Методичні вказівки до самостійного вивчення

Організація як процес організування – одна із основних функцій управління (планування, організація, мотивація, контроль і регулювання). Під функцією управління розуміють сукупність повторюваних управлінських дій, які об’єднанні єдиним змістом. Оскільки організація як процес служить функцією управління, будь-яке управління представляє собою організаційну діяльність, хоча і не зводиться до неї.

Управління – це особливим чином орієнтований вплив на систему, який забезпечує надання їй потрібних властивостей чи станів.

Базовим класифікаційним ознакою побудови систем управління, визначальним вигляд системи і її потенційні можливості, є спосіб організації контуру управління. Відповідно до останнього виділяють кілька принципів управління.

Принцип розімкнутого управління. В основі його лежить ідея автономного впливу на систему незалежно від умов її роботи. Очевидно, що область практичного застосування цього принципу передбачає апріорну достовірність знання стану середовища та системи на всьому інтервалі її функціонування. Тоді можна визначити реакцію системи на розрахований вплив, який заздалегідь програмується у вигляді функції незалежного змінного часу.

Принцип розімкнутого управління з компенсацією збурень. Зміст підходу полягає в прагненні ліквідувати обмеженість першої схеми: нерегульований вплив збурень на функціонування системи. Можливість компенсації збурень, а значить, ліквідація недостовірності апріорної інформації, базується на доступності збурень вимірів.

Принцип замкнутого управління. Розглянуті принципи відносяться до класу розімкнутих контурів управління: величина управління не залежить від поведінки об'єкта, а являє собою функцію часу чи обурення. Клас замкнутих контурів управління утворюють системи з негативним зворотним зв'язком, що втілюють базовий принцип кібернетики. У таких системах заздалегідь програмується не вхідний вплив, а необхідний стан системи, тобто наслідок впливів на об'єкт, у т. ч. управління. Отже, можлива ситуація, коли обурення позитивно впливає на динаміку системи, якщо наближає її стан до бажаного.

Принцип однократного управління. Широке коло практично значущих завдань складається з необхідності здійснити однократний акт управління, а саме - прийняти деяке рішення, наслідки якого позначаються тривалий час. Зрозуміло, і традиційне управління можна інтерпретувати як послідовність разових рішень. Тут ми знову стикаємося з проблемою дискретності та безперервності, межа між якими також розмита, як і між статичними і динамічними системами. Однак різниця все-таки існує: в класичній теорії управління виходять з того, що вплив на систему є процес, функція часу або параметрів стану, а не однократна процедура.

Для розгляду організації як процесу використовують такі поняття:

- статика - врівноважений стан організаційної системи, в якому вона знаходиться незалежно від змін, що відбуваються в зовнішньому середовищі. Організація, в якій немає змін приречена на деградацію та поступове руйнування;

- динаміка – розвиток організації та її рух до нових цілей під впливом як внутрішнього так і зовнішнього середовища.

Суть протиріччя принципів дії статичної організації полягає в тому, що з однієї сторони досягнення стабільного режиму роботи є однією з цілей її існування, а з іншої сторони неминучі нововведення, необхідні організації для її успішного розвитку та функціонування. Ці нововведення визначають перехід організації в динамічний режим роботи.

Структурними елементами процесу організації є:

- операції процесу організації;

- способи процесу організації;

- механізм процесу організації.

До операцій процесу організації відносимо:

- збір інформації для усвідомлення спонукаючих мотивів організації;

- прогнозування потреб і можливостей (для передбачення найбільш ймовірнісного стану у майбутньому);

- формування глобальних цілей і ранжування локальних цілей і задач;

- моделювання способів (представлення взаємозв’язків процесів і взаємозв’язків елементів досліджуваного об’єкта);

- формулювання проекту і прийняття організаційного рішення (обґрунтування альтернативних варіантів, формулювання проекту рішення, узгодження дій для колективного схвалення проекту рішення).

Способи процесу організації – сукупність дій або система дій, які застосовуються при виконанні будь-якої роботи чи реалізації будь – якого процесу.

Механізм як ціленаправлена функціонуюча система методів, інструментів, важелів та процедур взаємодії різних об’єктів і суб’єктів представляє собою складну за природою, інтегральну за формою, динамічно функціонуючу організацію. По суті і змісту саме організація випадкового або цілеспрямованого об’єднання систем, самостійних складових і їх взаємозв’язків під час визначеного процесу, який здійснюється в конкретних умовах, отримала назву механізм.

Всі досліджувані в менеджменті методи управління можна розділити на детермінований, програмно-цільовий та ціннісно-орієнтований методи.

5.1. Виберіть визначення, що характеризує організацію як процес:

а) організація - установа, яка виконує певні функції у визначеній сфері;

б) організація - об'єднання людей для досягнення спільних цілей;

в) організація - сукупність цілеспрямованих процесів чи дій, що призводить до утворення необхідних зв'язків;

г) організація - внутрішня впорядкованість, узгодженість, взаємодія частин цілого, що обумовлена його будовою.

5.2. Регламентування – це:

а) своєрідна форма побудови процесу управління і його організаційно-практичного здійснення;

б) опис порядку виконання управлінських рішень;

в) визначення умов різних типів організаційної взаємодії, забезпечують раціональне виконання всіх робіт управлінським персоналом;

г) створення умов діяльності, культури персоналу управління, психологічного клімату колективу.

5.3. Статичний стан організації має на увазі:

а) згортання діяльності організації;

б) незмінність у часі основних показників організації;

в) процес освоєння нового сектора ринку;

г) стратегію бізнесу.

5.4. Формою динамічного існування організації є:

а) еволюція;

б) процес;

в) інгресія;

г) біорегуляція.

Поиск по сайту: