Оксидиметрія

При оксидиметричному титруванні використовують реакції окислення-відновлення. Ці реакції супроводжуються переходом електронів від одного елементу або іону до іншого.

В окисно-відновних реакціях за грам-еквівалент окисника і відновника приймають таку кількість грамів речовини, яка відповідає одному електрону, надбаному або втраченому однією молекулою в даній реакції.

Грам-еквівалент окисника і відновника розраховують по формулі:

де Е - грам-еквівалент;

М - молярна маса окисника (відновника);

n - число електронів, надбаних (втрачених) елементами або іонами кожної молекули окисника (відновника).

Робочими розчинами в оксидиметрії є розчини окисників або відновників. Метод, оснований на окисленні перманганатом калію, називають перманганатометрією, на окисленні йодом – йодометрією, на окисленні хроматом – хроматометрією і т.д.

Окисно-відновні потенціали. Кількісною характеристикою інтенсивності окисно-відновного процесу є різниця окисно-відновних потенціалів (у вольтах) реагуючих між собою систем.

Окисно-відновний потенціал системи, виміряний за умов, коли концентрація (точніше активність) іонів відновної і окисної форм дорівнюють одиниці, називають нормальним окисно-відновним потенціалом системи.

Залежність окисно-відновного потенціалу системи від концентрації іонів окисної і відновної форм виражають рівнянням Нернста:

де [окисн] і [відн] - концентрація іонів окисної і відновної форм системи;

n - число отриманих (або втрачених) електронів при перетворенні окисної форми у відновну (або навпаки).

Видно, що якщо концентрації [окисн] і [відн] будуть рівні, то рівняння набуде форми Е = Е₀, тобто окисно-відновний потенціал системи буде рівний її нормальному потенціалу.

Поиск по сайту: