|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Соціалізація молоді як провідна функція школи, її особливості в сучасному світіСоціалізація молоді є одночасно об'єктивним законом й умовою виживання людського суспільства та його розвитку, суттєвою частиною культури народу. Вона передбачає як стихійні, так і спеціально організовані процеси передачі дітям і молоді та засвоєння ними накопичених суспільством знань й умінь, норм поведінки й цінностей, вірувань й ідеалів, переважаючих у суспільстві життєвих орієнтацій та установок. Отже, соціалізація підростаючих поколінь є однією з провідних функцій школи. Проте в сьогоденні виконання цієї функції проходить у складних і суперечливих умовах, які значно актуалізують різноаспектні питання виховання. Передусім до них слід віднести цивілізаційну кризу, зумовлену невідповідністю між темпами розвитку матеріальної та духовної культури (особливо характерну для США, країн Західної Європи); зростання кількості як великих, так і малих військових конфліктів на Землі, (після Другої світової війни у світі виникло більш ніж 150 конфліктів), в останні роки поширились терористичні акти; зміна статусу найбільш традиційного соціального інституту – сім'ї, яка століттями відповідала за повноцінне відтворення особистості (велика кількість неповних сімей, збіднення виховної ролі сім'ї); комерціалізація засобів масової інформації (абсолютна безконтрольність над масовими сценами насилля на телеекрані, відсутність будь-якого табу, демонстрація способів фізичного знищення людей тощо); екологічні катаклізми. Як пишуть дослідники цих проблем, матеріальне піднялось над духовним, що у свою чергу спричинило дегуманізацію людського суспільства. Її найбільш прозорими проявами є знеособленість людей, їх індивідуалізм, посилення напруженості, стресів, конфліктності, зростання вандалізму, жорстокості, злочинності, наркоманії, алкоголізму, самогубств. На жаль, в останні десятиліття значно збільшилась кількість малолітніх злочинців, дитячий суїцид. Певні прогалини у вихованні призвели до песимістичних настроїв серед молоді, зниження її етичного та морального рівня, збільшення кількості наркоманів, алкоголіків і правопорушників. Як зазначають Б.Вульфсон і З.Малькова, у США молодь до 21 року здійснює більше половини всіх тяжких злочинів, щорічно 500 тисяч молодих людей до 24 років намагаються покінчити життя самогубством і 7000 здійснює його. Виходячи з цього, в центрі уваги педагогічних і громадських кіл провідних країн світу стає проблема демократизації суспільства взагалі, створення демократичної системи вищої освіти, яка передбачає її доступність, послідовність, автономію навчальних закладів, організацію навчального процесу, спрямованого на індивідуальний розвиток особистості. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |