АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ДОСВІДИ НАУКОВІ, ПОЛІТИЧНІ Й ФІЛОСОФСЬКІ

Читайте также:
  1. VI. Вплив виборчих систем на політичні системи
  2. Б. Політичні та економічні системи країн
  3. Воєнно-політичні аспекти
  4. Воєнно-політичні події 1649—1653 pp. Національно-визвольні війни
  5. Вопрос № 12 Політичні ідеї класичної німецької філософії(І. Кант, Гегель)
  6. Вопрос № 5 Політичні ідеї Нового часу
  7. Геополітичні концепції
  8. Геополітичні передумови стійкого розвитку регіонів України
  9. ДЕРЖАВНІ ТА ПОЛІТИЧНІ ДІЯЧІ ПЕРІОДУ
  10. Економічні, політичні, соціальні та духовно-культурні засади конституційного ладу
  11. Економічні, політичні, соціальні та духовно-культурні засади конституційного ладу

 

Тому 1

VII СОЦІАЛЬНИЙ ОРГАНІЗМ

 

Ми приходимо, нарешті, до нервової системи Звернувши увагу на первісне диференціювання суспільств у керуюче й кероване стани й помітивши аналогію його з диференціюванням двох первісних тканин, з яких виробляються органі зовнішньої діяльності й органі харчування; прийнявши до відома деякі з найголовніших аналогій між розвитком промислового обладнання й розвитком живильного апарата й простеживши можливо докладно аналогії, що існують між розподільними системами, соціальної й індивідуальної, – нам тепер залишається зрівняти засобу, якими управляється суспільство, як ціле, із засобами, якими управляються рухи окремої істоти. При цьому ми знайдемо параллелизмы не менш разючі, ніж зазначені вище.

Стан, з якого урядова організація бере свій початок, подібно по своїх відносинах, як ми вже сказали, з ectoderm'ой. Нижчих тварин і зародкових форм. І як ця первинна оболонка, з яких розбудовується нервово-м'язова система, повинна на першій же щаблі свого диференціювання злегка відрізнятися від іншого організму більшою вразливістю й здатністю скорочуватися, які характеризують органі, породжувані нею, – так і у вищому стані, що перетворюється згодом в управительно-виконавчу систему суспільства (законодавчі й оборонні функції), повинна бути трохи більша частка здатностей, що вимагають для цього вищих суспільних посад. У первісних суспільствах люди найбільш сильні, хоробрі й тямущі завжди робляться вождями й правителями, а в племені вужі, що одержав, деяке обладнання, ця риса має як результат установлення головного стану, що відрізняється взагалі тими моральними й фізичними якостями, які роблять його членів здатними до обговорення справ і до енергійних сукупних дій.

Точно також більша вразливість і здатність скорочуватися, що характеризують у нижчих тваринних одиниці ectoderm'и, характеризують і одиниці первісної соціальної ectoderm'и, тому що вразливість і здатність скорочуватися суть коріння розуму й сили.

У первинній ectoderm'e гідри всі одиниці обдаровані й вразливістю, і здатністю скорочуватися, але в міру того, як ми піднімаємося до більш високих типів організації, ectoderma диференціюється на раз ряди одиниць, що ділять між собою ці два відправлення деякі, роблячись винятково вразливими, втрачають здатність скорочуватися, інші ж, роблячись винятково здатними скорочуватися, втрачають вразливість. Те ж саме буває й із суспільствами. У якому-небудь первісному племені управлентські й виконавчі функції розподілені в змішаному виді між усіма членами правлячого стану. Кожний дрібний начальник керує підвладними собі людьми й, у випадку потреби, сам силою примушує їх до покори. Старшинна рада сам здійснює свої розв'язки на бойовище. Головний начальник не тільки сам видає закони, але власноручно виконує вироки В більш великих громадах, що й установилися, між управляючою і виконавчою владою починають виникати відмінності. Головний начальник або государ, у міру ускладнення своїх обов'язків, обмежує усе більш і більш свою діяльність керуванням суспільними справами й надає виконання своєї волі іншим він відряджає від себе осіб для змушення покірності, для виконання вироків або здійснення менш важливих оборонних або наступальних заходів, і тільки хіба в таких випадках, де справа стосується безпеки суспільства і його власної верховної влади, ухвалює він на себе безпосередньо діяльну роль. У міру того як установлюється це диференціювання, характеристичні риси правителя починають змінюватися. Немає вже необхідності, щоб він, як у первісному племені, перевершував усіх силою й відвагою, головна умова для нього полягає у володінні можливо більшою хитрістю, передбачливістю й спритністю в керуванні іншими, тому що в суспільствах, перешедших за перший щабель розвитку, подібні якості по перевазі забезпечують успіх у справі досягнення верховної влади й відстоювання її проти внутрішніх і зовнішніх ворогів. Таким чином, той член управляючого стану, який робиться головним діячем, на зразок первинного нервового центру в організмі, що розбудовується, звичайно буває людиною, обдарованою деякою перевагою нервової організації.

У тих трохи більш великих і багатоскладових громадах, у яких є особливий військовий стан, стан жерців і неуважний маси населення, що бідують у місцевому керуванні, по необхідності виникають підпорядковані урядові діячі, які, у свою чергу, у міру ускладнення покладених на них обов'язків, ухвалюють характер усе більш управляючий і менш виконавчий. Потім государ починає збирати навколо себе радників, що допомагають йому повідомленням відомостей, підготовкою предметів для його обговорення й оприлюдненням його наказів. Таку форму організації можна зрівняти з формою, досить розповсюдженої між нижчими типами тварин, у яких існує один головний вузол з декількома розкиданими, залежними від нього вузлами.

Втім, аналогії між процесом розвитку урядової будови в суспільствах і процесом розвитку того ж будови в живих тілах разючіше виявляються при утворі націй за допомогою злиття невеликих громад, – пр.оцесі, як уже сказане, у багатьох відносинах відповідному розвитку істот, що спочатку полягають із декількох подібних сегментів У числі інших пунктів спільності між послідовними кільцями, що становлять тіло нижчих Articulata, перебуває володіння однаковими парами вузлів. Ці пари вузлів, хоча й з'єднані нервами, перебувають тільки в досить слабкій залежності від однієї загальної керуючої влади. Внаслідок цього, якщо розрізати тіло надвоє, задня частина його продовжує посуватися вперед за допомогою своїх численних ніг, а якщо розділити ланцюг вузлів, не розсікаючи самого тіла, задні члени намагаються рухати тіло по одному напрямку, тоді як передні члени намагаються рухати його по іншому Але у вищих Articulata (морські лілії) число передніх пар вузлів не тільки збільшується, але з'єднується в одну масу, і тому що цей великий головний вузол робиться розподільником рухів тварини, те повної місцевої незалежності вже не може бути. У розвитку держави, згуртованого з декількох дрібних держав, не чи представляється відповідних цьому змін? Подібно вищеописаним вождям і первісним правителям, феодальні власники, користуючись верховною владою над групою васалів, виправляють посади, схожі з функціями первинних нервових центрів, і нам уже відомо, що вони, подібно цим центрам, відрізняються деякою перевагою своєї управительной і виконавчої організації.

 

1. Про які аналогії говорить Спенсер при дослідженні суспільства, і чому він назіває його суспільним організмом?

2. Яким чином пояснюється своєрідність керування у первісному племені?

3. Чому починаються змінюватися функції управління, і яким чином це залежить від розміру громади?

4. Як утворюється нація, і як пояснються цей процес на розвитку живих організмів?

5. Як здійснюється держава, що згуртована з декілька дрібних держав?

 


 

6. Типологізація історичного процесу


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)