АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Метод осадження

Читайте также:
  1. A) Метод опроса
  2. I. Метод стандартизации
  3. I. Методы выбора инновационной политики
  4. I. ОРГАНИЗАЦИОННО-МЕТОДИЧЕСКИЙ РАЗДЕЛ
  5. I. Основные характеристики и проблемы философской методологии.
  6. I.ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
  7. II. ВИРУСОЛОГИЧЕСКИЙ МЕТОД
  8. II. Методологічні засади, підходи, принципи, критерії формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді
  9. II. Методы прогнозирования и поиска идей
  10. II. Формальная логика как первая система методов философии.
  11. II. Цитогенетический метод
  12. III. Метод, методика, технология

Метод осадження засновано на реакціях, в результаті яких отримують важкорозчинні осади. Як відомо, багато хімічних реакцій супроводжуються випаданням осадів. Але деякі реакції неможна застосувати в аналізі, тому що вони не відповідають вимогам по відношенню характеру осаду, повноти осадження і можливості вибору індикатору. Ми розглянемо методи аргентометрії і роданометрії.

 

Аргентометрія (метод Мора)

Метод аргентометрії оснований на реакції взаємодії іонів срібла з іонами галогенів, наприклад:

Ag+ + Cl- = AgCl

Робочими розчинами є розчини AgNO3 і NaCl. Індикатор – розчин K2CrO4. Методом Мора можна визначати вміст хлоридів і бромідів (титрують робочим розчином AgNO3). При титруванні розчину хлориду або броміду до нього додають 1-2 краплі розчину K2СrO4. Перемішуючи доливають з бюретки розчин AgNO3 до отримання незникаючого червоно-цеглевого осаду.Методом Мора титрують тільки в нейтральному середовищі. Кислі розчини попередньо нейтралізують лугами (індикатор – фенолфталеїн). Потім приливають розбавлений розчин оцтової кислоти до обезбарвлення індикатора. Для кислих і лужних розчинів метод Мора застосовувати неможна. В кислота осад Ag2CrO4 розчинний, що заважає точно встановити точку еквівалентності. С сильнолужному середовищі іон Ag+ вступає в реакцію з іоном ОН-, утворюючи AgOH, який переходить у Ag2O:

Ag+ + ОН- = AgOH 2AgOH = Ag2O + H2O

 

В аміачному середовищі осади AgCl і Ag2CrO4 розчинні, утворюються комплексні срібно-аміачні солі. Навіть в нейтральному середовищі метод Мора не завжди можна застосовувати. Тому, що неможна титрувати нейтральні розчини, які містять іони і утворюють осади з K2CrO4, наприклад Ba2+, Sr2+, Pb2+, Bi3+. В присутності забарвлених катіонів (Ni2+, Co2+, Cu2+) також неможна застосовувати метод Мора, тому що вони заважають спостерігати зміну забарвлення в точці еквівалентності. Титруванню заважають також CO32-, PO43-, C2O42-, S2O32-, SO32-, S2- і інші аніони, які утворюють з іонами срібла нерозчинні у воді осади.

Методом Мора можна визначати не тільки хлориди, але і броміди. Але цей метод не можна застосовувати для титрування йодидів і роданідів, тому що роданід і йодид срібла дуже адсорбують хромат калію, і точку еквівалентності неможна встановити з достатнім ступенем точності.

Від AgNO3 у розчині, який містить іони Cl- або Br- і, спочатку випадає AgCl і AgBr. Незникаючий червоно-цеглевий осад Ag2Cr2O4 з’являється тільки тоді, коли концентрація Cl- у розчині буде дуже мала і, тому, титрування можна закінчити.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)