АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Правила оформлення програми

Читайте также:
  1. I. Общие правила
  2. II. ЗМІСТ І ОФОРМЛЕННЯ РОБОТИ
  3. II. КРИТИКА: основные правила
  4. II. Оформлення і порядок захисту курсового проекту
  5. II. Правила стрельбы
  6. IV. Правила подсчета результатов
  7. IX. ОБЫЧАИ, ПРАВИЛА И ГАДКИЙ УТЕНОК
  8. V Оформлення звіту з переддипломної практики
  9. V ПРАВИЛА БЕЗОПАСНОСТИ И ПЕРВАЯ МЕДИЦИНСКАЯ ПОМОЩЬ ПРИ ПРОВЕДЕНИИ БАРОКАМЕРНЫХ ПОДЪЕМОВ
  10. VІ Вимоги до складання та оформлення документації про проходження ВИРОБНИЧОЇ практики
  11. А кто наблюдает над всеми? Кто задает стратегию? Кто создает правила?
  12. Базовые правила переговоров

1. Імена тегів слід записувати прописними (заголовними) буквами, а імена атрибутів і їх значення – рядковими (малими). Синтаксис мови HTML допускає запис команд в будь-якому регістрі, проте краще слідувати цій рекомендації. Як правило, текст, призначений для виводу на екран браузера, складається в основному з рядкових символів, тому «великі» HTML-команди на цьому фоні виділятимуться.

2.Не записуйте HTML-програми з дуже довгими рядками. Для їх перегляду доводиться застосовувати горизонтальну прокрутку, а це дуже незручно. Будь-який рядок винен цілком поміщатися на екрані текстового редактора. Працюючи в редакторові Блокнот, не користуйтеся режимом Перенос по словах: Блокнот показує на екрані короткі рядки, а у файл записує довгі.

3.Прагніть записувати теги на окремих рядках так, щоб по запису можна було визначити вкладення команд один в одного. Рекомендація досягається використанням рядкового зсуву запису тега управо на 2 позиції по відношенню до зовнішнього блоку.

Теги першої команди програми - < HTML>...</HTML> записуються з 1-ої позиції рядка. Решта всіх команд знаходиться усередині цього блоку. Тому їх запис повинен бути зміщений на дві позиції управо:

 

<HTML>

<HEAD>

</HEAD>

<BODY>

</BODY>

</HTML>

 

Теги усередині блоків < HEAD>…</HEAD> і < BODY>...</BODY> зміщуються на дві позиції управо по відношенню до початку блоку. Зсуви продовжується і далі з дотриманням правила вкладеності.

 

 

Приклад:

 

<HTML>

<HEAD>

<TITLE>… </TITLE>

</HEAD>

<BODY>

<H1>… </H1>

<HR >

<P>

<BLOCKQUOTE>

<P>

<BLOCKQUOTE>

<H3>…</H3>

<SMALL>

<P>

</SMALL>

</BLOCKQUOTE>

<P>

<P>

</BLOCKQUOTE>

</BODY>

</HTML>

 

Якщо команда (від початкового до кінцевого тега) невелика, то її можна записувати в одному рядку разом з тегами.

 

Списки

Список (list) відрізняється від звичайного тексту перш за все тим, що користувачеві не треба думати про нумерацію його пунктів: це завдання програма бере на себе. Якщо список доповнюється новими пунктами або коротшає, нумерація коректується автоматично. У разі ненумерованих списків програма ставить перед кожним пунктом маркери: круги, прямокутники, ромби або інші зображення. В результаті список приймає легкий для читання, «фірмовий» вигляд. Теги для створення списків можна умовно розділити на дві групи: одні визначають загальний вид списку (і дозволяють указувати атрибути), а інші задають його внутрішню структуру. У списках можна використовувати стандартні атрибути.

У HTML є наступні види списків:

· ненумерований список (нерегульований) (Unordered Lists <UL>);

· нумерований список (впорядкований) (Ordered Lists <OL>);

· список визначень (<DL>).

3.1. Ненумерований список. Найпростішим є маркований (ненумерований) список. Ненумерований список призначений для створення тексту типу:

§ перший елемент списку;

§ другий елемент списку;

§ третій елемент списку.

Записується даний список у вигляді послідовності:

<UL>

<LI>Перший елемент списку</LI>

<LI>Другий елемент списку</LI>

<LI>Останній елемент списку</LI>

</UL>

Теги < UL> і < /UL> є своєрідним обрамленням списку. Він дозволяє відокремити один список від іншого. Тег < LI> (List Item) позначає кожен з пунктів списку. Кінцевий тег < /LI> не є обов'язковим.

Для тегу < UL> передбачений атрибут type, що визначає вид маркера, який браузер розміщує перед кожним елементом списку. Цей атрибут може бути відсутнім або приймати одне з трьох значень:

 

Початковий тег   Вигляд мітки на екрані
Начальный тег   Звичайний диск (залежить від браузера)
<UL>   Коло
<UL type=circle> Диск
<UL type=disc> Квадрат

 

Приклад:

3.2. Нумерований список. У нумерованих списках кожен елемент забезпечений номером, вигляд і початкове значення якого задається спеціальними атрибутами. Нумерований список задається за допомогою команди <OL>:

<ОL>

<LI>Перший елемент списку</LI>

<LI>Другий елемент списку</LI>

<LI>Останній елемент списку</LI>

</ОL>

Кінцевий тег </LI> не є обов'язковим.

 

Вид номера визначається значенням атрибуту type в тезі <OL> :

 

Початковий тег Вид номера на екрані
<OL> Нумерація виконується арабськими цифрами (1, 2, 3 і так далі)
<OL type=1> Нумерація виконується арабськими цифрами (1, 2, 3 і так далі)
<OL type=А> Нумерація виконується прописними буквами (А, В, С і так далі)
<OL type=а> Нумерація виконується рядковими буквами (а, b, с і так далі)
<OL type=I> Нумерація виконується великими римськими цифрами (I, II, III)
<OL type=i> Нумерація виконується малими римськими цифрами (i, ii, iii)

 

Природну нумерацію елементів списку (з одиниці) можна змінити за допомогою атрибуту start=n. Число n задає початкове значення нумерації. Якщо для нумерації використовуються букви або римські цифри, то стартове значення рівне n-му елементу в системі нумерації (наприклад, 4 означає D або IV).

 

Приклад:

 

Для елементу < LI> може бути використаний атрибут value, який визначає номер для поточного пункту списку:

value=номер

Відповідно, наступний пункт списку матиме черговий номер і так далі За допомогою атрибуту value, якщо використовувати його для першого в списку елементу < LI>, можна добитися такого ж ефекту, що і за допомогою атрибуту start, або порушити послідовність номерів, якщо перевизначити інші елементи списку.

 

3.3. Списки визначень. Теги списку (Definition List: <DL>, <DT>, <DD>) використовують для створення списку термінів і їх визначень. Схема використання тегу наступна. Задається тегом <DL> і має наступну структуру:

<DL>

<DT>Пункт 1

<DD>Визначення пункта 1

<DD>Інше визначення пункта 1

<DT>Пункт 2

<DD>Визначення пункта 2

</DL>

Визначаємий термін записується на одному рядку, а його визначення – на наступній, з невеликим відступом управо. Тег <DL> дозволяє створювати окремі абзаци з відступом без нумерації або маркерів. Відступ робиться від лівого краю. Якщо на сторінці декілька тегів <DL>, то текст поступово зміщується все більше вправо. В кінці розміщується закриваючий тег </DL>. Тег <DL> зміщує тільки ліву межу абзацу.

Термін «визначення» носить умовний характер. Абзаци, розміщені в списку, можуть бути визначеннями, доповненнями, роз'ясненнями пунктів. По суті, пунктом є заголовок, а визначення – довільний текст під заголовком.

На екрані браузера список визначень виглядатиме так:

 

3.4. Вкладені списки. Ще один спосіб створення складних списків – використання принципу вкладення. Кожен елемент, що визначає пункт списку, може містити ще один список. Вкладений список розташовується з невеликим відступом управо щодо списку верхнього рівня. Кожен із списків може бути створений і відлагоджений окремо, а потім всі складові можуть бути об'єднані в один великий список.

 

Приклад:

 

У прикладі нумеровані списки розміщені усередині пунктів ненумерованого списку.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.011 сек.)