|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
МЕТОДИКА ПСИХОЛОГО- ПЕДАГОГІЧНОГО АНАЛІЗУ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯМетодика полягає в заповненні після закінчення уроку таблиці реєстрації даних. Знак “+” ставиться лише в тому випадку, якщо дії вчителя повністю відповідають вимогам, сформульованим в таблиці. Для отримання повної картини діяльності даного педагога необхідно нагромаджувати інформацію протягом кількох уроків. Підсумковий результат визначається наступним чином: якщо хоча б на одному уроці конкретні вимоги виконувались, то в підсумковій таблиці ставиться знак “+”. В методиці містяться як класичні вимоги до уроку, які оцінюються 1 балом, так і сучасні вимоги педагогіки співробітництва, які оцінюються 2 балами. Блоки спостереження поділяються на складові частини, які у свою чергу діляться на конкретні вимоги. Три блоки поділяються на 12 частин, кожна з яких містить чотири вимоги. Дана методика дозволяє провести як діагностику окремих сторін діяльності вчителя, так і за формулою Р(ср) = S балів, де S балів - загальна сума балів 48 визначити рівень професійної діяльності педагога. За величиною Р(ср) визначають чотири рівні професійної діяльності вчителя: 1) менше 0,6 - не відповідає не лише сучасним вимогам, але й більшості класичних; 2) 0,61-0,9 - відповідає практично всім класичним вимогам і деяким сучасним; 3) 0,91-1,2 - відповідає не лише класичним вимогам, але й значній кількості сучасних; 4) більше 1,2 - відповідає як класичним, так і практично всім сучасним вимогам. Відсутність оцінки з будь-якої вимоги вказує на ближні (якщо вимога класична) і перспективні (якщо вона сучасна) резерви вдосконалення діяльності вчителя. І. Створення загальних умов ефективного навчання: 1. Забезпечення вихідних педагогічних умов досягнення навчального ефекту на уроці: [1] а) попередні вказівки щодо плану уроку (мета, задачі, основні етапи) лаконічні і зрозумілі; [1] б) навчальні посібники і технічні засоби навчання сприяють швидкому включенню у роботу; [1] в) відсутні непотрібні затримки і відступи під час уроку; [2] г) ефективність роботи класу стимулюється передачею учням деяких функцій вчителя (оцінки, контролю, корекції, планування та ін.). 2. Адаптація навчання до учнів: [1] а) навчання відповідає віковим особливостям учнів; [1] б) в матеріалі уроку виділено найбільш важкі місця; [2] в) надана можливість для засвоєння матеріалу різних рівнів складності (для учнів різних рівнів успішності); [2] г) навчання будується як взаємодія вчителя і учнів. ІІ. Предметна і методична компетентність: 3. Володіння навчальним предметом і методами навчання: [1] а) інформація і демонстрації точні й сучасні; [1] б) коментарі і відповіді на запитання учнів точні й цікаві; [1] в) без труднощів використовує не менш як дві форми чи методи навчання; [2] г) крім поширених використовуються й оригінальні методи й прийоми навчання. 4. Організація навчальної роботи в послідовності “життєвого циклу” (виступ, розвиток, закріплення, інтеграція): [1] а) урок починається із вступу, покликаного стимулювати учнів (залучення уваги учнів і забезпечення необхідної мотивації); [1] б) наочне подання нового матеріалу як відповідь на поставлені раніше (попередні заняття, вступ) запитання; [1] в)об'єднання, узагальнення і закріплення навчальних результатів; [2] г) урок завершується підведенням підсумків (співвідношення результатів із пройденим раніше, з іншими предметами, з життям). ІІІ. Техніка пояснення, письма і мови: 5. Використання усних і писемних пояснень: [1] а) пояснення змісту зрозуміле і подається з допомогою відповідних слів та термінів; [1] б) ключові моменти уроку відображаються на дошці; [1] в) записи для учнів акуратні і розбірливі; [1] г) мовлення (побудова усної мови) правильне. 6. Пояснення при нерозумінні матеріалу учнями: [1] а) виявлення незрозумілих слів і фраз і заміна їх загальнодоступними описовими виразами; [1] б) пояснення з допомогою аналогій та прикладів; [1] в) надання учням додаткової інформації; [2] г) логічне виведення наявної корисної інформації з аналізу вже наявних відомостей. IV. Навчальна взаємодія: 7. Контроль і корекція діяльності учнів: [1] а) оцінка дій учнів відділяється від особистого ставлення вчителя до них; [1] б) уникнення прямих вказівок і корекції дій учнів; [2] в) учнів спонукають оцінювати і корегувати роботу один одного; [2] г) орієнтація на корекцію дій за запитами самих учнів. 8. Використання пропозицій і запитів учнів щодо змісту уроку: [1] а) пояснення, запитання і приклади довідуються в учнів; [1] б) тактовно відзначаються слабкі місця, недосконалості в прикладах учнів; [1] в) запитання і пропозиції школярів приймаються із вдячністю; [2] г) ідеї учнів розробляються і використовуються на уроці. V. Створення і підтримання продуктивної атмосфери на уроці: 9. Стимулювання інтересу учнів: [1] а) формулюється важливість теми уроку в контексті навчального курсу і майбутнього життя; [2] б) використовуються цікаві та незвичні аспекти теми; [1] в) інтерес стимулюється за допомогою запитань та гумору; [2] г) ідеї учнів розробляються і використовуються на уроці. 10. Допомога учням у виробленні позитивної самооцінки: [1] а) мова вчителя вільна від сарказму та насмішок; [1] б) імена учнів використовуються в теплій, дружній манері; [1] в) конкретні учні заохочуються за конкретну роботу; [1] г) вчитель підтримує, заохочує учнів, які зустрілись з труднощами на уроці. VI. Підтримка належної поведінки в класі: 11. Підтримка залученості учнів у робочу атмосферу на уроці: а) використання різноманітних форм навчальної активності; б) використання прийомів активізації учнів на уроці; в) використання активних методів навчання (дискусії, рольові ігри); г)використання спеціальних способів організації навчальної роботи, розрахованих на пасивних учнів. 12. Вплив під час порушення дисципліни: а) вчитель не звертає увагу на дрібні порушення дисципліни на уроці; б) учні, які порушують дисципліну, зустрічаються з негайною реакцією вчителя; в) педагог відновлює дисципліну за допомогою самих учнів; г) педагог не бореться з порушеннями дисципліни, а використовує для організації порушників (приведення їх до порядку) особливі форми навчальної роботи. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.) |