АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Методичні вказівки до самостійного вивчення. В основі теорії організацій лежить теорія систем так як термін «організація» в одному зі своїх лексичних значень означає упорядковану і організовану

Читайте также:
  1. I. МЕТА І ЗАДАЧІ ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
  2. II. Підготовка до вивчення нового матеріалу.
  3. III. Вивчення нового матеріалу.
  4. III. Підготовка до вивчення нового матеріалу.
  5. III. Робота над вивченням нового матеріалу.
  6. III. Робота над вивченням нового матеріалу.
  7. III. Робота над вивченням нового матеріалу.
  8. III. Робота над вивченням нового матеріалу.
  9. IV. Вивчення нового матеріалу.
  10. IV. Вивчення нового матеріалу.
  11. IV. Робота над вивченням нового матеріалу.
  12. IV. Робота над вивченням нового матеріалу.

В основі теорії організацій лежить теорія систем так як термін «організація» в одному зі своїх лексичних значень означає упорядковану і організовану систему.

Система – це ціле, створене із частин та елементів для ціле напрямленої діяльності; це сукупність взаємопов’язаних, взаємодіючих елементів.

Ознаки організації як системи:

- множина складових її елементів (підсистем);

- наявність головної цілі для всіх підсистем;

- наявність зв’язку між елементами;

- цілісність і єдність підсистем;

- наявність структури і ієрархії в організації;

- відносна самостійність підсистем;

- наявність управління елементами системи (організаціями).

Кожна організація повинна мати всі ознаки системи, відсутність хоча б одного з них призведе до ліквідації організації. Таким чином системний характер організації – це необхідна умова її діяльності.

Визначення системи: «Система - це цілісна сукупність взаємопов'язаних елементів, що має певну структуру і що взаємодіє з навколишнім середовищем в інтересах досягнення мети». Аналізуючи це визначення, можна виявити кілька базисних понять: цілісність, сукупність, структурованість, взаємодія з зовнішнім середовищем, наявність мети та ін. Вони являють собою систему понять, тобто внутрішню організацію деякого стійкого об'єкта, цілісність якого і є система.

Розглянемо деякі основні терміни і поняття, які широко використовують в системних дослідженнях.

- Стан системи - упорядкована безліч істотних властивостей, якими вона
володіє в певний момент часу.

- Властивості системи - сукупність параметрів, що визначають поведінку системи.

- Поведінка системи - реальна або потенційна дія системи.

- Дія - подія, що відбувається з системою, викликана іншою подією.

- Подія - зміна принаймні однієї властивості системи.

- Під елементом прийнято розуміти найпростішу неподільну частину системи. Уявлення про неподільність пов'язане з метою розгляду об'єкта як системи. Таким чином, елемент - межа членування системи з точки зору вирішення конкретної задачі.

Зв'язок - поняття, що виражає необхідні і достатні відносини між елементами. Атрибутами зв'язку є: спрямованість; сила; характер.

По спрямованості зв'язки поділяються на спрямовані й неспрямовані.

Класифікація систем. Абстрактні системи – це системи, всі елементи яких є поняттями. Конкретні системи - це системи, елементи яких є фізичними об'єктами. Вони поділяються на природні (виникають і існують без участі людини) і штучні (створені людиною). Відкриті системи - обмінюються із зовнішнім середовищем речовиною, енергією і інформацією. Закриті системи - це системи, у яких немає обміну з зовнішнім середовищем. У чистому вигляді відкритих і закритих систем не існує. Динамічні системи займають одне з центральних місць у загальній теорії систем. Така система являє собою структурований об'єкт, що має входи і виходи, об'єкт, в який у певні моменти можна вводити і з якого можна виводити речовину, енергію, інформацію. Адаптивні системи - системи, що функціонують в умовах початкової невизначеності і мінливих зовнішніх умовах. Ієрархічні системи - системи, елементи яких згруповані за рівнями, вертикально співвіднесених один з іншим; при цьому елементи рівнів мають розгалужені виходи.

Життєвий цикл організації відіграє важливу роль в системі чинників її внутрішнього середовища, хоча й не завжди виокремлюється внаслідок того, що сприймається не як ситуативна змінна, а як загальносистемна властивість організації, що відображається на інших її складових частинах. Однак багато труднощів та проблем організації визначаються рівнем її зрілості.

Життєвий цикл організації – сукупність стадій, які проходить організація за період свого життя: народження, дитинство, юність, зрілість, старіння, відродження.

Для ефективного управління менеджерові необхідно враховувати особливості управління на кожній з розглянутих стадій життєвого циклу організації.

Класифікація організацій. Класифікацію організацій можна здійснювати за деякими істотними ознаками.

Класифікація організацій за принципами управління: 1) унінодальні («уні» - одиниця); 2) мультінодальні («мульти» - багато); 3) гомогенні (однорідні);
4) гетерогенні (різнорідні).

Класифікація організацій за функціональними ознаками. Класифікація організацій за функціональними ознаками стосується ділових, громадських та асоціативних організацій.

Ділові організації створюються як окремими підприємцями, так і більш масштабними соціальними системами - державою, місцевою владою і т. д.

Громадські організації формуються на засадах узагальнення цілей її індивідуальних учасників.

Асоціативні організації характеризуються певною автономією від середовища, відносною стабільністю складу, ієрархією ролей, порівняно стійким розподілом учасників за рівнем престижу, прийняттям загальних рішень.

Класифікація організацій за ознакою визначення мети. За цією ознакою виділяють кілька видів організації, що мають реальні прототипи.

1. Ціннісно-орієнтовані організації - це організації, поведінка яких визначається заданою системою цінностей.

2. Організації, які формують власні цілі - це організації, що володіють властивістю здатності формувати для себе цілі діяльності та змінювати їх на підставі досягнутих результатів, власної еволюції і зміни зовнішнього середовища.

3. Цілескеровані організації - це організації, що мають єдину і незмінну головну мету. Оскільки ціль повинна бути хоча би в принципі досяжною, такі організації носять тимчасовий характер.

4. Целеспрямовані організації - це організації, які діють у відповідності з чітко сформованими і заданими системою більш високого рівня цілями, які здатні змінюватися.

5. Цілеорієнтовані організації – це організації, які мають не чітко сформовані і задані системою більш високого рівня цілі, які у певних межах можуть ними уточнюватися.

7. Цілепридатні – це організації, діють для виконання однієї із другорядних цілей, заданих над системою, тому їх діяльність носить разовий характер.

8. Паразитичні організації - це організації, мета діяльності яких некорисна або шкідлива для системи, оскільки вони споживають її ресурси.

У сучасному менеджменті зростає увага до ціннісно-орієнтованих організацій. Системою цінностей прийнято називати стійку категорію людських відносин, яка формується протягом всього попереднього досвіду практичної і теоретичної діяльності.

Також розрізняють класифікації організацій за:

- критерієм формалізації: формальні (мають чітко визначені цілі, правила поведінки, структуру й зв'язки) та неформальні (функціонують без чітко визначених цілей, правил та структури) організації;

- формою власності: приватні, колективні (корпоративні), комунальні та державні організації;

- формою результату: комерційні (орієнтуються на прибуток) та некомерційні організації (орієнтуються на одержання соціального ефекту);

- типом завдань, що вирішуються: економічні, фінансові, політичні, освітні, медичні, військові та ін.;

- принципами об'єднання людей: добровільні (релігійні організації, політичні партії, клуби), примусові (армія, початкова школа, тюрма, психіатрична лікарня), унітарні (їх члени об'єднуються для досягнення загальної та індивідуальної мети) – підприємства, банки, ВНЗ);

- характером діяльності: технологічні ( реалізують технологію виготовлення певної продукції або надання послуг), програмно-цільові (реалізують певну програму діяльності з вирішенням певної соціальної проблеми), непрограмні (реалізують гнучку і складну програму дій, яку визначити наперед неможливо).

Як і системи, організації поділяються на штучні і природні. Перші створюються штучним шляхом: вони проектуються, потім будуються і реалізуються на практиці. Прикладами штучних організацій є підприємства, школи, лікарні. Природні організації виникають без попереднього проектування та інших наперед визначених дій, наприклад поселення людей, що виникає стихійно.

Контрольні і проблемні питання

1. Які спільні та відмінні риси мають поняття «організація» і «система»?

2. У чому полягає сутність системного підходу до організації? Чому доцільно розглядати організацію як систему?

3. Які системні властивості має організація?

4. Що таке життєвий цикл організації? Назвіть стадії життєвого циклу організації.

5. Назвіть основні підходи до класифікації організацій.

6. Яка відмінність між приватними, комунальними та державними організаціями?

7. Охарактеризуйте зміст та особливості ділової організації.

Тести:

3.1. Виберіть визначення, що характеризує організацію як систему:

а) організація - установа, яка виконує певні функції у визначеній сфері;

б) організація - об'єднання людей для досягнення спільних цілей;

в) організація - сукупність цілеспрямованих процесів чи дій, що призводить до утворення необхідних зв'язків;

г) організація - внутрішня впорядкованість, узгодженість, взаємодія частин цілого, що обумовлена його будовою.

3.2. Ознаки організації як системи:

а) множина складових її елементів (підсистем);

б) наявність головної цілі для всіх підсистем;

в) наявність зв’язку між елементами;

г) сукупність повторюваних управлінських дій, які об’єднанні єдиним змістом;

д) наявність структури і ієрархії в організації;

е) відносна самостійність підсистем;

є) особливим чином орієнтований вплив на систему, який забезпечує надання їй потрібних властивостей чи станів;

ж) всі відповіді правильні.

3.3. До системних властивостей організації належать:

а) етапи розвитку;

б) організаційна цілісність;

в) послідовність змін, що відбуваються;

г) узгодження дії всіх членів організації;

д) самозбереження;

є) всі відповіді правильні.

3.4. Цілеспрямовані організації:

а) це організації, що володіють властивістю формувати для себе цілі діяльності та змінювати їх на підставі досягнутих результатів, власної еволюції і зміни зовнішнього середовища;

б) це організації, що мають нечітко сформульовані і задані системою більш високого рівня цілі, які в певних межах можуть ними уточнюватися;

в) це організації, що діють для виконання однієї з другорядних цілей, заданих надсистемою, тому їх діяльність носить разовий характер;

г) це організації, поведінка яких визначається заданою системою цінностей;

д) це організації, що мають єдину і незмінну головну мету;

є) правильна відповідь відсутня.

3.5. За характером діяльності організації поділяються на:

а) приватні, колективні (корпоративні), комунальні та державні організації;

б) технологічні, програмно-цільові, не програмні;

в) комерційні, некомерційні організації;

г) економічні, фінансові, політичні, освітні, медичні, військові та ін.;

д) добровільні, примусові, унітарні;

є) формальні, неформальні.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.008 сек.)