Критерії сумнівних операцій, що підлягають фінансовому моніторингу

Фінансові операції що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу

Фінансова операція підлягає обов'язковому фінансовому мо­ніторингу, якщо сума, на яку вона проводиться, дорівнює чи пе­ревищує 80 тис. грн. або дорівнює чи перевищує суму в інозем­ній валюті, еквівалентну 80 тис. грн., та має одну або більше ознак, зазначених нижче:

• переказ грошових коштів на анонімний (номерний) рахунок за кордон і надходження грошових коштів з анонімного (номер­ного) рахунку з-за кордону, а також переказ коштів на рахунок, відкритий у фінансовій установі в країні, що віднесена Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон;

• купівля (продаж) чеків, дорожніх чеків або інших подібних платіжних засобів за готівку;

• зарахування або переказ грошових коштів, надання або отри­мання кредиту (позики), проведення фінансових операцій з цінними паперами у випадку, коли хоча б одна із сторін є фізичною або юридичною особою, що має відповідну реєстрацію, місце прожи­вання чи місце знаходження в країні (на території), яка не бере участь у міжнародному співробітництві у сфері запобігання та про­тидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шля­хом, та фінансуванню тероризму, або однією із сторін є особа, яка має рахунок в банку, зареєстрованому у вищезазначеній країні (на вищезазначеній території). Перелік таких країн (територій) визнача­ється відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України на основі переліків, затверджених міжнародними організа­ціями, діяльність яких спрямована на протидію легалізації (відми­ванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму, і підлягає опублікуванню;

• переказ коштів у готівковій формі за кордон з вимогою ви­дати одержувачу кошти готівкою:

• зарахування на рахунок копти у готівковій формі з їх пода­льшим переказом того самого або наступного операційного дня іншій особі;

«зарахування грошових котив на рахунок чи списання гро­шових коштів з рахунку юридичної особи, період діяльності якої не перевищує 3 місяців з дня її реєстрації, або зарахування гро­шових коштів на рахунок чи списання грошових коштів з рахун­ку юридичної особи у випадку, якщо операції на зазначеному ра­хунку не проводилися з моменту його відкриття;

• відкриття рахунку з внесенням на нього коштів на користь третьої особи;

• переказ особою коштів за кордон за відсутності зовнішньо­економічного контракту;

• обмін банкнот, особливо іноземної валюти, на банкноти ін­шого номіналу;

• проведення фінансових операцій з цінними паперами на пред'явника, не розміщеними в депозитаріях;

• придбання особою цінних паперів за готівку;

• виплата фізичній особі страхового відшкодування або отри­мання страхової премії;

• виплата особі виграшу в лотерею, казино або в іншому гра­льному закладі;

• розміщення дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та інших цінностей в ломбард.

Фінансові операції, що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу

Внутрішньому моніторингу підлягають фінансові операції з такими ознаками:

1) заплутаний або незвичний характер фінансової операції, що не має очевидного економічного сенсу або очевидної законної

мети:

· прийняття суб'єктом первинного фінансового моніторингу коштів від особи, яка пропонує або погоджується на отримання відсотків за депозитом, нижчих за процентну ставку, встановлену в банку на поточний момент, або сплату комісій (плати за здійс­нення окремих операцій з його коштами) у розмірах, більших ніж визначені суб'єктом первинного моніторингу за тотожними вкладами або операціями на поточний момент (такими операція­ми можуть бути розміщення іноземними особами — юридични­ми чи фізичними — грошових коштів у депозит на невигідних для них умовах або вимога клієнта терміново здійснити операцію пропозицією сплатити комісійні, що значно перевищують вста-новлені банком тощо);

♦ наполягання особи провести операцію за правилами, від­мінними від встановлених законодавством і внутрішніми доку­ментами суб'єкта первинного моніторингу щодо таких операцій за змістом або за строками її проведення (ознакою таких опера­цій може бути вимога клієнта провести платежі за наявності не­повного пакету документів);

♦ внесення особою у раніше узгоджену схему проведення опе­рації (операцій) безпосередньо перед початком її реатізації значних змін, що особливо стосуються напряму руху грошових коштів або іншого майна, в тому числі неодноразова зміна банківських реквізи­тів бенефіціара після надання першого доручення на переведення коштів або індосацію платіжних документів, надання доручення на перерахування коштів бенефіціару через два та більше рахунків ін­ших осіб (до цих операцій можуть бути віднесені перерахування коштів на користь нерезидентів через рахунки декількох посеред­ників; зазначення в платіжних дорученнях складних реквізитів із декількома банками-посередниками тощо);

♦ надання особою інформації, яку неможливо перевірити, на­приклад, зазначення в платіжному дорученні неповних, незмісто­вних (лише назва і податковий код нерезидента) або зайвих рек­візитів одержувача коштів;

♦ неможливість встановлення контрагентів особи, прийняття суб'єктом первинного фінансового моніторингу коштів (платіжних документів до їх оплати) від особи, яка надсилає кошти на адресу іншої сторони цивільно-правової угоди, внаслідок чого такі кошти повертаються без виконання фінансової операції через незнахо­дження такої іншої сторони або через її відмову щодо їх прийняття (такою операцією може бути перерахування коштів на користь не­резидента, коли зарахування коштів іноземним банком на рахунок одержувача неможливе через відсутність такого клієнта);

♦ відмова у наданні особою (клієнтом) відомостей, передба­чених законодавством і відповідними внутрішніми документами суб'єкта первинного фінансового моніторингу;

♦ регулярне укладання особою строкових угод або викорис­тання інших похідних фінансових інструментів, особливо таких, що не передбачають поставки базового активу, за фінансовими операціями з одним або кількома контрагентами, результатом чо­го є постійний прибуток або постійні збитки особи;

прийняття суб'єктом первинного фінансового моніторингу коштів (платіжних документів до їх оплати) від особи, яка здійснює неодноразовий обмін цінних паперів на інші цінні папери протягом поточного року без отримання або надання грошових компенсацій, пов'язаних з таким обміном;

• настання страхового випадку протягом короткого терміну, який визначається спеціально уповноваженим органом виконав­чої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг, після укладання страхової угоди;

2) невідповідність фінансової операції діяльності юридичної особи, що встановлена статутними документами цієї особи:

• не пов'язане з діяльністю особи істотне збільшення залишку на рахунку, який згодом перераховується іншому суб'єкту пер­винного фінансового моніторингу або використовується для ці­лей купівлі іноземної валюти (з переказом на користь нерезиден­та), цінних паперів на пред'явника;

• відсутність зв'язку між характером і родом діяльності особи з послугами, по які особа звертається до суб'єкта первинного фі­нансового моніторингу;

• регулярне представлення чеків, емітованих банком-нерезидентом та індосованих нерезидентом, на інкасо, якщо така діяльність не відповідає діяльності особи, відомій суб'єкту пер­винного фінансового моніторингу;

• зарахування на рахунок особи значної кількості платежів від фізичних осіб на суму, що не перевищує суму, визначену ст. II цього Закону (80 тис. грн), у тому числі через касу суб'єкта пер­винного фінансового моніторингу, якщо діяльність особи не пов'язана з наданням послуг населенню, збором обов'язкових або добровільних платежів;

• істотне збільшення частки готівки, що надходить на рахунок особи, якщо звичайними для основної діяльності особи є розра­хунки в безготівковій формі;

• розміщення на рахунку значної суми готівкових коштів осо­бою, яка за рівнем доходу чи сферою діяльності не може здійс­нювати фінансову операцію на таку суму;

• разовий продаж (купівля) особою великого пакета цінних паперів, що вільно не обертаються на організованому ринку, за умови, що особа не є професійним учасником ринку цінних па­перів і пінні папери не передаються їй в погашення простроченої заборгованості контрагента перед особою;

3) виявлення неодноразового здійснення фінансових операцій, характер яких дає підстави вважати, що мєтою їх здійснення є

уникнення процедур обов'язкового фінансового моніторингу, пе­редбачених цим Законом:

♦ регулярне зарахування на рахунок особи (у випадку юриди­чної особи, якщо це не пов'язано з її основною діяльністю) кош­тів у готівковій формі з подальшим переказом усієї або більшої частини суми протягом одного операційного дня або наступного за ним дня на рахунок клієнта, відкритий в іншого суб'єкта пер­винного фінансового моніторингу, або на користь третьої особи, у тому числі нерезидента;

♦ передавання особою доручення на здійснення фінансової операції через представника (посередника), якщо представник (посередник) виконує доручення особи без встановлення прямого (особистого) контакту з суб'єктом первинного фінансового моні­торингу. Прикладом таких операцій може бути відвідання банку конкретною фізичною особою як представника різних (особливо за специфікою діяльності) юридичних осіб з метою отримання банківських послуг на їх користь.

Внутрішній фінансовий моніторинг може здійснюватися й щодо інших фінансових операцій, коли у банку виникають під­стави вважати, що фінансова операція проводиться з метою лега­лізації (відмивання) доходів.

У ході аналізу фінансових операцій виникають окремі питан­ня та суперечності, пов'язані із застосуванням тих чи інших кри­теріїв. Наприклад, не завжди чітко можна визначити сферу дія­льності суб'єкта господарювання, оскільки в більшості статутів підприємств перелічені всі можливі види діяльності, включаючі! «та інші». Неоднозначне тлумачення зазначених критеріїв може призвести до звинувачення банківського працівника в невико­нанні вимог закону щодо конкретного суб'єкта чи операції.

Банками України вживаються заходи щодо запобігання прове­денню операцій з легалізації коштів, отриманих злочинним шля­хом. З цією метою впроваджують процедуру «Знай свого клієн­та», здійснюють ідентифікацію клієнтів при відкритті та веденні їх рахунків, особливої уваги приділяють перевірці складу заснов­ників, установчих документів і документів, що характеризують фінансово-господарську діяльність клієнта — юридичної особи. Перевіряються документи та підстави для здійснення клієнтами операцій, контролюється рух коштів на їхніх рахунках, впрова­джують процедуру інформування уповноважених і компетентних органів у разі виявлення операцій з ознаками сумнівних [45].

Питання для семінарських і практичних занять

1. Коли й чому в світовій економіці з'явилися поняття «брудні гро­ші», «відмивання брудних грошей»?

2. Охарактеризуйте загальний стан протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, у світі. Які світові організації є провід­ними в організації боротьби з відмиванням брудних грошей?

3. Що ви знаєте про «чорний список» FATF? Які країни включаються до нього й чому? Які наслідки має включення країни до «чорного списку»?

4. Як формувалося в Україні законодавство щодо боротьби з лега­лізацією коштів, отриманих злочинним шляхом? Назвіть основні зако­нодавчі та нормативні акти цієї сфери.

5. З якою метою в законодавствах більшості країн установлено суму угоди, починаючи з якої операція підлягає більш ретельному кон­тролю? Який розмір цієї суми прийнятий у більшості держав?

6. Чи необхідна, на ваш погляд, ідентифікація клієнта в процесі здійс­нення банківських чи інших фінансових операцій? Поясніть відповідь.

7. Що являє собою процедура фінансового моніторингу? У яких ви­падках і для чого вона застосовується?

8. У чому полягає різниця між обов'язковим і внутрішнім фінансовим моніторингом?

9. Назвіть основні встановлені в українському законодавстві кри­терії сумнівних операцій?

10. Які основні заходи прийнято в банківській системі України, щоб протидіяти фінансовим операціям, що сприяють легалізації «брудних грошей»?

Поиск по сайту: