|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Fassen Sie den Text mit eigenen Worten zusammen
27. Übersetzen Sie folgenden Text ins Deutsche. Засоби масової інформації та суспільна думка в Німеччині Пресу, а в широкому смислі слова всі засоби масової інформації, поряд з парламентом, урядом та судочинством називають “четвертою силою“. А й справді, у сучасному світі всі засоби масової інформації виконують важливу функцію. Разом з інформацією, яку вони пропонують, засоби масової інформації повинні дати можливість громадянам розуміти та контролювати діяльність парламентів, урядів та адміністрацій. Це покладає на них велику відповідальність. Вільна преса, яка не підпорядковується державній владі, не підлягає цензурі, є важливим елементом вільної держави: передусім необхідною є преса, що регулярно виходить з друку, для сучасної демократії. Для того, щоб прийняти рішення, громадянин повинен бути добре проінформованим, знати різні точки зору та могти їх порівнювати. У громадянина є вибір серед різноманітності засобів масової інформації, які конкурують один з одним. Лише продаж денної преси щодня сягає близько 32, 9 мільйонів екземплярів. Переважна більшість населення Німеччини зазвичай отримує інформацію з двох або більше засобів масової інформації. Велика частина громадян отримує політичну інформацію спочатку з телебачення, а потім поглиблює її читанням газет. Про події у своїй федеральній землі громадяни Німеччини дізнаються переважно з місцевих газет. Молодь читає менш регулярно газети. Щоправда, телебачення втрачає привабливість у суспільстві дедалі більше, хоча й пропонує все більше нових програм. Масмедіа отримують свою інформацію від інформаційних агентств у своїй країні та закордоном, від власних кореспондентів та за допомогою прямого пошуку інформації. Офіси радіо- та телевізійних компаній розташовані у всіх важливих місцях світу. Це стосується також і великих газет. Поряд з агентствами відділи друку адміністративних органів, партій, організацій та ін., піклуються про потік інформації до засобів масової інформації. Це відбувається через прес-конференції, служби інформації, розмови з журналістами. Beschreiben Sie eine Zeitung oder Zeitschrift, die Sie gern lesen. 29. Welche deutsche Zeitungen haben Sie gelesen? Erzählen Sie über diese Zeitungen. 30. Stellen Sie sich vor: Sie sind ein Journalist einer ukrainischen Zeitung und treffen sich mit Ihrem deutschen Kollegen. Welche Fragen würden Sie an ihn stellen, um mehr über deutsche Presse zu erfahren? Gestalten Sie einen Dialog. Lesen Sie den folgenden Text und geben Sie seinen Inhalt in deutscher Sprache wieder. Кожен п'ятий німець слухає радіо і дивиться телебачення в Інтернеті Згідно з даними Федерального статистичного відомства Німеччини, все більше німців дивляться телебачення та слухають радіо в інтернеті. При цьому популярність радіо та телебачення в режимі онлайн значною мірою залежать від віку та статі. У першому кварталі 2008 року 14,2 мільйона мешканців Німеччини слухали радіо та дивились телебачення через інтернет, що на 38 відсотків більше, ніж за відповідний період 2007 року, повідомило німецьке інформаційне агентство dpa з посиланням на статистичне відомство. Таким чином, 19 відсотків мешканців старше 10 років використали всесвітню мережу для прийому радіо та перегляду телепрограм. За даними за перші три місяці 2007 року цей показник складав 14 відсотків. Радіо та телебачення в режимі онлайн користуються особливою популярністю серед молоді. Цю можливість використовують більше 39 відсотків молоді від 16 до 24 років, а також 24 відсотки дітей та підлітків від 10 до 15 років. Серед громадян від 25 до 44 років доля тих, хто використовує інтернет для прийому радіо- та телепрограм, склала 28 відсотків. Серед представників старшого покоління цей показник значно нижчий. 