Основні положення теорії портфелю

1. Вперше було запропоновано показники виміру ризику цінних паперів. До появи цієї теорії ризик оцінювався інтуїтивно. Показниками вимірювання ризику в теорії є: дисперсія та стадартне (середньоквадратичне) відхилення доходів. Ризик розглядається як можливе відхилення прогнозованих доходів від середньоочікуваної величини.

Чим менше відхилення, тим менший ризик.

Середньоочікувана дохідність визначається за наступною формулою:

2. Ризик інвестування можна зменшити шляхом диверсифікації

Диверсифікація пов’язана із збільшенням кількості компонентів інвестиційного портфелю. При цьому слід здійснювати вибір тих активів, доходи по яких не залежать від одних і тих же факторів і мають різну спрямованість.

Взаємозв’язок між доходами вимір за допомогою коефіцієнта кореляції

3. Існують відмінності між розрахунком ризику та доходністю одного фін інструменту і ризику і доходністю портфелю, що складається з кількох фінансових інструментів.

Середньоочікувана доходність портфелю розраховується як середньозважена величина:

4. Раціональний інвестор обирає активи, які забезпечують при заданому рівні доходності менший ризик, або забезпечують при заданому рівні ризику більшу доходність. Такі інвестиції називаються ефективними інвестиціями або ефективним портфелем.

Лінія, що зв’язує всі ефективні інвестиції в теорії називається „межа ефективності”.

Поиск по сайту: