АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Сутність фінансового ринку та його структурні елементи

Читайте также:
  1. D – ЕЛЕМЕНТИ.
  2. NСерцевиною ринку єврокапіталів є європозики, які надаються через випуск єврооблігацій, тобто облігацій у євровалюті. Основна валюта єврооблігацій - долар США.
  3. P – ЕЛЕМЕНТИ.
  4. Адміністративне правопорушення як підстава юридичної відповідальності: ознаки і елементи.
  5. Аналіз туристичного ринку та прогнозування його розвитку
  6. Аналіз фінансового стану підприємства
  7. Анатомо-структурні зміни рослин в умовах засолення
  8. Б. Одиниці (елементи) сучасної політичної карти світу на суходолі
  9. Банки — основні учасники ринку капіталів
  10. Бланкові, опитувальні, рисункові і проективні психодіагностичні методики. Сутність і частота народження. Поняття про об'єктивно-маніпуляційних методиках
  11. Брокерська діяльність на фондовому ринку
  12. Бюджетне право як підгалузь фінансового права, його предмет, система та джерела

Для нормального розвитку економіки необхідна мобілізація тимчасово вільних коштів фізичних та юридичних осіб, їхній розподіл і перерозподіл на комерційній основі між різними сек­торами економіки. Ці процеси мають здійснюватися на фінансо­вих ринках.

Фінансовий ринок — це ринок, на якому визначаються попит і пропозиція на різноманітні фінансові інструменти.

Фінансовий ринок існує як сукупність взаємопов'язаних і вза­ємодіючих ринків:

• кредитний ринок — це механізм, за допомогою якого встановлюються взаємовідносини між підприємствами та громадянами, які мають потребу в фінансових ресурсах, та організаціями­
і громадянами, які можуть надати необхідні кошти на певних умовах;

• валютний ринок — це механізм, за допомогою якого вста­новлюються правові та економічні взаємовідносини між продав­цями і покупцями валют;

• ринок цінних паперів — це ринок, що об'єднує частину кре­дитного ринку: ринок інструментів позики або боргових зо­бов'язань і ринок інструментів власності, тобто цей ринок охоп­лює операції з випуску і обігу інструментів позики, інструментів власності, а також їхніх гібридів;

За іншого підходу в структурі фінансового ринку виділяють:

♦ ринок готівкових коштів;

♦ ринок короткострокових платіжних коштів, які інтонують функції, подібні до готівкових грошей (чеки, векселі);

♦ ринок валюти;

♦ ринок цінних паперів;

♦ ринок позикового капіталу, тобто ринок Коротков, середньо-та довгострокових банківських кредитів.

З точки зору дії фінансових інструментів фінансовий ринок розділяють як сукупність грошового ринку і ринку капіталі».

Грошовий ринок — це ринок готівкових грошей, коротко­строкових кредитних операцій, валюти. На грошовому ринку обертаються короткострокові інструменти. їхній рух зумовлений різницею в рівнях прибутку та ризику.

Ринок капіталів — це:

♦ частина фінансового ринку, де формується попит і пропози­ція на середньо- та довгостроковий позиковий капітал;

♦ специфічна сфера відносин, об'єктом яких є наданий у по­зику грошовий капітал та формується попит і пропозиція на нього;

♦ сегмент ринку позикових капіталів, на якому здійснюються операції щодо середньо- та довгострокового фінансування й опе­рації з цінними паперами (акціями, облігаціями).

Ринок капіталів поділяється на ринок цінних паперів (інвести­ційних інструментів) і ринок середньострокових та довгостроко­вих банківських кредитів.

Ринок капіталів — найважливіше джерело довгострокових ін­вестиційних ресурсів.

З точки зору джерел залучення коштів фінансовий ринок включає:

♦ боргові ринки, або ринки кредиту. За допомогою фінансо­вих інструментів суб'єкти господарювання беруть і роті к борг і використовують їх на свої потреби.

♦ ринки акціонерного капіталу. За допомогою акції інвестори мають можливість об'єднати гроші, вкласти їх у певний проект.

Головна функція фінансового ринку — трансформація вільних коштів у позиковий капітал. Фінансовий ринок робить рівно до­ступними грошові фонди для всіх його учасників (держави, під­приємств, домашніх господарств), які мають одну мету - збіль­шення капіталу.