13 відсотків людей від 45 до 64 років і лише 3 відсотки 65-річних та старше. Варто відзначити, що інтерес до радіо та телебачення в інтернеті залежить від статі. У середньому в першому кварталі 2008 року 26 відсотків чоловіків слухали радіо та дивились телебачення в інтернеті. Жінок, що використовували цю можливість було значно менше – 13 відсотків, повідомляє інформаційне агентство epd. 32. Hören Sie den Text an. „DIE ZEIT“ „Die Zeit“ ist die führende meinungsbildende Wochenzeitung in Deutschland. Ihre erste Nummer erschien in Hamburg unter der „Zulassung № 6“ der britischen Militärregierung. Die erste Ausgabe „Der Zeit“ war nur acht Seiten stark, das rationierte Papier reichte für eine Auflage von 25.000 Exemplaren. Jeder Artikel hatte vor dem Druck das britische Zensurbüro zu passieren. Der erste „Zeit“-Chefredakteur wurde Josef Müller-Marein. In der Nachkriegszeit wagte „Die Zeit“ als erste Zeitung (und lange Zeit als einzige), die Siegermächte zu kritisieren. Und bei der Vorbereitung der Ostpolitik spielte „Die Zeit“ schon seit Mitte der fünfziger Jahre eine aktiv mithelfende Rolle — damals noch ganz gegen den allgemeinen Meinungstrend. 1968 übernahm Marion Dönhoff die Chefredaktion; sie hatte von Anfang an, seit 1950 als Chefin des politischen Ressorts, Maßstäbe gesetzt, die „Die Zeit“ zu einem unabhängigen, liberalen Blatt machten. Theo Sommer übernahm die Chefredaktion 1972; zwanzig Jahre später gab er sie an Robert Leicht ab. Robert Leicht übernahm die Führung „Der Zeit“ in einem Augenblick, als die Auflage des Blattes ihren Höhepunkt erreichte (500.000), aber die alte politische Ordnung in Auflösung geriet.“Die Zeit“ musste sich neuen Herausforderungen stellen. Die Konkurrenz wurde härter. Eine Fülle neuer Publikationen und das Fernsehen änderten die Lesergewohnheiten. Seit 1998 gab sich „Die Zeit“ ein modernes Layout. Der Chefredakteur und Herausgeber „Der Zeit“ arbeiten täglich Seite an Seite, damit diese Zeitung jede Woche donnerstags erscheinen könnte. Mit einer Auflage von 450.000 Exemplaren (2002) erreichte „Die Zeit“— eine nationale mit relativ gleichmäßiger Verbreitung ohne besondere regionale Schwerpunkte Zeitung — im Jahre 2002 1,03 Mio. Leser. „Die Zeit“ berichtet über Themen aus Politik und Wirtschaft, Kultur und Wissenschaft, Technik und Medizin, Gesellschaft und Bildung, Reisen, Lifestyle1 und Sport. Fundierte Hintergrundberichte, gründlich recherchierte Fakten und genaue Analysen machen „Die Zeit“ zu einer wichtigen aktuellen Informationsquelle. „Die Zeit“ setzt Themen, bezieht Positionen, diskutiert Perspektiven und prägt Meinungen. Im Ressort LEBEN bietet sie Unterhaltung auf höchstem Niveau. „Die Zeit“ ist durchgehend vierfarbig gedruckt und besticht durch ihr modernes, elegantes und preisgekröntes Layout. Kurz charakterisiert steht „Die Zeit“ für: leidenschaftlichen Journalismus, herausfordernde Artikel, konträre Sichtweisen, pointierte Kommentare, brisante Hintergründe, schonungslose Analysen. Mit diesem Konzept erreicht „Die Zeit“ wie kaum anderes Medium Top-Zielgruppen: Eine qualifizierte Leserschaft, die sich vor allem durch die Zugehörigkeit zu den oberen Bildungs-, Berufs- und Einkommenschichten auszeichnet. „Die Zeit“ ist damit ein exzellenter Werbeträger für Anbieter anspruchsvoller Produkte und Dienstleistungen. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |