Тема 27. Економічні аспекти глобальних проблем

Розпочати вивчення даної теми слід з розуміння процесів глобалізації, що визначають розвиток людства в останній чверті ХХ ст., стають постійно діючим фактором і внутрішнього, і міжнародного економічного життя. Глобалізація світової економіки – складна, багатоаспектна проблема, за якою приховується безліч явищ та одночасно протікаючих процесів, а також проблем, котрі зачіпають все людство і які прийнято називати глобальними проблемами сучасності. Виникнення даних проблем свідчить про той факт, що глобалізація світового господарства протікає в конфліктній, проблемній, суперечливій формі.

Глобальні проблеми – всезагальні проблеми, що визначаються загальнопланетарним за своїми масштабами і значенню характером, пов’язані з життєвими інтересами народів усіх країн, становлять загрозу життю для всього людства і можуть бути вирішені лише спільними діями всіх країн світу.

В числі глобальних проблем частіше всього фігурують проблеми миру та роззброєння, економічна, демографічна, енергетична, сировинна, продовольча, подолання бідності та відсталості. Слід зазначити, що у міру розвитку людської цивілізації можуть виникати і вже виникають нові глобальні проблеми, зокрема: проблема освоєння та використання ресурсів світового океану, освоєння та використання космосу.

Глобальні проблеми за своїм походженням, характером і способами вирішення поділяються на три основні групи. До першої групи відносять проблеми, які виникають у сфері взаємодії природи і суспільства (сировинна, енергетична, продовольча, екологічна проблеми, проблема освоєння ресурсів світового океану, оволодіння космосом). Друга група – це проблеми соціально-економічних і воєнно-економічних відносин (подолання економічної відсталості, роззброєння і збереження миру, локальні, регіональні та міжнародні кризи та ін.). І, нарешті, третя група проблем охоплює проблеми, що пов’язані з розвитком людини, забезпечення її майбутнього (Боротьба з зубожінням, голодом, хворобами, наркоманією тощо).

Звертаємо увагу студентів на те, що глобальні проблеми мають яскраво виражений економічний аспект. Вони впливають на структуру відтворення, динаміку економічних процесів, пошуки ефективних форм і методів управління. Так, наприклад, щорічні збитки від деградації природи оцінюються (у відсотках від ВНП): 0,4 – 2 для розвинутих країн (США, ФРН, Нідерланди, Японія, Великобританія); 3-5 – для держав Східної Європи; 6-15 – для країн СНД (зокрема в Україні – 10-15%); 6-18 – у країнах “третього світу” (Нігерія, Ефіопія тощо). Рекомендуємо студентам навести аналогічні приклади, що характеризують соціально-економічні наслідки інших глобальних проблем.

Глобальні проблеми відрізняються загально-планетарним характером, зв’язані з життєвими інтересами народів усіх країн, незалежно від їх соціального ладу, рівня економічної зрілості, географічного становища і можуть бути вирішені шляхом їх взаємодії. Світова спільнота може протистояти загостренню глобальних проблем лише об’єднавши свої зусилля та ресурси, оскільки їх вирішення потребує величезних витрат. Так за деякими оцінками щорічні витрати на ці цілі повинні складати не менш 1 трлн. дол. На сьогодні ж людство такими коштами не володіє, так як на кінець 90-х рр. щорічно світовий валовий продукт склав близько 30 трлн. дол.

Слід зауважити, що можливості розв’язання глобальних проблем залежать від визначення їх пріоритетності при розподілі фінансових ресурсів. У зв’язку з цим звертаємо увагу на те, що відбувається зміна пріоритетів в глобальних проблемах. Так, якщо в 60-70-х рр. головною вважалась проблема запобігання світової ядерної війни, то на сьогодні на перше місце висувають відповідно екологічну проблему, демографічну, проблему бідності та відсталості. Проте з певною умовністю всі ці проблеми можна назвати пріоритетними, оскільки глобальні проблеми безпосередньо пов’язані з виживанням людства, хоча і породжені різними факторами, а отже є об’єктами дослідження ряду наук: світової економіки, соціології, права, біології, географії, екології та ін.

