|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Поняття про індекси та методи їх визначення
Для інтегральної оцінки стану фінансового ринку спеціалісти вже понад сто років використовують індекси. Інвесторів цікавить не лише динаміка цін на акції певної компанії, а й загальна тенденція всього ринку. Саме для цього практично всі біржі мають власні системи агрегатних індексів, які відображають рівень і динаміку цін на певний пакет акцій. Цей пакет складається з акцій компаній, що належать до різних галузей промисловості та фінансової сфери. При цьому акції мають входити до лістингу біржі [55]. Біржовий індекс — середні, або середньозважені показники курсів цінних паперів, як правило, акцій. • По-перше, індекси дають змогу формально описувати складні явища, тобто вирішують завдання зменшення кількості параметрів, за якими оцінюється певна сукупність об'єктів. • По-друге, індекс у локальнії системі координат можна інтерпретувати як певну базову точку відліку (наприклад, для визначення мінімально допустимої дохідності портфеля). • По-третє, в ряді випадків індекси розв'язують проблему «статистичної неповноти». Індекси використовують у таких напрямках: 1. Індекс як індикатор стану економіка (узагальнюючих характеристик макроекономічної ситуації та інвестиційного клімату). Індекс має відображати довгострокові тенденції розвитку економіки і повинен базуватися на широкій вибірці, щоб із неї можна було вибрати галузеві складові. 2. Індекс як індикатор та інструмент аналізу і прогнозування кон 'юнктури ринку цінних паперів. Цей підхід полягає в тому, що індекс повинен відображати поточну ситуацію на ринку та простежувати локальні коливання кон'юнктури. 3. Індекс як основа для інструментів хеджування на фінансовому ринку ф 'ючерсних і опціонних контрактів. У даному разі використовують індекси як базовий актив із метою страхування від цінових ризиків. 4. Індекс як індикатор портфеля акцій і орієнтир при оцінюванні ефективності управління портфелями клієнтів. У даному разі слід говорити про індекс як індикатор стану певного портфеля цінних паперів. Кожен індекс має такі характеристики: Список індексу. Головний критерій відбору акцій компаній для складання списку індексів — репрезентативність (коливання цін на дану акцію повинне відображати загальні коливання цін на акції емітентів галузі). Метод зведення до середнього. Це може бути метод арифметичної або геомеїричної середньої. Види ваг. При зважуванні акцій, що входять до списку індексу, можуть бути обрані такі вагові коефіцієнти: курсова вартість акцій компаній, капіталізація компанії емітента. Базисне значення індексу. Всім індексам, крім індексів із ціновим зважуванням, притаманна така характеристика, як базисне значення індексу Це його величина за рік, узятий за базу. Статистнчіш ваза. За статистичну базу беруться результати торгів на фондовій біржі або на торгах позабіржового інституту ринку цінних паперів, або на їх сукупності. В основі побудови всіх індексів використовується методи в розрахунку трьох величин: · простого середнього арифметичного або середнього геометричного; · середньозваженого арифметичного; · середнього арифметичного цін на акції компаній. Індекси ділової активності фондового ринку можна поділити на три групи. Розглянемо їх. Індекси з ціновим зваженням, які використовують метод середньої арифметичної У цьому разі підсумовуються ціни всіх акцій, які входять до індексу. Отримана сума ділиться на певну постійну величину — дільник, щоб визначити середню ціну. На практиці використовують таку формулу: Де Рі— ринкова ціна і-ї акції; п — кількість акцій в індексі; Д — по-правковий коефіцієнт, який дає можливість порівнювати значення індексу в різні терміни часу у зв'язку зі змінами списку індексу: (10.2) де І1 — значення індексу в поточному періоді, яке не порівнюється зі значенням індексу в базисному періоді у зв'язку зі зміною списку індексу: (10.3) де Рі1 — ціна акції, новозведеної до списку; п — кількість акцій у списку; І2— умовне (обчислене за старим списком індексу,) значення індексу в поточному періоді: (10.4) де Р,іо — ціна акції, яка виводиться зі списку. Таким чином, індекс у поточному періоді, розрахований на основі нового списку, буде порівнянним з індексом у базисному періоді: (10.5) Індекси з ринковим зваженням, які використовують метод середньої арифметичної За цим методом ціни акцій, які входять до індексу, множаться на відповідну кількість акцій в обігу та підсумовуються для отримання їх сукупної ринкової вартості на цей день. Отриманий результат ділять на перший день розрахунку індексу і цю величину множать на вільно визначене вихідне значення індексу. У загальному вигляді формула розрахунку подібних індексів має вигляд:
і де МСіt — ринкова ціна (капіталізація) корпорації в період t; МС — ринкова ціна акції (капіталізація) корпорації в період 0; Iо — базисне значення індексу. Індекси з рівним зваженням Використовують як метод арифметичної, так і метод геометричної середньої. Індекс обчислюється щоденно шляхом множення значення індексу за попередній день на середнє арифметичне відносних значень акцій індексу, які підраховуються щоденно. Відносне значення ціни — це відношення ціни сьогоднішнього дня до ціни попереднього дня. З точки зору методики розрахунків усі використовувані індекси можуть бути поділені на дві групи: індекси стану та індекси динаміки [55]. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |