,..., xn)".
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.007 сек.) |