Слід надати коротку характеристику окремих сегментів фі­нансового ринку.

Кредитний ринок — це специфічна сфера економічних від­носин, де об'єктом операцій виступає наданий на певних умовах у позику капітал.

Цей ринок виконує такі функції:

• об'єднання дрібних, розрізнених грошових заощаджень на­селення, державних структур, приватного бізнесу, іноземних ін­весторів і утворення великих грошових фондів;

• трансформація коштів у позиковий капітал, який забезпечує зовнішні джерела фінансування матеріального виробництва наці­ональної економіки;

• надання позик державним органам і населенню для вирі­шення таких важливих завдань, як покриття дефіциту державно­го бюджету, фінансування різного роду соціальних програм.

Валютний ринок — це механізм, за допомогою якого встано­влюються правові та економічні взаємовідносини між продавця­ми і покупцями валют.

Валютний ринок виконує такі функції:

♦ своєчасне здійснення міжнародних розрахунків;

♦ регулювання валютних курсів;

♦ диверсифікація валютних резервів;

♦ страхування валютних ризиків;

♦ отримання прибутку учасниками валютного ринку у вигляді різниці курсів валют;

♦ проведення валютної політики, що ґрунтується на держав­ному регулюванні національної економіки і реалізації погодженої політики в межах світового господарства.

Валютний ринок України — це переважно міжбанківський ринок. Суб'єктами валютного ринку є продавці валюти, покупці та посередники.

У їх ролі можуть виступати:

• комерційні банки — великі транснаціональні, середні, малі банки, для яких характерна тенденція до зосередження операцій на великих біржах;

• небанківські фінансові установи — фонди хеджування (в основному спекулятивні фонди) та пенсійні фонди. Ці установи безпосередньо на ринку не виступають, а користуються посеред­ництвом банків;

• підприємства та приватні особи.

Міжнародний ринок — сукупність операцій з валютами, які виступають на вільному світовому ринку в країні походження ва­люти. Сукупність операцій з валютою, яка виступає на вільному світовому ринку поза країною її походження, здійснюється на євроринку.

Ринок цінних паперів охоплює досить широку сукупність сус­пільних відносин, які виникають і існують щодо цінних паперів, включаючи державне та інституційно-правове їх регулювання.

2. Характеристика суб'єктів фінансового ринку

Головними суб'єктами фінансового ринку є домашні госпо­дарства, фірми і підприємства, фінансові інститути і держава.

Суб'єкти фінансового ринку можуть виступати в ролі позича­льника та інвестора. А фінансові інститути відіграють на ньому роль посередника.

Позичальники — це фізичні, або юридичні особи, які залуча­ють кошти інших суб'єктів для розвитку своєї діяльності.

Інвестори — громадяни та юридичні особи країни, а також іноземні громадяни, фірми, держави, які приймають рішення про вкладання особистих, позичених або залучених коштів в об'єкти інвестування.

Фінансові інститути — це посередники, які забезпечують зустріч інвестора і позичальника. До них належать: банківські установи (емісійні, комерційні, іпотечні, інвестиційні, зовнішньоторговельні банки) та спеціалізовані небанківські установи (страхові компанії, фінансові компанії, пенсійні фонди, ощадні установи).

Основна функція фінансових посередників — це допомога в передачі коштів від потенційних заощаджувачів до потенційних позичальників і навпаки. їхня діяльність вигідна інвесторові і по­зичальнику, тому що:

· відпадає потреба в пошуках один одного;

· знижується ризик неповернення позики або неефективних капіталовкладень;

· з попереднього випливає зростання відсоткового доходу заощаджувача;

· знижуються сумарні витрати позичальника на отримання тинки за рахунок зменшення моральних, фізичних зусиль та витрат часу на залучення капіталу декількох заощаджувачів для отримання потрібної суми позики;

· фінансові посередники зменшують витрати на здійснення фінансових операцій. Це досягається за рахунок уніфікації та спеціалізації, які дають можливість краще вивчати ринок, фінан­совий стан потенційних клієнтів і одержувати більші прибутки.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)