 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Методичні вказівки до самостійного вивчення. Згідно із системним підходом до управління кожна організація – це відкрита система, цілісність і життєздатність якої забезпечується завдяки елементам
Згідно із системним підходом до управління кожна організація – це відкрита система, цілісність і життєздатність якої забезпечується завдяки елементам, з яких вона формується. Сукупність цих елементів становить внутрішнє середовище організації. Його проектування і створення відбувається з огляду на специфіку діяльності організації, кола споживачів, ринкової кон'юнктури, умов господарювання тощо. Система менеджменту при формуванні внутрішнього середовища організації має забезпечити відповідність характеристик його найважливіших складових умовам зовнішнього середовища, в яких організація функціонує.
Складові внутрішнього середовища організації. Є різні підходи до виокремлення параметрів внутрішнього середовища організацій. За визначенням М. Мескона, М. Альберта і Ф. Хедоурі, основними внутрішніми змінними організації є цілі, структура, завдання, технологія і люди.
Цілі – конкретні кінцеві стани або бажаний результат, якого прагне досягти група людей.
Структура організації – це логічний взаємозв’язок та взаємозалежність рівнів управління і підрозділів, побудована в такій формі, яка дає змогу найефективніше досягати цілей організації.
Завдання – це доручена робота, серія робіт або частина роботи, яка має бути виконана заздалегідь встановленим способом у заздалегідь обумовлені терміни.
За визначенням відомого на Заході соціолога Ч. Перроу, технологія – засіб перетворення сировини (праці, інформації або матеріалу) в кінцеві продукти або послуги.
Жодна технологія не може бути корисною і жодне завдання не може бути виконане без співпраці людей, які становлять п’яту внутрішню змінну організації. Керівництво досягає цілей організації через своїх співробітників. Отже, люди є центральним чинником у будь-якій системі управління.
Останнім часом, особливо актуальною для вітчизняних організацій, стала необхідність враховувати всі чинники зовнішнього середовища. Це пов'язано з швидкими змінами в економічних умовах їх діяльності.
У ринковій економіці керівникам доводиться враховувати зміни зовнішнього середовища, оскільки організація як відкрита система залежить від зовнішнього світу щодо постачання ресурсів, енергії, кадрів, а також споживачів. Оскільки від керівництва залежить виживання організації, менеджер зобов'язаний уміти виявляти суттєві чинники зовнішнього середовища. Більш того, він повинен запропонувати відповідні способи реагування на зовнішні дії. Адже вижити і ефективно функціонувати в мінливому середовищі може лише та організація, яка вчасно перебудується та пристосується до навколишнього середовища. Даючи визначення зовнішнього середовища, не потрібно намагатися обійняти неосяжне та враховувати абсолютно всі його чинники. Керівник повинен виділяти тільки ті аспекти зовнішнього середовища, які вирішальним чином впливають на успіх його організації. До зовнішнього середовища організації включають такі елементи, як споживачі, конкуренти, урядові установи, постачальники, державні органи влади і т.д. Всі названі чинники прямо і безпосередньо впливають на операції організації, тому їх можна віднести до середовища прямої дії.
Проте термін "зовнішнє середовище" включає ширший спектр чинників: економічні умови, споживачів, профспілки, конкуруючі організації, природні чинники, чинне законодавство та інші складові. Ці взаємопов'язані чинники впливають на функціонування організації, на її виробничу, інноваційну, комерційну, фінансову діяльність. Зовнішнє середовище та організація не просто співіснують, вони взаємодіють найактивнішим чином та взаємопроникають.
Контрольні і проблемні питання
1. Що таке внутрішнє середовище організації? Назвіть внутрішні фактори організації, охарактеризуйте їх.
2. Що таке цілі? Які цілі бувають в організації?
3. Які види ресурсів організації Вам відомі?
4. Які фактори зовнішнього середовища впливають на сучасну організацію?
5. Назвіть фактори зовнішнього середовища непрямої дії.
6. Яка відмінність між факторами прямого та опосередкованого впливу?
7. Які підходи використовують при аналізі зовнішнього середовища?
8. Охарактеризуйте сутність ПЕСТ-аналізу для оцінки чинників макросередовища організації.
9. Чи є взаємозв’язок між внутрішніми та зовнішніми чинниками організації»?
10.В чому проявляється взаємопов'язаність та невизначеність зовнішнього середовища?
Тести :
7.1. Внутрішнє середовище організації – це:
а) сукупність елементів, які технологічно пов’язані між собою в процесі виробництва;
б) сукупність ситуаційних чинників всередині організації;
в) сукупність ситуаційних чинників всередині організації та у навколишньому середовищі.
7.2. До внутрішніх змінних організації відносяться:
а) ланки, ступені, зв’язки елементів організаційної структури, органи, ієрархія управління;
б) продуктивні сили, виробничі і соціальні відносини;
в) організаційно-правова форма, структура, цілі, завдання, технологія, люди.
7.3. Зовнішнє середовище організації – це:
а) сукупність ситуаційних чинників у навколишньому середовищі;
б) сукупність ситуаційних чинників всередині організації;
в) сукупність ситуаційних чинників всередині організації та у навколишньому середовищі.
7.4. До складу чинників зовнішнього середовища організації непрямої дії відносять:
а) постачальників, закони і державні органи, споживачів, конкурентів;
б) технологію, стан економіки, соціокультурні фактори, політичні фактори, відносини з місцевим населенням;
в) розмір і структура потреб населення, рівень його доходів, рівень цін, можливість одержання споживчого кредиту, політична стабільність і спрямованість внутрішньої політики, розвиток науки і техніки, рівень культури населення, міжнародна конкуренція, вплив постачальників і технології, економіки і конкуренції, законодавство, соціальні і культурні зміни в суспільстві.
7.5. Чинники зовнішнього середовища організації прямої дії:
а) технологія, стан економіки, соціокультурні фактори, політичні фактори, відносини з місцевим населенням;
б) розмір і структура потреб населення, рівень його доходів, рівень цін, можливість одержання споживчого кредиту, політична стабільність і спрямованість внутрішньої політики, розвиток науки і техніки, рівень культури населення, міжнародна конкуренція, вплив постачальників і технології, економіки і конкуренції, законодавство, соціальні і культурні зміни в суспільстві;
в) постачальники, закони і державні органи, споживачі, конкуренти.
7.6 Невизначеність зовнішнього середовища - це:
а) швидкість, з якою відбуваються зміни в середовищі організації;
б) рівень сили, з якою зміна одного чинника впливає на інші;
в) кількість чинників, на які організація зобов'язана реагувати, а також рівень варіативності кожного чинника
г) кількісна міра зусиль, необхідних для цілеспрямованого переміщення, концентрації та освоєння у виробництві одиниці матеріальних, фінансових і інформаційно-технологічних ресурсів.
д) наявність необхідної інформації, яку має в своєму розпорядженні організація за конкретним чинником, а також від її точності.
Поиск по сайту: