АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Тема 2. Концептуальні засади успішності провідних сучасних організацій світу

Читайте также:
  1. Аналіз виробничих ресурсів і організаційно-технічного рівня підприємства
  2. Боротьба за економічний переділ світу та імперіалістична інтеграція
  3. Боротьба за переділ світу та імперіалістичні війни
  4. Виборчий процес: сутність, засади, етапи суб’єкти.
  5. Відносна додаткова вартість у сучасних умовах
  6. грудня 1991р. проведено референдум, де більшість населення проголосувала за незалежність, після чого країни світу почали її визнавати- першими були Канада, Польща.
  7. Держава і право Стародавнього світу
  8. До сучасних політичних концепцій належать концепції тоталітаризму і суспільно-політичної модернізації.
  9. До яких із сучасних форм кредитних грошей довіра найвища?
  10. Дослідження організаційно-правових форм підприємств в Україні
  11. Економічна думка античного світу
  12. Завдання 1. Організаційне проектування

1. Сутність та основні риси організації – "лідера змін".

2. Політика, спрямована на створення майбутнього.

3. Методика пошуку і прогнозування змін.

4. Стратегія ініціювання змін.

5. Політика, що дозволяє врівноважити зміни і стабільність.

6. Політика подолання опору змінам в організації.

 

1. Сутність та основні риси організації – "лідера змін".

Зміни відбуваються постійно в житті суспільства, в організаціях і в компаніях незалежно від бажань і умінь людей - цим обумовлюється і процес постійної зміни управлінської ситуації.

Уміння керувати процесом зміни для поліпшення оточення або поліпшення можливостей є одним з необхідних вимог до сучасного менеджменту. Для цього в першу чергу застосовуються методи ситуаційного і стратегічного управління. Ситуаційний підхід містить конкретні рекомендації, щодо застосування наукових положень, методів і засобів у практиці менеджменту в залежності від складності ситуації (умов зовнішнього і внутрішнього середовища) для досягнення цілей організації в конкретній ситуації. Однак, застосування методів ситуаційного підходу, приводить внутрішнє середовище організації у відповідність із зовнішнім лише на деякий короткий період часу. Установити ж таку відповідність на тривалий період можна за допомогою стратегічного планування. Використання у комплексі цих двох методів є сучасним напрямком розвитку менеджменту.

Методи збору й обробки інформації, необхідної для планування діяльності підприємства, досить великий перелік її джерел, накладають певні обмеження на ступінь її вірогідності і повноти, а також можливість її застосування для прийняття управлінських рішень. В теперішній час нерідко навіть великі підприємства не мають достатньої кількості часу, технічних, фінансових ресурсів для відстеження динамічних, масштабних і глобальних змін зовнішнього середовища організації. Виникає питання: "Що в такому випадку варто робити для забезпечення ефективного функціонування організації?" Відповідь проста: "Якщо керувати змінами не можна, їх необхідно випереджати".

В даний час, якщо організація не ставить собі за мету сміливо прямувати назустріч змінам і швидко змінюватися разом з навколишнім світом, вона неодмінно приречена на животіння. І хоча зміни часто йдуть рука об руку з втратами і ризиком, і окрім того вимагають величезної праці, у періоди корінних структурних перетворень виживають тільки "лідери змін" – ті організації, які чітко вловлюють тенденції змін і миттєво пристосовуються до них, використовуючи собі у благо можливості, що відкриваються.

Тому ключове завдання менеджменту в XXI столітті полягатиме у перетворенні в "лідерів змін" якнайбільшу кількість організацій.

Лідер змін розглядає кожну зміну як нову сприятливу можливість. Лідер змін цілеспрямовано шукає корисні для себе зміни і знає, як зробити їх максимально ефективними для зовнішньої і внутрішньої діяльності організації. Для цього потрібно наступне:

1. Політика, спрямована на створення майбутнього.

2. Методика пошуку і прогнозування змін.

3. Стратегія впровадження змін як у внутрішній, так і в зовнішній діяльності організації (ініціювання змін).

4. Політика, що дозволяє врівноважити зміни і стабільність.

Насамперед, для того, щоб стати лідером змін, необхідно виробити політику, що змушує сьогодення працювати на майбутнє.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)