Міжнародне співробітництво в сфері регулювання фінансових ринків

a. Регулювання ринку цінних паперів

Інтеграція фінансових ринків змушує національні регулюючі органи здійснювати роботу по встановленню зв'язків з органами нагляду й контролю інших держав.

Створюється система міжнародного співробітництва у сфері регулювання відносин на фінансовому ринку, яка спрямовується на уніфікацію та стандартизацію законодавства, форм і методів регулювання.

Загально-визнаними орієнтирами для розвитку законодавства на ринку цінних паперів є такі документи:

1. рекомендації "Групи 30-ти";

2. резолюції Міжнародної організації комісії з цінних паперів;

3. директиви ЄС з питань регулювання відносин на ринку цінних паперів (для членів ЄС).

Група 30-ти - це група, яка об'єднує незалежних експертів фінансового ринку.

Ця недержавна некомерційна організація була створена для вирішення питань стандартизації операцій з цінними паперами, усунення бар'єрів в міжнародній торгівлі цінними паперами.

Група провела аналіз провідних фінансових ринків, на базі чого в 1989 році був підготовлений звіт і 9 рекомендацій.

Всі рекомендації були спрямовані на уніфікацію діяльності розрахунково-клірингових операцій і зменшення ризиків невиконання операцій на ринку цінних паперів.

Міжнародна організація комісій з цінних паперів виконує функції наднаціонального органу регулювання ринку цінних паперів. Об'єднує понад 120 комісій.

Завдання організації:

1. Розробка стандартів регулювання відносин на ринку цінних паперів;

2. Обмін інформацією між національними регуляторами;

3. Розробка стандартів нагляду за міжнародними операціями з цінними паперами.

Стандарти регулювання базуються на принципах:

1. забезпечення захисту інтересів інвесторів;

2. забезпечення функціонування прозорого та ефективного ринку цінних паперів;

3. забезпечення зменшення ризиків на ринку (перш за все від невиконання зобов'язань по угодах).

Резолюції мають характер рекомендацій і визначають основні напрямки міжнародного співробітництва у сфері регулювання ринку ЦП.

Україна є членом Міжнародна організація комісій з цінних паперів в особі Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР) з 1996 р.

Директиви ЄС висвітлюють наступні питання:

1) умови лістингу цінних паперів (процес допуску до котирування);

2) питання розкриття інформації на первинному ринку;

3) вимоги до фінансової звітності компаній, цінні папери яких обертаються на вторинному ринку;

4) обмеження операцій на ринку цінних паперів для осіб, які володіють службовою інформацією (інсайдерів);

5) регламентація діяльності інститутів спільного інвестування;

6) встановлення стандартів обліку й аудиту на ринку цінних паперів.

b. Міжнародні норми банківського регулювання та нагляду

Загальновизнаними організаторами регулювання відносин на банківському ринку є:

• директиви Базельського комітету з банківського нагляду;
• директиви ЄС.

Базельський комітет був створений у 1974-75 рр керівниками центральних банків країн західної Європи: Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Великобританія, Італія, Німеччина, Швейцарія, Швеція, Франція, а також Канади, США, Японії.

Директиви не мають сили закону і не розглядаються як міжнародні договори, але в країнах-членах Базельського комітету дотримуються встановлених вимог.

Основні напрямки регулювання, що передбачають директиви:

1) визначення правових основ банківського нагляду;

2) визначення терміну "банк" і вимог до інституту, що може називатися банком;

3) визначення повноваженнь органів нагляду за банківською діяльністю, критеріїв допуску до банківської справи;

4) встановлення мінімального розміру власного капіталу банків;

5) заходи зниження ризиків у банківській діяльності;

6) питання спільного контролю й координації дій національних органів, що здійснюють банківський нагляд.

Поиск по сайту: