Особливості ф’ючерсів

· Це біржовий стандартизований контракт.

· Стандартизована сума базового активу.

· Стандартизована дата виконання.

· Ціна базового активу, по якій кожна сторона контракту приймає на себе зобов'язання виконати контракт, визначається під впливом попиту і пропозиції в процесі біржової торгівлі.

· Ф’ючерсні контракти завершуються купівлею або продажем базового активу лише у двох випадках, 98% пов’язано із закриттям позиції. Закрита позиція здійснюється шляхом офсетної угоди.

· Існує механізм дострокового погашення зобов'язань.

· Існує необхідність проведення регулярних розрахунків результатів участі у ф’ючерсній торгівлі.

· Сторони ф’ючерсного контракту:

o Продавець — сторона, що бере на себе зобов'язання продати базовий актив

o Покупець — сторона, що бере на себе зобов'язання придбати базовий актив

o Емітент — організатори торгівлі (біржа або ТІС) або розрахунково-клірингова палата, з якою біржа уклала договір.

Зобов'язання продати і купити виникають перед емітентом. Покупець і продавець можуть не знати один одного.

Якщо учасники ф’ючерсної торгівлі не ліквідували свої позиції (не закрили), то у них виникає зобов'язання на встановлену дату купити або продати базовий актив, а емітент визначає хто буде покупцем для продавця і продавцем для покупця.

· Існує механізм гарантування виконання зобов'язань. Він забезпечується внесенням гарантованої суми, яка має назву маржі, кожною із сторін ф’ючерсної торгівлі на спеціальні рахунки.

Маржа буває:

o Початкова маржа — кошти, які депонуються у момент відкриття позиції.

o Підтримуюча маржа — це мінімальний рівень, до якого може знизитися залишок коштів на рахунку.

o Варіаційна маржа — кошти, які депонуються наприкінці кожної торгової сесії для приведення у відповідність з початковою маржею зобов'язань по ф’ючерсних контрактах, якщо депонована сума зменшується нижче рівня підтримки.

Розміри початкової і підтримуючої маржі встановлюються організаторами торгівлі в правилах торгівлі ф’ючерсними контрактами. Рахунки відкриваються у розрахунково-кліринговій палаті і на ці рахунки здійснюються поповнення внесків.

Клірингова палата може бути або структурним підрозділом або незалежною організацією, з якою укладається договір. Через палату здійснюється реєстрація ф’ючерсних контрактів, узгодження умов, нарахування, закриття позицій, поставка активів; надаються офіційні звіти по результатам торгівлі.

Треба розрізняти поняття ф’ючерсної ціни і ціни спот.

Ціна спот — це ціна, по якій базовий актив продається чи купується на фізичному ринку.

Ф’ючерсна ціна — це поточна точка зору на ціну базового активу у майбутньому.

Різниця між ними залежить від:

üЧасу

üОчікування учасників

Різниця між ціною спот і ф’ючерсною ціною має назву базис.

Позитивний базис — коли ціна спот > фючерсної ціни.

Від’ємний базис — коли ціна спот < фючерсної ціни.

Нульовий базис — коли ціна спот = ф’ючерсній ціні.

Аналіз динаміки базису використовується учасниками ринку для обґрунтування рішень.

Для розрахунку результатів в правилах торгівлі встановлюється розмір мінімальної зміни ціни (tick).

Для різни ф’ючерсних контрактів використовуються різні методи встановлення розміру тіку.

Наприклад, для контрактів, де базовим активом є короткотермінові боргові фінансові інструменти, tick встановлюється в розмірі 1 базового пункту = 0,01% від номінальної вартості.

При розрахунку вартості tick також враховується термін боргових зобов'язань.

Наприклад, якщо базовий актив - 3-х місячні казначейські векселі США, то вартість тіку = (1000000*0,01%/100%)*3міс/12міс=$25.

Якщо базовим активом є облігації, то розмір тіку встановлюється 1/32% від номінальної вартості.В цьому випадку вартість тіку:

(100000*1/32%)/100%=$31,25

Однією з основних тенденцій ф’ючерсної торгівлі в останні роки є збільшення обсягів контрактів, базовим активом яких є фінансові інструменти у порівнянні із товарними ф’ючерсами.

Особливості випуску і обігу ф’ючерсів в Україні.

Порядок визначається Правилами випуску та обігу фондових деривативів (ДКЦПФР, №13 від 24.06.97 р.)

Емітентом ф’ючерсів в Україні може бути створена фондовою (товарною) біржею або ТІС розрахунково-клірингова палата, або розрахунково-кліринговий банк, з яким біржа уклала відповідний договір.

Емітент повинен зареєструвати випуск в центральному апараті ДКЦПФР.

Для ф’ючерсних контрактів, в основі яких є товарні ресурси, емітент отримує дозвіл Мінекономіки на використання товарних ресурсів у якості базового активу.

Для ф’ючерсних контрактів, базовим активом в яких є кошти і валютні цінності — дозвіл НБУ.

Термін обігу зареєстрованих ф’ючерсних контрактів не може перевищувати 2 років з моменту реєстрації.

Поиск по сайту: