|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Ціноутворення на фінансовому ринкуРазом з вивченням теорії питання про ризик та ціну капіталу, студенти застосовують цю теорію на практиці, розв'язуючи задачі. Студент повинен знати дві категорії: ціна (курс) цінного паперу, що виражається в грошових одиницях та ціна капіталу, що виражається в %%. Для інвестора ціна капіталу є доходом, який він отримує від вкладення інвестицій у фінансові активи. Для емітента – фінансовими витратами, які він повинен виплатити інвестору у відсотках до отриманого капіталу. Необхідно зрозуміти, що ціна капіталу визначається попитом та пропозицією, які залежать на фінансовому ринку від багатьох факторів. Особливе значення мають ризики. Доход, на який розраховує інвестор, визначається не тільки кон'юнктурою ринку, але і надійністю фінансових активів, в які вкладаються грошові кошти. Формується структура процентних ставок, що визначається строками цінного паперу, його ліквідністю, можливістю у визначений час платити за боргом, та іншими факторами. За кожним із ризиків визначається премія, яка додається до ставки дохідності: премія за можливе знецінення грошової одиниці (тобто компенсація за інфляцію - IP), премія за ризик невиконання боржником своїх зобов'язань (дефолт - DRP), премія за ліквідність (в літературі інколи має назву ринковості - LP), премія за строковість (MP).
Ri = Rf + IP + DRP + LP + MP +...
В західній літературі відомі теорії часової структури процентних ставок, що пояснюють форму так званої кривої доходів від строків погашення. Теорія неупередженого безстороннього) очікування – пояснює нахид кривої “ринковим консенсусом” щодо майбутніх процентних ставок та деякою впевненістю інвесторів у зміні ставок. Наприклад, якщо очікується падіння ставок, то інвестори віддадуть перевагу довгостроковим цінним паперам, розраховуючи в майбутньому отримати більш високий доход. Але така поведінка буде характерна багатьом інвесторам, в результаті підвищиться попит, що викличе падіння ставок – крива доходів прямуватиме вниз. Теорія переваги ліквідності – передбачає, що у інвесторів немає впевненості у русі процентних ставок. Через кожен з них приймає власне рішення, віддаючи перевагу вкладенням у ліквідні цінні папери, тому премія за ліквідність буде рівною для всіх. Теорія ринкової сегментації передбачає, що процентна ставка за цінними паперами окремих строків визначається попитом та пропозицією. Тому кожен із учасників віддає перевагу операціям в якійсь одній зоні строковості (сегменті ринку). фактори, що визначають попит та пропозицію на короткострокові та довгострокові цінні папери визначаються учасниками різних сегментів.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |