Звернення стягнення на майно і грошові суми боржника, що знаходяться в інших осіб або належать боржникові від інших осіб

Державний виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що знаходиться в інших осіб, а також на майно та кошти, належні боржникові від інших осіб (ст. 55 Закону).

Зазначені особи зобов’язані на запит державного виконавця надати у визначений ним строк відомості про належне боржникові майно, що знаходиться у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржникові.

Одержавши від названих осіб відомості про наявність майна боржника, державний виконавець описує це майно в присутності понятих, вилучає його і реалізує у встановленому законодавством порядку. Якщо особа, у якої знаходиться майно боржника, перешкоджає державному виконавцеві у його вилученні, таке майно вилучається державним виконавцем у примусовому порядку за правилами ст. 55 Закону. Готівкові кошти та майно, що належать боржникові від інших осіб, вилучаються державним виконавцем у цих осіб на підставі ухвали суду в присутності понятих. На належні боржнику від інших осіб кошти, що знаходяться на рахунках в установах банків та інших фінансових установах, стягнення звертається державним виконавцем на підставі ухвали суду.

Як вже зазначалося, питання про звернення стягнення на належні боржнику від інших осіб грошові кошти, що знаходяться на рахунках цих осіб в установах банків та інших фінансових установах, вирішується судом за поданням державного виконавця, погодженим із начальником відділу державної виконавчої служби, негайно без виклику чи повідомлення сторін (ст. 377 ЦПК).

За ухилення від розпоряджень державного виконавця на особу, в якої знаходиться майно боржника, може бути накладено стягнення відповідно до закону.

Характерною ознакою цього заходу виконання є обов’язкове надсилання іншим особам запиту, на який вони повинні дати відповідь про те, які у них є гроші чи майно, належні боржникові, або скільки з них належить боржникові. Одночасно з цим державний виконавець повідомляє інших осіб про те, що з часу одержання цього запиту на майно боржника, яке є у них, накладається арешт у межах суми стягнення і що всі належні боржникові платежі до повної сплати стягуваної суми ці особи зобов’язані вносити не боржникові, а на депозитний рахунок суду. Після одержання відомостей про наявність у інших осіб майна, належного боржникові, державний виконавець описує його, вилучає і продає на загальних підставах.

При зверненні стягнення на грошові суми, що належать боржникові від інших осіб і підлягають перерахуванню через банк за правилами розрахункових операцій, державний виконавець сповіщає цих осіб і відповідне відділення банку про те, що на рахунок боржника накладено арешт і платежі, що йому надходять, до повного погашення стягуваної суми мають перераховуватися стягувачеві або на депозитний рахунок суду.

У випадку невиконання вимог державного виконавця — невиконання рішення, втрати виконавчого листа, витрати стягнутих сум на інші потреби, а також у разі неповідомлення державному виконавцеві відомостей про заробітну плату, грошові суми та майно боржника, про зміну ним місця роботи, затримання повернення виконавчого документа при звільненні боржника з роботи тощо — державний виконавець ставить перед судом питання про накладення на винних посадових осіб штрафу в розмірі до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

У цих випадках стягувач вправі також подати на відповідну установу, підприємство або організацію позов про стягнення суми, що підлягала відрахуванню, але не була відрахована внаслідок вини цієї установи, підприємства, організації.

Скарги стягувача або боржника на неправильні дії адміністрації установ, підприємств та організацій за виконавчими документами державний виконавець зобов’язаний перевірити і вжити заходів, що забезпечили б правильне стягнення.

§ 3.5. Звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), пенсію
та стипендію боржника

Заробітна плата (заробіток), пенсія, стипендія є основним джерелом забезпечення задоволення матеріальних та духовних потреб працюючих та членів їх сімей, тому законодавство встановлює умови і порядок звернення стягнень на ці доходи і певні межі стягнень.

Характерним для заробітної плати є те, що вона сплачується за роботу, виконувану за трудовим договором.

Заробіток — це оплата за працю, яка виконується в зв’язку з членством в певній організації (наприклад, заробіток члена промислової або споживчої кооперації). Заробітком є оплата праці засуджених громадян, які відбувають міру покарання у виправних установах. Заробітком є і доходи громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, винагорода авторів, раціоналізаторів тощо.

Закон допускає звернення стягнення на пенсії, стипендії осіб, які навчаються у вищих та інших навчальних закладах.

Стягнення на заробітну плату (заробіток), пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається за відсутності у боржника коштів на рахунках у фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для повного покриття належних до стягнення сум, а також при виконанні рішень про стягнення періодичних платежів та стягнень на суму, що не перевищує трьох мінімальних розмірів заробітної плати.

За іншими виконавчими документами державний виконавець вправі звернути стягнення на заробітну плату та інші доходи боржника, не вживаючи заходів примусового звернення стягнення на майно боржника, за письмовою заявою стягувача.

При виконанні в примусовому порядку виконавчих документів про стягнення сум боргів, що перевищують три мінімальні розміри заробітної плати, державний виконавець у першу чергу перевіряє наявність коштів на рахунках боржника в банках та інших кредитних установах шляхом проведення запитів, а також перевіряє майновий стан боржника.

Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника державний виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю за місцем отримання боржником відповідних доходів. Копія зазначеної постанови залишається у виконавчому провадженні на контролі.

Відповідно до п. 7.3.1. Інструкції з організації примусового виконання рішень постанова повинна містити:

а) повне найменування та місцезнаходження підприємства, установи, організації, прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи чи фізичної особи - підприємця, до якої направляється постанова, та її місце проживання;

б) порядок стягнення суми боргу;

в) розмір відрахувань;

г) реквізити рахунку, на який необхідно перераховувати утримані кошти, або адресата у разі перерахування коштів поштовим переказом;

ґ) вимогу щодо направлення звітів про здійснені відрахування та виплати із зазначенням періодичності подання звітів та адреси, на яку необхідно направляти звіти.

Постанова підписується державним виконавцем та скріплюється печаткою органу ДВС.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти стягувачу у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а якщо такий строк не встановлено - до десятого числа кожного місяця, наступного за звітним. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці кожні шість місяців надсилають державному виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України.

Контроль за правильним і своєчасним відрахуванням із заробітної плати та інших доходів боржника здійснюється державним виконавцем за власною ініціативою, в тому числі за заявою стягувача шляхом перевірки правильності відрахувань підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами та фізичними особами - підприємцями, з якими боржник перебуває у трудових відносинах, про що складається відповідний акт.

Якщо боржник змінить місце роботи або місце проживання чи навчання, то підприємства, установи, організації, які отримали виконавчий документ, повертають його не пізніш як у триденний строк державному виконавцеві з відміткою про нове місце роботи, проживання чи навчання боржника, якщо воно відоме, а також повідомляють про проведені ними стягнення періодичних платежів за виконавчими документами. У разі неподання зазначених відомостей з неповажних причин винних у цьому посадових осіб може бути притягнуто до відповідальності, передбаченої ст. 90 Закону.

Звернення стягнення на пенсії провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Якщо боржник працює за сумісництвом на кількох підприємствах, відрахування проводяться із заробітку за кожним місцем роботи на підставі окремо винесених державним виконавцем постанов. Якщо боржник працює у фізичної особи або фізичної особи - підприємця, у якого немає бухгалтера та рахунку в банку, утримані кошти із заробітку боржника перераховуються стягувачу безпосередньо цими особами. За кожною постановою про стягнення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, з якими боржник перебуває у трудових відносинах, кожні шість місяців та після закінчення строку відповідних виплат або у разі звільнення працівника подається окремий звіт про здійснені відрахування та виплати за встановленою формою. Звіт про здійснені відрахування та виплати долучається до матеріалів виконавчого провадження.

Самостійно змінювати порядок стягнення суми боргу та розмір відрахування адміністрації підприємств, установ, організацій не мають права.

На допомогу по державному соціальному страхуванню, виплачувану в разі тимчасової непрацездатності та в інших випадках, і допомогу в зв’язку з безробіттям та соціальну допомогу інвалідам з дитинства стягнення може бути звернено тільки за рішеннями про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також у зв’язку з втратою годувальника (ст. 72 Закону).

Розмір відрахувань із заробітної плати та інших видів доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків.

Обмеження розміру відрахувань із заробітної плати встановлюється законодавством про працю.

Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до повного погашення заборгованості:

у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також втратою годувальника, та збитків, заподіяних злочином, — п’ятдесят відсотків заробітної плати боржника;

за всіма іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, — двадцять відсотків.

Загальний розмір усіх відрахувань при кожній виплаті заробітної плати не може перевищувати п’ятдесяти відсотків заробітної плати, яка належить до виплати працівникові, в тому числі при відрахуванні за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати при відбуванні виправних робіт і при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей, у цих випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати сімдесяти відсотків.

Зазначені правила застосовуються також при зверненні стягнення на належні боржникові стипендію та доходи, зазначені у ст. 69 Закону.

Відрахування із заробітної плати боржника, який за вироком суду відбуває покарання без позбавлення волі, провадиться з усієї суми заробітної плати без урахування стягнень за вироком.

Із засуджених, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі, а також з осіб, які знаходяться в наркологічних відділеннях психіатричних диспансерів та стаціонарних лікувальних закладах, відрахування провадиться з усієї заробітної плати без урахування відрахувань на витрати по їх утриманню в цих закладах.

Не звертається стягнення на суми, зазначені у ст. 73 Закону, а саме:

вихідну допомогу, яка виплачується у разі звільнення працівника;

компенсацію працівникові за невикористану відпустку, крім випадків, коли особа при звільненні одержує компенсацію за відпустку, не використану протягом кількох років;

компенсації працівникові витрат у зв’язку з переведенням, направленням на роботу чи відрядженням до інших місцевостей;

польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, які виплачуються замість добових і квартирних;

матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю;

допомогу по вагітності та пологах;

одноразову допомогу при народженні дитини;

допомогу по догляду за дитиною;

допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною-інвалідом, по тимчасовій непраце­здатності у зв’язку з доглядом за хворою дитиною; інші допомоги на дітей, передбачені законодавством;

допомогу на лікування;

допомогу на поховання;

щомісячну грошову допомогу у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території радіоактивного забруднення;

дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.

Стягнення не провадиться також із:

сум неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги;

грошової компенсації за видане обмундирування і натуральне постачання;

вихідної допомоги у разі звільнення (виходу у відставку) з військової служби та з органів внутрішніх справ, а також грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та в інших випадках, передбачених законодавством.

Законодавець передбачив спеціальний порядок стягнення аліментів (ст. 74 Закону).

У разі наявності заборгованості із сплати аліментів понад три місяці стягнення може бути звернено на майно боржника. Відповідно до п. 7.13.2. Інструкції з організації примусового виконання рішень якщо розмір заборгованості перевищує суму відповідних платежів за три місяці зі сплати аліментів, державний виконавець перевіряє майновий стан боржника з одночасним накладенням арешту на майно боржника та за наявності підстав вручає (направляє) боржнику письмове попередження про притягнення його до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати аліментів.

Розмір заборгованості по аліментах визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення виходячи з фактичного заробітку (доходів), одержаного боржником за час, протягом якого стягнення не провадилося, або одержуваного ним на момент визначення заборгованості у твердій грошовій сумі або у відсотковому відношенні. Якщо боржник у цей період не працював, заборгованість визначається виходячи із середньої заробітної плати для даної місцевості. Державний виконавець у разі надходження виконавчого документа повинен підрахувати розмір заборгованості по аліментах і повідомити про нього стягувача і боржника.

З осіб, зобов’язаних сплачувати аліменти, у разі виїзду їх для постійного проживання у країни, з якими Україна не має договорів про надання правової допомоги, стягнення аліментів провадиться на час виїзду за рішенням суду за весь період до досягнення дитиною повноліття.

У разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування чи місцезнаходження боржника, а також його місце роботи державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника (п. 7.14. Інструкції з організації примусового виконання рішень).

За наявності спору питання про розмір заборгованості по аліментах вирішується за заявою заінтересованої особи судом у порядку, встановленому законом.

Державний виконавець зобов’язаний здійснювати систематичний контроль за правильним і своєчасним відрахуванням утриманих сум аліментів стягувачам.

Поиск по сайту: