|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Методичні вказівки до самостійного вивчення. Розрізняють біологічні, фізичні, технічні організаціїРозрізняють біологічні, фізичні, технічні організації. Дисципліна «Теорія організації» вивчає соціальні організації – складні, динамічні, відкриті, цілеспрямовані, керовані системи, що створені людиною і у функціонуванні яких людина відіграє важливу роль. Для того, щоб з’ясувати сутність соціальної організації насамперед необхідно розглянути поняття «соціальна система». Соціальною називається система, в яку входить людина або яка призначена для людини. Першим і найважливішим компонентом соціальних систем є людина – істота насамперед суспільна, свідома, пов’язана з іншими людьми різноманітними відносинами та формами взаємодії. Наявність людського компонента – головна відмінність соціальної системи від інших цілісних систем. Друга група компонентів соціальної системи – процеси (економічні, соціальні, політичні, духовні), сукупність яких є зміною станів системи в цілому або в якійсь частині її підсистем. Третя група компонентів соціальної системи – речі, тобто предмети, залучені до господарського і суспільного життя, так звані предмети другої природи (виробничі будівлі, знаряддя і засоби праці, комп’ютерна техніка, засоби зв’язку та управління, технологічні пристрої, створені людиною, що використовуються нею в процесі виробничої, управлінської та духовної діяльності). Четверта група компонентів соціальної системи має духовну природу – це суспільні ідеї, теорії, культурні, етичні цінності, звичаї, ритуали, традиції, вірування, які знову-таки обумовлені діями та вчинками різних суспільних груп і окремих індивідів. Під поняттям «соціальна організація» можна розуміти штучне об’єднання інституційного характеру, призначене для виконання певної функції. У цьому сенсі соціальна організація має свій соціальний статус, виступає як цільовий об’єкт, цільова спільність, в якій досягнення загальної мети визнається за можливе тільки через досягнення індивідуальної мети, і навпаки, досягнення індивідуальної мети стає можливим тільки через висунення та досягнення загальної мети. Соціальна організація має соціальні властивості, до яких належать: організаційні цілі і функції, ефективність результатів, мотивація і стимулювання персоналу. Організація формується як соціальне середовище, що включає соціальні групи, статуси, норми, відносини лідерства. Соціальна організація є одним із найбільш розвинених видів соціальної системи. Сутність соціальної організації можна виразити такою залежністю: Соціальна організація = Колектив + Матеріально-технічна база + Фінанси + Інформаційне забезпечення + Трансформаційний процес. Як видно із наведеної залежності, центральним елементом соціальної організації є колектив, проте не можна ототожнювати колектив з усією соціальною організацією. Колектив – це об’єднання всіх працівників організації, що здійснюють спільну трудову діяльність. Організація не може функціонувати без колективу, який становить її основу. Показники багатьох складових, що входять в організаційну систему, залежать від складу та настрою колективу. Колектив може бути повністю замінений, проте організація продовжить свою діяльність. Соціальна організація, на відміну від інших масових спільнот, характеризується такими рисами: стійкою взаємодією елементів, що сприяє міцності та стабільності їх існування в просторі і часі; відносно високим ступенем згуртованості; чітко вираженої однорідністю складу; входженням у більш широкі спільності як елементів структурних утворень. З усього видового різноманіття організацій можна виділити формальні і неформальні. Регулятори в соціальній системі. Цілісність соціальної системи забезпечується механізмами її регулювання. У соціальних системах діють три основних типи регуляторів: • цільовий управлінський вплив; • саморегуляція; • організаційний порядок. Контрольні і проблемні питання 1. Що мається на увазі під соціальною системою? Назвіть її основні структурні елементи. 2. Охарактеризуйте рівні соціальних систем. 3. Дайте визначення організації як соціальної системи. Що таке соціальна організація? 4. Назвіть основні цілі соціальних організацій. 5. Яка залежність характеризує сутність соціальної організації. Чи можна ототожнювати соціальну організацію та колектив організації? 6. Які є типи соціальних організацій? 7. В чому полягає суть соціальної стратифікації? Тести: 4.1. До суб’єктів управління організацією належать: а) керівник організації, його заступники, керівники підрозділів та інші менеджери; б) способи процесу організації; в) організаційні підсистеми; г) управлінські важелі; д) механізм процесу організації; є) всі відповіді правильні; ж) правильна відповідь відсутня. 4.2. Соціальна стратифікація це: а) структура соціальної нерівності, яка існує в суспільстві; б) властивість, на якій ґрунтується функціонування соціальних організацій; в) один із законів, які діють у соціальних організаціях; г) властивість, притаманна неформальним організаціям. 4.3. До інструментів управління організацією належать: а) керівник організації, його заступники, керівники підрозділів та інші менеджери; б) способи процесу організації; в) організаційні підсистеми; г) управлінські важелі; д) механізм процесу організації. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.) |