Сучасний стан і особливості розвитку фондового ринку в Україні

Історія сучасного фондового ринку України почалась від дня прийняття у 1991 році Закону України „Про цінні папери і фондову біржу”.

Аналізуючи розвиток ринку цінних паперів в Україні за роки незалежності, можна виділити такі його основні етапи.

Перший етап – з 1991 по 1994 рік. Незважаючи на те, що саме у 1991 році було дано „законодавчий” старт розвитку фондового ринку України у зв’язку з прийняттям ключових законів щодо доцільності акціонерних товариств і випуску та обігу цінних паперів (Закони України „Про господарські товариства”, „Про цінні папери і фондову біржу”), цей етап характеризується вкрай низькими темпами розвитку фондового ринку. Насамперед, це пов’язано з повільними темпами процесу приватизації, повною відсутністю необхідної інфраструктури, недостатньою правовою урегульованістю питань, пов’язаних з його функціонуванням. Практично був відсутній вторинний ринок цінних паперів. Суттєвий недолік першого етапу – відсутність системи обліку прав власності на цінні папери. Розпорошеність функцій між різними державними органами щодо регулювання фондового ринку не дозволяла повною мірою забезпечувати процес його гармонійного розвитку, досягнення цілісності та прозорості, поступового інтегрування у світові фондові ринки.

Другий етап – з 1995 по 1999 рік характеризується значними кількісним та якісним зростанням фондового ринку України, каталізатором чого можна вважати два моменти: прискорення темпів приватизації та створення державної системи регулювання фондового ринку, насамперед, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку; визначення та розподіл повноважень щодо регулювання фондового ринку серед інших державних органів. Законодавчо, а саме: Концепцією функціонування та розвитку ринку цінних паперів (1995 рік), Законами України „Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” (1996 рік), „Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” (1997 рік), визначено принципи та шляхи розвитку ринку цінних паперів.

Основними результатами другого етапу розвитку фондового ринку можна вважати створення дієвої системи нагляду за дотриманням законодавства на ринку цінних паперів, створення системи реєстрації прав власності на цінні папери та системи розкриття інформації про емітентів та професійних учасників ринку цінних паперів.

В той же час, незважаючи на значний прогрес у розвитку фондового ринку, залишався цілий ряд невирішених проблем. Серед них можна виділити такі: недостатність законодавчого забезпечення, низький технологічний рівень функціонування ринкової інфраструктури, недостатня прозорість діяльності емітентів та професійних учасників фондового ринку, низький рівень корпоративної культури, недостатній рівень поінформованості більшої частини населення з питань фондового ринку.

Третій етап – з 2000 року. Із зростанням обсягів інвестування в економіку України, необхідністю належного забезпечення обслуговування інвестиційних процесів та забезпечення належного захисту прав інвесторів, а також у зв’язку з закінченням процесу масової приватизації фондовий ринок переходить до нового етапу свого розвитку. Продовжується вдосконалення системи захисту прав інвесторів, підвищення ролі державного регулювання ринку цінних паперів, розвиток нормативно-правової бази, розбудова інфраструктури фондового ринку, розвиток системи організованої торгівлі, вдосконалення діяльності інститутів спільного інвестування, а також механізмів корпоративного управління.

Таким чином, в Україні, починаючи з 1991 року, було створено необхідні передумови для активного розвитку ринку цінних паперів. На сучасному етапі розвитку основним напрямком стає продовження формування сприятливого та внутрішньо узгодженого правового поля функціонування фондового ринку.

Основні фактори, що впливали на розвиток вітчизняного фондового ринку:

§ Формування фондового ринку здійснювалося з орієнтацією на обслуговування приватизаційних процесів.

§ Надмірна орієнтація державної політики в процесі приватизації на стратегічних інвесторів та на збереження значної державної частки в статутних фондах АТ.

§ Затримка в проведенні пенсійної реформи, що обмежувало розвиток фондового ринку

§ Відсутність узгодженого правового поля розвитку фондового ринку.

Фондовий ринок України характеризується як:

§ Неліквідний

§ Непрозорий

§ Неефективний

§ Незначна ринкова капіталізація ЦП

§ Незначні обсяги угод на організованому ринку.

Поиск по сайту: