|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Дисоціація води
У якості розчинника найчастіше застосовують воду. Вода, як слабкий електроліт, хоча і в незначному ступені, дисоціює на іони. Дисоціація іде по рівнянню: Н2О «Н+ + ОН- Запишемо вираз константи рівноваги, яка в даному випадку буде константою дисоціації КД:
Ступінь дисоціації води a = 1,8 ∙ 10-9. Ця величина дуже мала. З 554 молекул води на іони розкладається тільки одна молекула. Тому можна враховувати, що знаменник дробі дорівнює загальній концентрації води і що концентрація недисоційованих молекул у воді і розбавлених водних розчинах однакова. Маса 1 л води при 250С дорівнює 997 г. Мольна маса води 18,02. Звідсіля молярність води дорівнює 997: 18,02 = 55,37 моль/л. Концентрація іонів Н+ і ОН- однакова, а її чисельне значення дорівнює: 1,8 ∙ 10-9 ∙ 55,37 = 1 ∙ 10-7 якщо використовувати вказані дані, можливо визначити значення константи дисоціації води (КД): [Н+] = [ОН-] = 10-7, [H2O] = 55,37 В цьому рівнянні КД і знаменник дробі є величинами постійними. Переносимо їх в ліву частину рівняння: 1,8 ∙ 10-16 ∙ 55,37 = 10-7 ∙ 10-7 = 10-14 = Величину називають іонним добутком води. Для даної температури вона є постійною, як для самої води, так і для розбавлених розчинів. Якщо ми вводимо в розчин додатково Н+- або ОН--іони, то з іонного добутку води можливо розрахувати концентрацію кожного іону. Наприклад, при введенні кислоти концентрація іонів Н+-іонів підвищилась у 1000 разів, тобто 10-7 ∙ 10+3 = 10-4 моль/л і концентрація ОН--іонів зменшилась у стільки ж разів і стане 10-7: 10+3 = 10-10 моль/л Підставимо значення концентрації іонів в іонний добуток води: [H+] ∙ [OH-] = 10-14, отримаємо 10-4 ∙ 10-10 = 10-14 Знаючи концентрацію іонів Н+- або ОН- -іонів в деякому розчині, завжди можна розрахувати концентрацію протилежного іону:
Таким чином, водний розчин незалежно від того, яка його концентрація, повинен завжди містити Н+- і ОН--іони. Знаючи, що [H+] ∙ [OH-] = 10-14, можливо надати кількісну характеристику розчину: [H+] > 10-7 моль/л [ОH-] < 10-7 моль/л кислий розчин [H+] = 10-7 моль/л [ОH-] = 10-7 моль/л нейтральний розчин [H+] < 10-7 моль/л [ОH-] > 10-7 моль/л лужний розчин
Водневий і гідроксильний показники
Зручніше виражати концентрацію [H+]-іонів в логарифмічних одиницях. Водневий показник уявляє собою негативний десятинний логарифм концентрації іонів водню, тобто: рН = - lg [H+] Поряд з рН застосовують поняття гідроксильного показника рОН – це негативний десятинний логарифм концентрації іонів гідроксилу, тобто: рОН = - lg [ОH-] При логарифмуванні рівняння [H+] ∙ [OH-] = 10-14 і змінивши знаки на протилежні отримаємо: рН + рОН = рКw = 14 (при 250С) рКw = -lg Кw = -lg 10-14 = 14 Тобто, для любого водного розчину маємо співвідношення: рН = рКw - рОН = 14 – рОН (при 250С) рН = 7 рОН = 7 нейтральний розчин рН > 7 рОН < 7 лужний розчин рН < 7 рОН > 7 кислий розчин
Обчислення концентрації іонів Н+ і ОН- для розчинів кислот і основ Сильні одноосновні кислоти (HCl, HI, HNO3). В сильних кислотах [H+] практично дорівнює концентрації кислоти. Тобто, для розрахунків можна застосувати наступні формули: [H+] = Скисл = СНАn рН = - lg [H+] = - lg Скисл = - lg СНАn
Сильні однокислотні основи (NaOH, KOH і інш.). В сильнихосновах [ОH-] практично дорівнює концентрації основи. Тобто, для розрахунків можна застосувати наступні формули: [ОH-] = Сосн рОН = - lg [ОH-] = - lg Сосн = -lg [OH-] рН = 14 - рОН Слабкі одноосновні кислоти. Напишемо рівняння дисоціації кислоти: HAn «An- + H+ An- і H+ - іони утворюються в рівних кількостях, і їх концентрації будуть рівні: [An-] = [H+] Якщо розчин мало розбавлений, то майже уся присутня кислота знаходиться у вигляді недисоційованих молекул. Тобто, можна прийняти, що [НAn] = Скисл. По закону дії мас маємо: тому що [H+] = [An-] звідсіля Щоб від [H+] перейти до рН розчину, потрібно прологарифмувати попереднє рівняння і змінити знаки біля логарифмів. Отримаємо: рН = 1/2 рКкисл = -1/2 lg Скисл
Слабкі однокислотні основи (анілін, NH4OH і інш.). Напишемо рівняння дисоціації слабкої основи NH4OH: NH4OH «NH4+ + OH- концентрації NH4+ і OH--іонів рівні між собою: [NH4+] = [OH-] В розбавленому розчині основа знаходиться в основному в недисоційованому стані. Тобто, можна прийняти, що [NH4OH] = Сосн. По закону дії мас маємо: звідсіля звідсіля
Щоб від [ОH-] перейти до рОН розчину, потрібно прологарифмувати попереднє рівняння і змінити знаки біля логарифмів. Отримаємо: рН = 14 - 1/2 рКосн + 1/2 lg Сосн
Задача. Визначити [H+], [OH-], рН, рОН 0,005 М розчину соляної кислоти.
Дано: СМ (HCl) = 0,005 М [H+], [OH-], рН, рОН -?
HCl сильна кислота, тоді: [H+] = Скисл = 0,005 = 5 ´ 10-3 рН = - lg [H+] = - lg 5 ´ 10-3 = 2,3 рОН = - lg [ОH-] = - lg 2 ´ 10-12 = 11,7 Задача. Визначити [H+], [OH-], рОН, якщо рН = 4,4.
Дано: рН = 4,4 [H+], [OH-], рОН -?
[H+] = 10 – рН = 10 –4,4 = 3,98 ´ 10-9 рН = - lg [H+] = - lg 3,98 ´ 10-9 = 8,4 рОН = - lg [ОH-] = - lg 2,51 ´ 10-6 = 5,6 Задача. Визначити [H+], [OH-], рН, рОН 0,1 н. розчину мурашиної кислоти. Дано: N(НСООН) = 0,1 н. НСООН – слабка кислота, тому
[H+], [OH-], рН, рОН -?
Знаходимо в довіднику значення Ккисл = 1,74 ´ 10-5 Підставляємо в формулу: рН = - lg [H+] = - lg 1,32 ´ 10-3 = 2,88 рОН = - lg [ОH-] = - lg 7,58 ´ 10-12 = 11,12
Задача. Визначити [H+], [OH-], рН, рОН утвореного розчину після зливання 10 мл 0,005 М розчину HCl і 15 мл 0,02 М розчину NaOH. Дано: V(HCl) = 10 мл V(NaOH) = 15 мл CM(HCl) = 0,005 М CM(NaOH) = 0,02 М [H+], [OH-], рН, рОН -? 1. Визначаємо який розчин і якого об’єму знаходиться у надлишку V(HCl) ´ N(HCl) = V(NaOH) ´ N(NaOH) 10 ´ 0,005 = 0,05 15 ´ 0,02 = 0,3 0,05 < 0,3 тобто розчин NaOH знаходиться у надлишку. Визначаємо який об’єм його піде на нейтралізацію 10 мл HCl Визначаємо об’єм NaOH, який залишився не нейтралізованим V//(NaOH) = V(NaOH) - V/(NaOH) = 15 – 2,5 = 12,5 мл 2. Визначаємо концентрацію NaOH в утвореному розчині. 3. Визначаємо [H+], [OH-], рН, рОН. NaOH – сильна основа, тому:
[ОH-] = Сосн = 0,01 рН = - lg [H+] = - lg 0,01 = 2 рОН = - lg [ОH-] = - lg 10-12 = 12
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.011 сек.) |