|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Терміни і категорії
Проста, одинична чи випадкова форма вартості – це така форма вартості, при якій одному товару, що знаходиться у відносній формі вартості, відповідає тільки один інший товар, що перебуває у еквівалентній формі вартості. Повна, або розгорнута, форма вартості – це така форма вартості, при якій одному товару, що перебуває у відносній формі вартості, відповідає безліч інших товарів, що знаходяться у еквівалентній формі вартості. Загальна чи грошова форма вартості – це така форма вартості, при якій безлічі товарів, які перебувають у відносній формі вартості, відповідає один товар, що знаходиться у еквівалентній формі, внаслідок чого цей товар перетворюється на загальний еквівалент та набуває властивості загальної обмінюваності. Гроші – товар, який служить загальним еквівалентом вартості. Продуктові гроші – такі гроші, які окрім основної споживчої цінності як предмету споживання, мають і додаткову, вони є загальним еквівалентом. Металеві гроші – такі гроші, матеріальне тіло яких виготовлено з певного металу, а загальним еквівалентом вони стають завдяки великим витратам виробництва на видобуток цього металу. Монометалізм – така система грошового обігу, яка базувалась на використанні у якості повноціних грошей лише якогось одного металу. Біметалізм – така система грошового обігу, яка базувалась на використанні у якості повноціних грошей двох різних металів. Монета – певна кількість металу визначеної форми, ваги та проби з відповідним державним клеймом. Паперові гроші - такі гроші, які являють собою лише знаки вартості, виготовлені з паперу, і які заміщують у обігу певну кількість повноцінних грошей і випускаються у обіг державою з примусовим курсом. Кредитні гроші – такі гроші, які являють собою боргові зобов’язання суб’єктів економіки, і завдяки цьому виконують роль знаків вартості у обігу. Вексель – боргове зобов’язання, яке передбачає сплату певної суми грошей певною особою у визначений строк. Банкнота – боргове зобов’язання (вексель) банку. Депозит – внесок клієнтом банку певної суми грошей на свій рахунок у цьому банку. Кредитна картка – пластиковий носій, на якому записана у електронній формі інформація про величину суми грошей, якою може розпоряджатись її власник. Повноцінні гроші – це ті, що є загальним еквівалентом завдяки витратам виробництва на виготовленню їх матеріалу на рівні номінального знака вартост, який на них позначений. Неповноцінні гроші – це ті, витрати на виготовлення яких є значно меншими ніж той номінальний знак вартості, який на них позначений. Міра вартості – засіб визначення вартості іншого товару у обміні. Ціна – вираз вартості товару у грошовій формі. Засіб обігу – засіб придбання необхідного товару та покриття боргових зобов’язань. Засіб збереження вартості (засіб утворення скарбів, засіб заощадження, засіб нагромадження) – засіб збереження у грошовій одиниці тієї купівельної сили, яка характеризує її як одиницю вартості, тоді, коли гроші тимчасово випадають з обігу. Грошовий обіг – процес руху грошей, що обслуговує реалізацію суспільного продукту. Закони грошового обігу – закони, що визначають кількість грошей, яка необхідну для нормального функціонування суспільного виробництва при різних умовах. 1) за умов нерозвинутості кредитних відносин і виконання грішми лише функції засобу обігу зміст закону грошового обігу полягає у тому, що кількість грошей, які знаходяться у обігу, визначається сумою цін всіх товарів та послуг, що підлягають реалізації, та швидкістю обігу грошової одиниці; 2) за умов розвитку кредитних відносин і виконання грішми ще і функції засобу платежу зміст закону грошового обігу полягає у тому, що кількість грошей, які знаходяться у обігу, визначається сумою цін всіх товарів та послуг, що підлягають реалізації, за вирахуванням: а) суми цін товарів, проданих у кредит цього року, та б) сума взаємопогашених платежів; та з додаванням суми цьогорічних платежів за борговими зобов’язаннями, строк сплати за якими настає цього року. І все це ділиться на швидкість обігу грошової одиниці. Інфляція – цепроцес зменшення купівельної спроможності грошової одиниці. Повзучою називаютьінфляціюу випадку, колиціни зростають темпом до 10 % на рік. Галопуючою називаютьінфляціюу випадку, колиціни зростають темпом від 10 до 100 % на рік. Гіперінфляцією називаютьінфляціюу випадку, колиціни зростають темпом більшим ніж 100 % на рік. Грошова реформа – це перебудова наявної в країні грошової системи. Формальна грошова реформа зводиться до впровадження нового зразка купюри з одночасним, або поступовим вилученням тієї, що функціонує. Деномінаційна грошова реформа полягає у тому, що разом зі зміною зразка купюри відбувається зміна існуючого масштабу цін (зменшення кількості нулів на купюрах). Конфіскаційна грошова реформа полягає у безоплатному вилученні державою частини грошей суб’єктів економіки. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |