Основні вимоги до виконання та оформлення роботи

Під час виконання роботи студент повинен прагнути використовувати новітні дані, що з'явилися останніми роками в практиці застосування енерготехнологій, а також у технічній літературі. У роботі необхідно використовувати стандартне типове та комплектне обладнання, а необхідність використання спеціальних конструкцій і пристроїв слід обгрунтовувати.

Курсові роботи умовно поділяють на: 1 – вступну частину, 2 – основну частину, 3 – список використаних джерел, 4 – додатки.

Обсяг курсової роботи – 1 др.арк.(20-25 сторінок машинописного тексту) 35-40 рукописних сторінок; кількість джерел – не менше 25.

Викладання текстового матеріалу ПЗ здійснюють державною мовою на стандартних аркушах формату А4 (297´210) мм на персональному компютері (ПК) через полуторний міжрядковий інтервал шрифтом Times New Roman (розмір шрифту – 14 пт, заголовки – 16 пт). У разі необхідності припускається використання окремих аркушів формату А3 (297´420). Текст має відповідати нормам ДСТУ 3008-95, рекомендується супроводжувати його схемами, графіками, ескізами, таблицями, каталоговими даними тощо, а також необхідним аналізом і критичними зауваженнями. Недоцільно розміщувати у ПЗ великі за обсягом вислови з підручників та довідкової літератури, викладати загальновживані методи розрахунку і т. ін. Важливо лише зазначити ці методи та виконати згідно з ними один розрахунок, а розрахунки, що повторюються, звести у таблиці.

Викладати матеріал ПЗ потрібно стисло, чітко та зрозуміло, від першої особи множини (наприклад, "вибираємо", "розраховуємо") або в неозначеній формі (наприклад, "вибирається", "розраховується", але не "вибираю", "розраховую"). У тексті не допускається скорочення слів, крім загальновживаних.

У ПЗ потрібно вживати однакові терміни, умовні позначення та символи. Термінологія та визначення мають відповідати встановленим стандартам.

Для скорочення обсягу ПЗ рекомендується використовувати зведені таблиці результатів розрахунку, графіки та діаграми, супроводжуючи їх необхідними стислими розрахунками та описами.

Текст ПЗ має складатися з розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів, які слід нумерувати арабськими цифрами (наприклад, 2 – другий розділ, 2.1 – перший підрозділ другого розділу, 2.1.2 – другий пункт першого підрозділу другого розділу, 2.1.2.1 – перший підпункт другого пункту першого підрозділу другого розділу.

Заголовки розділів і структурних елементів слід писати прописними літерами без крапок у кінці і підкеслень. Їх центрують відносно тексту сторінки. Заголовки підрозділів слід починати з однакового абзацного відступу 1,25 см, писати малими буквами, крім першої, без крапок у кінці та без підкреслень. Якщо заголовок містить два або більш речень, то їх розділяють крапкою. Заголовки розділів та підрозділів відокремлюють один від одного та від основного тексту півтора інтервалами. Назвами структурних елементів є «ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ НА КУРСОВУ РОБОТУ», «ЗМІСТ» та ін.

Матеріали в ПЗ потрібно розміщувати в такій послідовності: титульний аркуш, завдання, зміст, вступ, розділи ПЗ, висновки, список літератури та нормативно-технічної документації, перелік скорочень, додатки.

Сторінки ПЗ (разом із таблицями, рисунками та додатками) нуме­рують наскрізно арабськими цифрами», лічачи від титульного аркуша, на якому номер сторінки не зазначають.

Зміст курсової роботи на окремій сторінці містить послідовно перераховані найменування всіх розділів і підрозділів, висновки, список літератури, найменування дадатків і номери сторінок в ПЗ початку кожної частини проекту.

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів

Усі прийняті у курсовій роботі малопоширені умовні позначення, символи, одиниці, скорочення і терміни пояснюють у переліку, який вміщують безпосередньо після змісту, починаючи з нової сторінки.

Незалежно від цього при першій появі цих елементів у тексті курсової роботи наводять їх розшифровку.

Основна частина проекту містить вступ та розділи, які починають з нових сторінок.

Текст курсової роботи – це виклад відомостей про предмет (об’єкт) дослідження, які є необхідними й достатніми для розкриття сутності означеної роботи (опис теорії, методів роботи) та її результати.

Текст курсової роботи викладають, поділяючи матеріал на розділи. Розділи можуть поділятися на пункти або на підрозділи і пункти. Пункти, якщо це необхідно, поділяють на підпункти. Кожен пункт і підпункт повинен містити закінчену інформацію і висновки.

Висновки з самооцінкою результатів курсової роботи розміщують на новій сторінці після тексту основної частини. Їх текст може бути розділеним на пункти.

Перелік скорочень (термінів, позначень, символів), які використані в ПЗ, складають в алфавітному порядку і розміщують після висновків на окремій сторінці. Їх розшифровують за першим використанням в тексті, а також на початку і в кінці речення. Як приклад складання переліку скорочень можна розглядати перелік скорочень даного електронного видання.

Список літератури має містити тількі ті джерела, на які є посилання в тексті пояснювальної записки. Його наводять на окремій сторінці відповідно до ДСТУ ГОСТ 7.1: «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання». Перелік джерел літератури надають у порядку, у якому вони вперше згадуються в тексті пояснювальної записки, або за алфавітом призвіщ перших авторів та назв нормативно-технічної літератури і розміщують після переліку скорочень.

Додатки до курсової роботи розміщують в кінці пояснювальної записки. Кожний додаток починається з нової сторінки. Слово «Додаток» пишуть малими літерами, крім першої, всередині рядка і нумерують послідовно однією великою літерою українського алфавіту (за винятком літер Г, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь), наприклад «Додоток Б». Під ним у дужках наводять його призначення (довідковий, специфікації, результати розрахунків тощо). Під призначенням додатку пишуть його заголовок (малими літерами, крім першої), який центрують. Після літери нумерації додатку, тексту його призначення і заголовка крапку не ставлять. Якщо в тексті додатка присутні рисунки, таблиці, формули чи рівняння, їх нумерують в межах кожного додатка (наприклад, рисунок Б.2 – другий рисунок додатка Б; формула (А.6) – шоста формула додатка А). Якщо в додатку один рисунок (одна таблиця, одна формула), їх також нумерують цифрою 1, наприклад, рисунок В.1 (таблиця А.1, формула (К.1)).

Нумерація ілюстрацій (рисунків, графіків, схем, діаграм), таблиць, формул і рівнянь має відповідати нумерації в межах розділу. Наприклад, «Рисунок 1.3. Графік температурних умов для визначеного періоду» (третій рисунок першого розділу); «Таблиця 1.9. Споживачі електричної енергії» (девята таблиця першого розділу). Після другої цифри (цифра 3 або 9) можна ставити не крапку, а тире, однак однаково в усьому проекті. На всі ілюстрації та таблиці мають бути посилання в тексті. Формули і рівняння нумерують тількі ті, на які є посилання в тексті. За малою їх кількістю допускається загальна наскрізна нумерація (без позначень нумерів розділів).

Ілюстрації та таблиці слід розташовувати безпосередньо після тексту, в якому їх згадують вперше, або, якщо це неможливо, на наступній сторінці. Назви ілюстрацій розміщують під ними, центрують, а назву таблиці – над нею, починаючи з її початку; ці назви пишуть без скорочень і крапки в кінці. Загаловки граф таблиць починають з великої літери, а підзаголовки – з малої, якщо вони є продовженням речення заголовка; в кінці їх крапок не ставлять. Якщо підзаголовки мають самостійне значення, їх пишуть з великої літери.

Формули та рівняння розміщують безпосередньо після тексту про їх призначення посередині сторінки. Номер формули або рівняння вказують на їх рівні в дужках у правому крайнему кінці рядка. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, які застосовано в цих формулах або рівняннях, розміщують безпосередньо під ними (кожного з нового рядка) в тій послідовності, в якій їх наведено в формулі або рівнянні. Перший рядок пояснень починають з абзацу словом «де» без двокрапки. Формули та рівняння, які йдуть одні за одними без розділення їх текстом, відокремлюють комою.

Примітки розміщують безпосередньо після тексту, ілюстрації або таблиці. Слово «Примітка» пишуть з великої літери з абзацним відступом, після нього ставлять крапку і з великої літери в тому ж рядку наводять текст примітки. Якщо є декілька приміток, то після слова «Примітки:» з двокрапками текст кожної примітки розміщують з нового рядка з абзацним відступом і нумерують послідовно арабськими цифрами з крапкою.

Поиск по сайту: