|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
МАНІФЕСТ КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇБУРЖУА І ПРОЛЕТАРІЇ
Історія всіх дотепер існуючих суспільств була історією боротьби класів. Вільний і раб, патрицій і плебей, поміщик і кріпак, майстер і підмайстер, коротше, що гнобить і гноблений перебували у вічному антагонізмі друг до друга, вели безперервну, те сховану, те явну боротьбу, що завжди кінчався революційною перебудовою всього суспільного будинку або загальною загибеллю класів, що борються. У попередні історичні епохи ми знаходимо майже всюди повне розчленовування суспільства на різні стани, – цілу сходину різних суспільних становищ. У Прадавньому Римі ми зустрічаємо патриціїв, вершників, плебеїв, рабів; у середні століття – феодальних панів, васалів, цехових майстрів, підмайстерів, кріпаків, і до того ж майже в кожному із цих класів – ще особливі градації. Виниклий з надр загиблого феодального суспільства сучасне буржуазне суспільство не знищило класових протиріч. Воно тільки поставило нові класи, нові умови гноблення й нові форми боротьби на місце старих. Наша епоха, епоха буржуазії, відрізняється, однак, тим, що вона спростила класові протиріччя: суспільство усе більш і більш розколюється на два більші ворожі табори, на два більш, що стоять друг проти друга, класу – буржуазії й пролетаріат. Із кріпосних середньовіччя вийшло вільне населення перших міст; із цього стану городян розвилися перші елементи буржуазії. Відкриття Америки й морського шляху навколо Африки створило для буржуазії, що піднімається, нове поле діяльності. Остиндський і китайський ринки, колонізація Америки, обмін з колоніями, збільшення кількості засобів обміну й товарів взагалі дали нечуваний доти поштовх торгівлі, мореплаванню, промисловості й тим самим викликали в роспадавшемуся феодальному суспільстві швидкий розвиток революційного елемента. Колишня феодальна, або цехова, організація промисловості більш не могла задовольнити попиту, що зростав разом з новими ринками. Місце її зайняла мануфактура. Цехові майстри були витиснуті промисловим середнім станом; поділ праці між різними корпораціями зникло, поступившись місце поділу праці усередині окремої майстерні. Але ринки все росли, попит усе збільшувався. Задовольнити його не могла вже й мануфактура. Тоді пара й машина зробили революцію в промисловості. Місце мануфактури зайняла сучасна велика промисловість, місце промислового середнього стану зайняли мільйонери-промисловці, проводирі цілих промислових армій, сучасні буржуа. Велика промисловість створила всесвітній ринок, підготовлений відкриттям Америки. Всесвітній ринок викликав колосальний розвиток торгівлі, мореплавання й засобів сухопутного повідомлення. Це у свою чергу вплинуло на розширення промисловості, і тією самою мірою, у якій росли промисловість, торгівля, мореплавання, залізниці, розбудовувалася буржуазії, вона збільшувала свої капітали й відтискувала на задній план усі класи, успадковані від середньовіччя. Ми бачимо, таким чином, що сучасна буржуазії сама є продуктом тривалого процесу розвитку, ряду переворотів у способі виробництва й обміну. Кожна із цих щаблів розвитку буржуазій супроводжувалася відповідним політичним успіхом. Пригноблений стан при пануванні феодалів, збройна й самоврядна асоціація в комуні, отут – незалежна міська республіка, там – третє, податное стан монархії, потім, у період мануфактури, – противага дворянству в становій або в абсолютній монархії й головна основа великих монархій взагалі, нарешті, із часу встановлення великої промисловості й всесвітнього ринку, вона завоювала собі виняткове політичне панування в сучасній представницькій державі. Сучасна державна влада – це тільки комітет, керуючий загальними справами всього класу буржуазії. Буржуазії зіграла в історії надзвичайно революційну роль. Буржуазії, усюди, де вона досягла панування, зруйнувала всі феодальні, патріархальні, ідилічні відносини. Безжалісно розірвала вона строкате феодальне путо, що прив'язувало людину до його «природніх володарів», і не залишила між людьми ніякого іншого зв'язку, крім голого інтересу, безсердечного "чистогану". У крижаній воді егоїстичного розрахунків потопила вона священний трепет релігійного екстазу, лицарського ентузіазму, міщанської сентиментальності. Вона перетворила особисту гідність людини в мінову вартість і поставила на місце незліченних подарованих і придбаних воль одну безсовісну свободу торгівлі. Словом, експлуатацію, прикриту релігійними й політичними ілюзіями, вона замінила експлуатацією відкритої, безсоромної, прямій, черствої. Буржуазії позбавила священного ореолу всі пологи діяльності, які доти вважалися почесними й на які дивилися з побожним трепетом. Лікаря, юриста, священика, поета, людину науки вона перетворила у своїх платних найманих робітників. Буржуазії зірвала із сімейних відносин їх зворушливо сентиментальний покрив і звела їх до чисто грошових відносин. Буржуазії показала, що грубий прояв сили в середні століття замилування, що викликає таке, у реакціонерів, знаходило собі природне доповнення в ліні й нерухомості. Вона вперше показала, чого може досягтися людська діяльність. Вона створила чудеса мистецтва, але зовсім іншого роду, чому єгипетські піраміди, римські водопроводи й готичні собори; вона зробила зовсім інші походи, чому переселення народів і хрестові походи. Буржуазії не може існувати, не викликаючи постійно переворотів у знаряддях виробництва, не революціонізуючи, отже, виробничих відносин, а стало бути, і всієї сукупності суспільних відносин. Напроти, першою умовою існування всіх колишніх промислових класів було збереження старого способу виробництва в незмінному виді. Невпинні перевороти у виробництві, безперервне потрясіння всіх суспільних відносин, вічна непевність і рух відрізняють буржуазну епоху від усіх інших. Усі застигл, покрилися іржею відносини, разом із супутніми їм, століттями освяченими виставами й поглядами, руйнуються, усі виникаючі знову виявляються застарілими, перш ніж устигають окостеніти. Усе станове й застійне зникає, усе священне опоганюється, і люди приходять, нарешті, до необхідності глянути тверезими очима на своє життєве положення й свої взаємні відносини.
1. Як пояснюється історія існуючих суспільств, і яке місце у неї займає боротьба класів? 2. Чим відрізняється епоха буржуазії, і які класи у неї сформувалися? 3. Чим пояснюється виникнення епохі буржуазії, у чому її особливості? 4. Якіми політичнимі успіхами відмічається виникнення цей епохи? 5. Які інтереси домінують у буржуазному суспільстві, і яке значення мають грошові відносини? 6. Покажить особливості буржуазної епохі, яке у неї має священне?
Проблема історії в її динаміці
ПЛАТОН. ДЕРЖАВА
К н и г а в о с ь м а Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |