Перманганатометрія

Перманганатометрія – це випадок оксидиметрії, в якому у якості окисника застосовують розчин перманганату калію KMnO₄. Окисна здатність розчину KMnO₄ пояснюється переходом іона MnO₄^- в різні іони або речовини, в залежності від середовища, в якому іде реакція:

в кислому середовищі:

MnO₄^- + 8Н⁺ + 5е = Mn²⁺ + 4Н₂О

в слабокислому і нейтральному середовищі:

MnO₄^- + 4Н⁺ + 3е = MnО₂ + 2Н₂О

в лужному середовищі:

MnO₄^- + 2Н₂О + 3е = MnО₂ + 4ОН^-

Розчини, які містять іони MnO₄^-, пофарбовані в червоно-фіолетовий колір; розчини солей, які містять іони Mn²⁺, безкольорові. Якщо до розчину відновника доливати розчин перманганату, останній знебарвлюється, доки у розчині є відновник. Але як тільки з’явиться найменший надлишок KMnO₄, розчин буває рожевого забарвлення. Тому в перманганатометрії розчин є не тільки робочим розчином, але і індикатором. Забарвлення розчину при титруванні перманганатом особливо різко змінюється в кислому середовищі. В нейтральному і кислому середовищах визначення точки еквівалентності при титруванні ускладнюється із-за утворення часток MnО₂, пофарбованих у коричнево-бурий колір.

Методом перманганатометрії можна визначати і відновники і окисники. Відновники титрують безпосередньо розчином перманганату, а кількість окисника визначають методом оборотного титрування. При оборотному титруванні до відміряної кількості окисника додають певний об’єм розчину відновника, взятий у надлишку. Надлишок відновника відтитровують розчином перманганату. Концентрацію доданого розчину відновника визначають окремим титруванням його тим же розчином перманганату.

Поиск по сайту: