 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Депозитарна розписка
|
Читайте также: |
Депозитарна розписка (свідоцтво) — похідний цінний папір, що засвідчує право власності інвестора-резидента на певну кількість цінних паперів іноземного емітента, загальний обсяг емісії яких обліковується в іноземній валюті.
Емітент депозитарної розписки (свідоцтва) забезпечує її власнику реалізацію його прав, що випливають із права власності на іноземні цінні папери, під які були випущені депозитарні розписки (свідоцтва).
Власник депозитарної розписки (свідоцтва) має право опосередкованого голосування, одержання дивідендів та інші права власності щодо іноземних цінних паперів.
Депозитарні розписки — це документовані еквіваленти цінних паперів іноземного емітента для обігу на міжнародних фондових ринках. Основним папером тут звичайно є акція. Тому можна сказати, що депозитарні розписки — це свідоцтва про депонування іноземних акцій. Ці фінансові інструменти можна визначнти і як вкладення в активи емітента-нерезидента і посередника-резидента за допомогою проміжних документованих форм.
Поява депозитарних розписок викликана тим, що на фондових ринках окремих країн існують обмеження на обіг іноземних фондових цінностей. Так, у США заборонений обіг основних фінансових інструментів іноземних емітентів, можуть мати обіг тільки похідні фондові цінності.
Чималий інтерес іноземні цінні папери становлять і для венчурного (пошукового, ризикового) капіталу.
Особливості депозитарних розписок полягають у тому, що вони надають можливість інвесторам брати участь у світовому фондовому ринку, не залишаючи меж вітчизняного. Власник американської депозитарної розписки, яка представляє акції, має права акціонера корпорації-емітента. Власник американської депозитарної розписки (АДР), яка заміняє облігації іноземного емітента, має права облігаціонера і т. ін.
У ролі ж номінального власника основних цінних паперів виступає, як правило, спеціальний американський депозитарний банк. Останній є офіційним посередником між іноземним емітентом і американським інвестором. Банк розміщує АДР, збирає і випуска дивіденди (конвертуючи їх у долари), проводить інвес-тиційь,, консультування й інформаційне забезпечення ринку АДР, працює з акціонерами від імені і за дорученням емітента.
Американські депозитарні розписки, як і акції взагалі, можуть бути голосуючими і неголосуючими. Останнє нерідко пояснюється тим, що випуск АДР можуть ініціювати великі акціонери компанії-емітента, не зацікавлені у випуску значної кількості голосуючих акцій.
Українськими підприємствами випускаються депозитарні розписки з метою додаткового залучення коштів на іноземних ринках капіталу [41].
5. Варант та інші похідні цінні папери
Варант — це похідний цінний папір, що надає власнику право на купівлю цінних паперів за певною пінок-) і в установлений термін, а також додаткове свідоцтво, що видається разом із цінним папером. Надає його власнику право на додаткові пільги після закінчення визначеного терміну.
Варант випускається емітентом одночасно з акцією або облігацією У цьому разі цей похідний цінний папір мала, право власникам цінних паперів обміняти їх у встановлений час за визначеним курсом на відповідну кількість інших паперів (найчастіше • простих акцій). Варант — це різновид конвертованого цінного папера. Він може бути поєднаний з основним цінним папером, а може бути випущений окремо від нього. В останньому випадку він називається відділеним і може мати обіг на фондовому ринку як самостійний цінний папір (останнє, щоправда, не змінює його характеру як похідного фінансового інструмента), тому він має власний курс та інші інвестиційні характеристики, властиві цінним паперам.
До сурогатних форм цінних паперів також відносять:
• лотерейні білети, страхові поліси;
• обов'язкові замінники грошей (квитанції, контрольні товарні чеки, поштові марки, талони);
• різного роду платіжно-розрахункові зобов'язання, що виникають під час поточної господарської діяльності з будь-яким терміном виконання;
• легітимаційні знаки (жетони, гардеробні номери і т. ін.);
• ректа-папери (заповіт, виконавчий напис нотаріуса, арбітражне або судове рішення й ін.).
Наявність на ринку широкого вибору похідних фінансових інструментів сприяє перерозподілу ризиків, що виникають на фінансовому ринку, а також свідчить про достатню розвиненість фінансового ринку країни, в тому числі ринку цінних паперів як його складової. Функціонування ринку похідних фінансових інструментів підвищує ліквідність основних цінних паперів та створює додаткові напрями для вкладення тимчасово вільних грошових коштів.
Український ринок похідних цінних паперів знаходиться в стадії становлення та погребує розвитку його законодавчого регулювання [41].
Питання для семінарських
Поиск по сайту: