|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Сутність та характеристика фондової біржі
Операції з цінними паперами можуть здійснюватися на організованій біржі цінних паперів та позабіржовому ринку. Фондова біржа являє собою організаційно оформлений, постійно діючий ринок на якому здійснюється торгівля цінними паперами. Іншими словами, фондова біржа — це, насамперед, місце, де знаходять один одного продавець та покупець цінних паперів, де ціни на останні визначаються попитом та пропозицією на них, а сам процес купівлі-продажу регламентується правилами і нормами, тобто певним чином організований ринок цінних паперів. Фондова біржа, об'єднуючи професійних учасників ринку цінних паперів в одному приміщенні, створює умови для підвищення ліквідності ринку в цілому [61]. Своєю діяльністю фондова біржа забезпечує: • перерозподіл на комерційній основі фінансових ресурсів між юридичними і фізичними особами шляхом організації купівлі-продажу фондових цінностей; • сприяння становленню й розвитку фондового ринку та належне розповсюдження інформації про нього; • підвищення довіри інвесторів до вкладання на довгостроковій основі вільних грошових коштів у фондові цінності; • контроль за діяльністю учасників біржових торгів, захист інтересів інвесторів. Відмітною рисою фондової біржі є некомерційний характер її діяльності. Основна мета — створити належні умови для широкомасштабної та ефективної торгівлі цінними паперами. Таким чином, зацікавленість членів біржі в її діяльності не пов'язана з отриманням прибутку від вкладання в біржу капіталу. Участь у біржі породжена потребою в організації, яка могла б концентрувати в своїх стінах численні заявки, які поступають ззовні на придбання та продаж високоліквідних цінних паперів, і забезпечила б завдяки цьому можливість швидко укладати по них угоди за цінами, що відображають реальну кон'юнктуру досить представницького ринку. Статус фондової біржі можуть одержати юридичні особи, створені на умовах, визначених законодавством як організаційно оформлені централізовані ринки та електронні торговельно-інформаційні мережі, на яких постійно здійснюється торгівля цінними паперами або похідними фінансовими інструментами, якщо вони відповідають вимогам щодо наявності процедури відбору цінних паперів, що відповідає певним вимогам щодо умов їх випуску та обігу. Фондова біржа одержує в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР) свідоцтво про реєстрацію, яке є підставою для здійснення нею діяльності визначеної статутом та правилами. Щомісяця 1-го числа вона повинна подавати в ДКЦПФР список зареєстрованих протягом місяця на біржі нових брокерських контор із зазначення їх найменування та юридичної адреси, перелік брокерських контор, діяльність яких призупинена, а також повідомляти про зміни і доповнення в складі членів біржі та про обсяги укладених угод. Законодавством України встановлені певні обмеження щодо формування статутного фонду фондової біржі. Зокрема, не допускається формування статутного фонду біржі недержавними цінними паперами. У разі формування статутного фонду довгостроковими (не менше року) державними цінними паперами їх частка не повинна перевищувати ЗО %. Свідоцтво про реєстрацію надається терміном на два роки і діє на всій території України. Діяльність фондової біржі після закінчення терміну дії свідоцтва не допускається. Міністерство юстиції України 18 січня зареєструвало нове положення ДКЦПФР про функціонування фондових бірж (попереднє положення, датоване 1997 роком, регулювало діяльність фондових бірж і торгівсльно-інформаційних систем). Нормативна база оновлена відповідно до Закону «Про цінні папери і фондовий ринок». Документ запровадив поняття лістингових цінних паперів і загальні вимоги для першої і другої категорії лістингу. В даний час кожна біржа і торговельно-інформаційна система встановлюють кількість рівнів лістингу і вимоги до паперів, що проходять лістинг, на свій розсуд. Наприклад, Українська фондова біржа (УФБ) має три рівні офіційного і неофіційного лістингу, ПФТС — три рівні офіційного лістингу, а також цінні папери, допущені до торгів без включення в котирувальні листи. Новим положенням про біржі вводяться також вимоги до ліквідності (мінімальному обсягу торгів і кількості операцій за кожним видом паперів залежно від рівня лістингу). Приведення лістингу для бірж до єдиного стандарту є позичившім явищем для фондового ринку. Тепер інституційні інвестори (інвестиційні і пенсійні фонди) зможуть забезпечити себе, вкладаючись у біржові цінні папери [61]. Біржі повинні привести свою діяльність у відповідність вимогами ДКЦПФР через девять місяців після набрання чинності положенням (тобто до 29 жовтня 2007 року).
2. Біржові операції та їх класифікація
На фондових біржах здійснюються операції з акціями акціонерних товариств, облігаціями підприємств, облігаціями внутрішніх позик, казначейськими зобов'язаннями України, векселями та документами, що засвідчують право їх власника на придбання або відчуження цінних паперів, зазначених вище, або є похідними від них [56, 57]. Усі операції на фондовому ринку можна розділити на два види: Операції з реальними цінностями та операції без реальних фондових цінностей. До операцій з реальними фондовими цінностями належать: • касові операції, що передбачають передачу фондового активу негайно або не пізніше 2—3 днів після укладання угоди; • форвардні операції (тверді термінові угоди) передбачають передачу права на реальні фондові активи у визначений термін з фіксацією ціни (курсу) указаного фінансового активу на момент укладання угоди. До операцій без реальних фондових активів слід відносити: • опціони — це договори, у відповідності з якими один із його учасників набуває право купівлі або продажу будь-якого товару за фіксованою ціною протягом певного періоду часу, а інший учасник за грошову премію зобов'язується забезпечити в разі необхідності реалізацію цього права, тобто бути готовим продати або купити цінні папери за обумовлену договором ціною. Особа, яка отримала право і має прийняти рішення, є покупцем опціону, оскільки вона повинна сплачувати за це право. Особа, яка продала право покупцю і таким чином має прореагувати на рішення покупця, є підписником опціону. • Варанти — це сертифікати, які дають право його власникові купити один цінний папір за фіксованою ціною у визначений термін. Варанти випускаються в обіг не самостійно, а як складова частина інших цінних паперів для того, щоб зробити їх більш привабливими. Після випуску цінного папера з варантом останній, як правило, відокремлюється від цього цінного папера і починає обертатися самостійно. При цьому вартість цього папера зменшується па величину вартості варанта. Умовами випуску може бути передбачена можливість або негайного відокремлення варанта від цього цінного папера одразу після його первинного розміщення, або можливість такої операції через певний час. Ціна, за якою варант може бути обмінений на новий цінний папір, називається ціною виконання варанта. Як правило, в момент випуску варанта ринкова вартість цінного папера, в який він може бути обернений, є вищою за ціну виконання варанта. • Ф'ючерс — це різновид термінових угод на купівлю або продаж стандартної кількості визначених цінних паперів у зазначений день та за визначеною ціною. Завдяки тому, що ф'ючерсні угоди стандартизовані (вони передбачають стандартизацію базового активу та строків виконання), продавці та покупці можуть передавати один одному свої зобов'язання щодо поставки чи купівлі певних цінних паперів, на яких базується угода. Для гарантування виконання ф'ючерсних угод продавці та покупці заздалегідь депонують певну суму грошей третьої нейтральної сторони (розрахункової палати), яка гарантує дотримання кожною стороною своїх зобов'язань за угодою [56, 57]. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.007 сек.) |