|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Правила оформлення програми1. Імена тегів слід записувати прописними (заголовними) буквами, а імена атрибутів і їх значення – рядковими (малими). Синтаксис мови HTML допускає запис команд в будь-якому регістрі, проте краще слідувати цій рекомендації. Як правило, текст, призначений для виводу на екран браузера, складається в основному з рядкових символів, тому «великі» HTML-команди на цьому фоні виділятимуться. 2.Не записуйте HTML-програми з дуже довгими рядками. Для їх перегляду доводиться застосовувати горизонтальну прокрутку, а це дуже незручно. Будь-який рядок винен цілком поміщатися на екрані текстового редактора. Працюючи в редакторові Блокнот, не користуйтеся режимом Перенос по словах: Блокнот показує на екрані короткі рядки, а у файл записує довгі. 3.Прагніть записувати теги на окремих рядках так, щоб по запису можна було визначити вкладення команд один в одного. Рекомендація досягається використанням рядкового зсуву запису тега управо на 2 позиції по відношенню до зовнішнього блоку. Теги першої команди програми - < HTML>...</HTML> записуються з 1-ої позиції рядка. Решта всіх команд знаходиться усередині цього блоку. Тому їх запис повинен бути зміщений на дві позиції управо:
<HTML> <HEAD> … </HEAD> <BODY> … </BODY> </HTML>
Теги усередині блоків < HEAD>…</HEAD> і < BODY>...</BODY> зміщуються на дві позиції управо по відношенню до початку блоку. Зсуви продовжується і далі з дотриманням правила вкладеності.
Приклад:
<HTML> <HEAD> <TITLE>… </TITLE> </HEAD> <BODY> <H1>… </H1> <HR > <P> … <BLOCKQUOTE> <P> … <BLOCKQUOTE> <H3>…</H3> <SMALL> <P> … </SMALL> </BLOCKQUOTE> <P> … <P> … </BLOCKQUOTE> </BODY> </HTML>
Якщо команда (від початкового до кінцевого тега) невелика, то її можна записувати в одному рядку разом з тегами.
Списки Список (list) відрізняється від звичайного тексту перш за все тим, що користувачеві не треба думати про нумерацію його пунктів: це завдання програма бере на себе. Якщо список доповнюється новими пунктами або коротшає, нумерація коректується автоматично. У разі ненумерованих списків програма ставить перед кожним пунктом маркери: круги, прямокутники, ромби або інші зображення. В результаті список приймає легкий для читання, «фірмовий» вигляд. Теги для створення списків можна умовно розділити на дві групи: одні визначають загальний вид списку (і дозволяють указувати атрибути), а інші задають його внутрішню структуру. У списках можна використовувати стандартні атрибути. У HTML є наступні види списків: · ненумерований список (нерегульований) (Unordered Lists <UL>); · нумерований список (впорядкований) (Ordered Lists <OL>); · список визначень (<DL>). 3.1. Ненумерований список. Найпростішим є маркований (ненумерований) список. Ненумерований список призначений для створення тексту типу: § перший елемент списку; § другий елемент списку; § третій елемент списку. Записується даний список у вигляді послідовності: <UL> <LI>Перший елемент списку</LI> <LI>Другий елемент списку</LI> <LI>Останній елемент списку</LI> </UL> Теги < UL> і < /UL> є своєрідним обрамленням списку. Він дозволяє відокремити один список від іншого. Тег < LI> (List Item) позначає кожен з пунктів списку. Кінцевий тег < /LI> не є обов'язковим. Для тегу < UL> передбачений атрибут type, що визначає вид маркера, який браузер розміщує перед кожним елементом списку. Цей атрибут може бути відсутнім або приймати одне з трьох значень:
Приклад: 3.2. Нумерований список. У нумерованих списках кожен елемент забезпечений номером, вигляд і початкове значення якого задається спеціальними атрибутами. Нумерований список задається за допомогою команди <OL>: <ОL> <LI>Перший елемент списку</LI> <LI>Другий елемент списку</LI> <LI>Останній елемент списку</LI> </ОL> Кінцевий тег </LI> не є обов'язковим.
Вид номера визначається значенням атрибуту type в тезі <OL> :
Природну нумерацію елементів списку (з одиниці) можна змінити за допомогою атрибуту start=n. Число n задає початкове значення нумерації. Якщо для нумерації використовуються букви або римські цифри, то стартове значення рівне n-му елементу в системі нумерації (наприклад, 4 означає D або IV).
Приклад:
Для елементу < LI> може бути використаний атрибут value, який визначає номер для поточного пункту списку: value=номер Відповідно, наступний пункт списку матиме черговий номер і так далі За допомогою атрибуту value, якщо використовувати його для першого в списку елементу < LI>, можна добитися такого ж ефекту, що і за допомогою атрибуту start, або порушити послідовність номерів, якщо перевизначити інші елементи списку.
3.3. Списки визначень. Теги списку (Definition List: <DL>, <DT>, <DD>) використовують для створення списку термінів і їх визначень. Схема використання тегу наступна. Задається тегом <DL> і має наступну структуру: <DL> <DT>Пункт 1 <DD>Визначення пункта 1 <DD>Інше визначення пункта 1 <DT>Пункт 2 <DD>Визначення пункта 2 </DL> Визначаємий термін записується на одному рядку, а його визначення – на наступній, з невеликим відступом управо. Тег <DL> дозволяє створювати окремі абзаци з відступом без нумерації або маркерів. Відступ робиться від лівого краю. Якщо на сторінці декілька тегів <DL>, то текст поступово зміщується все більше вправо. В кінці розміщується закриваючий тег </DL>. Тег <DL> зміщує тільки ліву межу абзацу. Термін «визначення» носить умовний характер. Абзаци, розміщені в списку, можуть бути визначеннями, доповненнями, роз'ясненнями пунктів. По суті, пунктом є заголовок, а визначення – довільний текст під заголовком. На екрані браузера список визначень виглядатиме так:
3.4. Вкладені списки. Ще один спосіб створення складних списків – використання принципу вкладення. Кожен елемент, що визначає пункт списку, може містити ще один список. Вкладений список розташовується з невеликим відступом управо щодо списку верхнього рівня. Кожен із списків може бути створений і відлагоджений окремо, а потім всі складові можуть бути об'єднані в один великий список.
Приклад:
У прикладі нумеровані списки розміщені усередині пунктів ненумерованого списку.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.011 сек.) |