Далі студентам рекомендується показати шляхи розв’язання глобальних проблем на прикладах окремих з них. Досить ілюстративною у цьому значенні є екологічна проблема.

Наприкінці ХХ ст. людство опинилося перед загрозою екологічних проблем власного соціально-економічного розвитку. Кількісне та якісне нарощування темпів науково-технічного прогресу, залучення до господарського обороту дедалі більшої маси природних ресурсів, зростання масштабів природокористування і посилення антропотехногенного тиску на довкілля створюють напружену ресурсно-екологічну ситуацію – критичну з огляду на відтворювальні, асиміляційні та відновлювальні можливості біосфери. Характеризуючи загальний стан навколишнього середовища вчені різних країн використовують такі визначення як: “деградація глобальної екологічної системи”, “розрушення природних систем життєзабезпечення” і т.п., але найчастіше – “глобальна екологічна криза”. Остання характеризується невідповідністю розвитку продуктивних сил, суспільних форм їх розвитку і можливостей біосфери. Результатом екологічної кризи є напруження стосунків між людиною і природою, порушення навколишнього середовища, забруднення і отруювання його відходами, загроза існування людини.

Для розуміння масштабів екологічної проблеми можна навести численні приклади. Так, за оцінкою Міжнародного грунтового центру, внаслідок антропотехногенної діяльності вже деградовано понад 15% світового суходолу. Підраховано, що кожної години на планеті стають пустелею 1700 акрів грунтів, зникають 5-6 видів тваринного та рослинного світу, знищується понад 3000 акрів тропічних лісів. Близько 250 млн. осіб у різних країнах світу споживають неякісну питну воду. Забруднення атмосферного повітря промисловими викидами призводить до появи кислотних дощів, “озонових дір” і розвитку “тепличного ефекту” на планеті. Ряд регіонів світу, де екологічні проблеми набули надзвичайної гостроти, отримали статус зон екологічного лиха. До них належать Урал, Перська та Мексиканська затоки, Кузбас, Азовське, Чорне, Балтійське моря та ін. Зоною екологічного лиха визнана й Україна.

Ще раз підкреслимо, що одностороннє вирішення екологічних проблем соціально-економічного розвитку будь-якою державою вже неспроможне істотно вплинути на підвищення рівня екологічної безпеки господарювання. Завдання полягає в тому, щоб сформувати на планеті єдиний екологічно безпечний господарсько-економічний простір, який буде основою розвитку всіх країн світу. Це, в першу чергу, передбачає узгоджене міжнародне науково-технічне та економічне співробітництво, що спирається на інтеграцію ресурсів, коштів, зусиль всіх країн світу.

Серед решти найгостріших глобальних проблем, що стоять сьогодні перед людством і потребують невідкладного розв’язання, варто звернути увагу на проблеми збереження миру, ліквідації зубожіння, голоду, хвороб, неграмотності, енергосировинну проблему, проблему освоєння Світового океану і космосу. Студентам пропонується самостійно дослідити причини та характер вказаних проблем, їх наслідки та можливі шляхи розв’язання (див.: Політична економія: Навч. посібник / За ред. К.Т.Кривенка, с. 489-496).

Розкриваючи питання щодо міжнародного співробітництва в розв’язанні глобальних проблем, слід ще раз звернути увагу на той факт, що ці проблеми неможливо вирішити швидко на рівні окремих країн. Потрібен єдиний міжнародний механізм їх розв’язання і регулювання, визначення міжнародних правових та економічних норм. Головна роль тут відводиться міжнародним організаціям: ООН, МВФ, ВТО, міжурядовим регіональним та субрегіональним організаціям, багатостороннім угодам і програмам співробітництва.

Можна навести численні приклади успішних спроб щодо розв’язання, хоча б часткового, ряду глобальних проблем.

Зокрема, на міжнародному рівні приділяється велика увага екологічним проблемам. Міжнародна комісія по навколишньому середовищу і розвитку розробляє проблеми покращення якості природного середовища та загальної екологічної обстановки. Ця комісія і ряд інших міжнародних організацій визначають критерії екологічної безпеки, розробляють короткострокові та довгострокові програми.

Слід вказати, що Україна є учасницею майже 30 міжнародних багатосторонніх угод у сфері охорони довкілля, хоча їх існує значно більше. Протягом 90-х років Україна уклала з державами-сусідами кілька десятків угод з регіонального співробітництва про спільні заходи щодо охорони довкілля (наприклад, у межах Карпатського регіону, басейнів річок Дунаю, Дніпра, Чорного моря тощо).

Значну роль у розв’язанні продовольчої проблеми відіграють різноманітні міжнародні організації, передусім спеціалізовані установи ООН – Продовольча і сільськогосподарська організація (ФАО), яка об’єднує близько 190 держав світу, та Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку. Саме з ініціативи ФАО в 1996 р. було прийнято Римську декларацію про всесвітню продовольчу безпеку і План дій Всесвітньої зустрічі на найвищому рівні з проблем продовольства. Ці документи слугують базою для різноманітних шляхів досягнення загальної мети – продовольчої безпеки на індивідуальному рівні, на рівні домашніх господарств, національному, регіональному і глобальному рівнях.

У вирішенні демографічної проблеми значну роль відіграла п’ята Всесвітня конференція ООН по народонаселенню, що відбулася у Каїрі в 1994р., на якій була прийнята “Програма дій” по визначенню політики народонаселення в усьому світі на період до 2015 р. Вона містить положення, що мають відношення до чисельності населення, його приросту та структури, міжнародної міграції, освіти, шляхом співробітництва у розв’язанні демографічної проблеми.

Завершуючи вивчення теми, потрібно звернути увагу на те, що прогрес у вирішенні глобальних проблем пов’язаних з загальнолюдською діяльністю і тій чи іншій конкретній області, упирається головним чином в ресурсне забезпечення програм, що розробляються міжнародними організаціями. За масштабністю і комплексністю задач, які передбачається вирішити, на перше місце, з однієї сторони, висуваються питання щодо джерел таких ресурсів, можливості їх одержання та використання, а з іншої – організація екологічно безпечного розширення відтворення суспільного виробництва в усіх країнах світу.

По завершенню вивчення даної теми студенту слід усвідомити наступне:

1. Глобальні проблеми відрізняються загальнопланетарним характером, пов’язані з життєвими інтересами народів усіх країн, становлять загрозу життю для всього людства і можуть бути вирішені спільними діями всіх країн світу.

2. Виникнення глобальних проблем – очевидний прояв глобалізації світового господарства, що протікає в конфліктній, проблемній, суперечливій формі.

3. За своїм походженням, характером і способами вирішення глобальні проблеми поділяють на три групи: 1) проблеми у сфери взаємодії природи і суспільства; 2) проблеми соціально-економічних і воєнно-політичних відносин; 3) проблеми, пов’язані з розвитком людини.

4. Глобальні проблеми мають яскраво виражений економічний аспект. Вони впливають на структуру відтворення, динаміку економічних процесів, пошуки ефективних форм і методів управління.

5. Для вирішення глобальних проблем потрібен єдиний міжнародний механізм їх розв’язання і регулювання, визначення міжнародних правових та економічних норм. Великі надії у вирішенні глобальних проблем покладаються на ООН, МВФ, ВГО, регіональні і галузеві організації, котрі мають великий досвід координації міжнародних зусиль, використання ресурсів, регулювання міжнародних економічних зусиль.

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ, ЛІТЕРАТУРА ТА ТЕРМІНОЛОГІЧНІ СЛОВНИКИ

Поиск по сайту: