|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Основні поняття. Для створення Web-сторінки можна скористатися спеціальними програмами редагування документів Всесвітньої мережіДля створення Web-сторінки можна скористатися спеціальними програмами редагування документів Всесвітньої мережі. Інший спосіб підготовки Web-сторінки полягає в «ручному» створенні кодів документів на мові HTML – HyperText Markup Language – Мова розмітки гіпертексту. Дана мова носить досить простий набір команд, що описує структуру документа. Мова HTML дозволяє виділити в документі окремі елементи – заголовки, абзаци, таблиці і так далі. Файли з текстом кодів на мові HTML мають розширення.html або.htm. HTML є описовою мовою розмітки документів, в ній використовуються покажчики розмітки (теги). Тегова модель описує документ як сукупність контейнерів, кожен з яких починається і закінчується тегуми, тобто документ HTML є не що інше, як звичайний файл, з доданими в нього НТМL-кодами, що керують (тегуми). У нім дозволено використовувати тільки три керівних символу: горизонтальна табуляцію, перевід каретки і перевід рядка. Це полегшує взаємодію з різними операційними системами. Теги НТМL-документів в своїй більшості прості і зрозумілі, так як утворені за допомогою загальновживаних слів англійської мови, зрозумілих скорочень і позначень. НТМL-тег складається з імені, за яким може слідувати необов'язковий список атрибутів тегу. Текст тегу заключається в кутові дужки ("<" і ">"). Простий варіант тегу – ім'я, розміщене в кутових дужках, наприклад <HEAD> або <I>. Для ряду тегів характерна наявність атрибутів (тобто параметрів тегу), які можуть мати конкретні значення, що встановлюються автором для зміни функції тегу. Наприклад, при описі таблиці відкриваючий тег з атрибутами може виглядати так: < TABLE width=570 align=center cellpadding=10 cellspacing=2 border=16> Цей запис означає наступне: таблиця шириною 570 пікселів, вирівняна по центру, поле між рамкою і вмістом ячеєк 10 пікселів, поле рамки 2 пікселя, ширина бордюру 16 пікселів. Атрибути тегу слідують за ім'ям і відділяються один від одного пропусками. Порядок запису атрибутів в тезі значення не має. Атрибут тегу складається з імені, знаку рівності і значення – language=“JavaScript”. У тегух можуть використовуватися тільки символи латинського алфавіту, а в значеннях атрибутів – будь-які символи. Якщо значення атрибуту – одне слово або число, то його можна просто вказати після знаку рівності, не виділяючи додатково. Решту всіх значень необхідно брати в лапки, особливо якщо вони містять декілька розділених пропусками слів. Довжина значення атрибуту обмежена 1024 символами. Теги прийнято писати заголовними буквами, а атрибути і їх значення – прописними (наприклад: < BODY text=black>), це не враховується програмою, але полегшує прочитання коду. Найчастіше елементи розмітки HTML або HTML-контейнери складаються з початкового і кінцевого компонентів, між якими розміщуються текст і інші елементи документа. Ім'я кінцевого тегу ідентично імені початкового, але перед ім'ям кінцевого тегу ставиться похила черта (/) (наприклад, для тегу стилю шрифту — курсивом <I> закриваюча пара є </I>, для тегу заголовку <ТIТLЕ> закриваючою парою буде </ТIТLЕ>). Атрибути прописуються в початкових тегух. Кінцеві теги ніколи не містять атрибутів. Теги визначають область дії правил інтерпретації текстових документів. Деякі елементи розмітки не мають кінцевого компоненту, оскільки є автономними елементами. Наприклад, тег зображення <IMG>, який служить для вставки в документ графічного зображення, кінцевої компоненту не вимагає. До автономних елементів розмітки також відносяться розрив рядка (<BR>), горизонтальна лінійка (<HR>) і теги, що містять таку інформацію про документ, яка не впливає на його вміст, що відображається, наприклад тег <META>. В деяких випадках кінцеві теги в документі можна опускати. Більшість браузерів побудована таким чином, що при обробці тексту документа початковий тег сприймається як кінцевий тег попереднього. Найпоширеніший тег такого типу – тег абзацу <Р>. Оскільки він використовується в документі дуже часто, його зазвичай ставлять тільки на початку кожного абзацу. Коли один абзац закінчується, наступний тег <Р> сигналізує браузеру про те, що потрібно завершити даний абзац і почати наступний. Більшість створювачів документів тегом кінця абзацу не користуються. Для більшої наочності ми будемо у ряді випадків замість словосполучення "елемент розмітки" застосовувати термін "контейнер". Загальна схема побудови контейнера у форматі HTML може бути записана в наступному вигляді: " контейнер"= <"ім’я тегу" "список атрибутів"> зміст контейнеру </"ім’я тегу"> Слід зазначити, що в літературі окрім терміну "контейнер" ще використовується і термін "елемент". Слід бути уважним, щоб не плутати контейнер (наприклад, BODY) і тег (BODY), що використовуються при формуванні контейнера. Окрім тегів, елементами HTML є CER (Character Entity Reference), вони призначені для представлення спеціальних символів в документі HTML, які можуть бути невірно оброблені браузером. Припустимо, створюється документ HTML, мова в якому йде про елементи даної мови. Якщо вказати ім'я тегу <BODY> просто в документі, браузер може сприйняти його як безпосередньо старт-тег. Для виведення таких символів і використовується CER. Наприклад, щоб представити символ "<" в документі HTML, потрібно замінити його <, а символ ">" — на >. Тобто, якщо вказати в тексті HTML рядок <BODY>, вона виглядатиме на екрані як текст <BODY>. Може виникнути питання: як бути з символами "</>", "&" та зі спеціальними символами, типу знаку наголосу? Можна виводити їх, використовуючи відповідні CER, наприклад для "&" це буде &, і так далі. CER легко виявити, якщо подивитися на структуру будь-якого документа HTML, оскільки кожен з них починається з амперсанта "&". На відміну від найменувань тегів HTML, найменування CER чутливі до регістра символів. Також найменування CER можуть задаватися не у вигляді імені, а за допомогою тризначних кодів символів у вигляді &#nnn;. Далі в таблиці приведені найчастіше використовувані CER і відповідні їм числові коди.
З розвитком гіпертексту виникло багато спеціальних термінів: Елемент – конструкція мови HTML. Це контейнер, що містить дані і дозволяє відформатувати їх певним чином. Будь-яка Web-сторінка є набором елементів. Одна з основних ідей гіпертексту – можливість вкладення елементів. Тег – початковий або кінцевий маркери елементу. Теги визначають межі дії елементів і відокремлюють елементи один від одного. У тексті Web-сторінки теги вставляють в кутові дужки, а кінцевий тег завжди забезпечується косою межею. Атрибут – параметр або властивість елементу. Це, по суті, змінна, яка має стандартне ім'я і якою може привласнюватися певний набір значень: стандартних або довільних. Передбачається, що символьні значення атрибутів заключається в прямі лапки, але деякі браузери дозволяють не використовувати лапки. Це пояснюється тим, що тип атрибуту завжди відомий заздалегідь. Атрибути розташовуються усередині початкового тегу і відділяються один від одного пропусками. Гіперпосилання – фрагмент тексту, який є покажчиком на інший файл або об'єкт. Гіперпосилання необхідні для того, щоб забезпечити можливість переходу від даного документа до іншого.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |