Німеччина в Європі

Чи може країна, яка зусібіч межує з іншими європейськими державами, чи може Німеччина зі своїми дев’ятьма сусідами дозволити собі не проводити активної європейської політики? Відповідь очевидна: завдяки своєму центральному розташуванню в нинішньому Європейському Союзі (ЄС) німці особливо зацікавлені в мирному й доброму сусідстві. Як країна з найбільшим населенням і водночас потужна в економічному сенсі та розташована в центрі континенту, возз’єднана Німеччина передусім зацікавлена брати участь у європейській інтеграції та в подальшому розвитку й розширенні цих рамок.

Завдяки спільній політиці Німеччина знайшла в своїх сусідах надійних партнерів і разом з Європою відновила свою єдність, завоювавши повагу й вагомий у світі голос. Таким чином, для німців мирне врахування спільних інтересів сусідів і всього світу стало рецептом успіху європейської інтеграції.

Не бажаючи применшити значення політичного об’єднання Європи, можна сказати, що економічну динаміку інтеграції та привабливість великого ринку слід розглядати як найсильніший мотив для бажання інших європейських держав вступити до ЄС. Це стосується і вступу Великої Британії, Данії та Ірландії в сімдесяті роки, Греції, Іспанії й Португалії у вісімдесяті, Австрії, Швеції та Фінляндії у дев’яності – але не меншою мірою це стосується того магнетизму, яким ЄС притягав до себе нові демократичні держави з ринковою економікою центральної частини Східної та Південно-Східної Європи. Як і для молодої Федеративної Республіки Німеччина в п’ятдесяті роки, вступ до ЄС виявився для молодих демократій на півдні та сході Європи визнанням і «перестрахуванням» політичних досягнень у подоланні диктатури та панування сваволі.

Німецька політика стосовно Європи беззастережно підтримувала поглиблення інтеграції, її розширення на північ, південь і схід, так само, як і її інституційну побудову. Сильна сторона німецької політики відносно ЄС полягала, з одного боку, у спрямуванні німецько-французьких відносин на ЄС, а з іншого – у тісних зв'язках саме з меншими країнами-членами. Численні блокади прийняття рішень і ключові етапи в ЄС неодноразово успішно долалися готовністю до компромісів і ефективними зусиллями Німеччини.

26. Hören Sie den Text an.

Wachsende Bedeutung der Außenwirtschaftspolitik

Deutschland ist stärker als viele andere Länder mit der Weltwirtschaft verflochten und von ihrer Entwicklung abhängig. Mehr als jeder vierte Euro wird im Export von Waren und Dienstleistungen verdient – mehr als jeder fünfte Arbeitsplatz hängt vom Außenhandel ab. Der Export von Gütern und Dienstleistungen ist deshalb eine Hauptantriebskraft der deutschen Konjunktur.

Immer wichtiger wird auch die Konkurrenzfähigkeit des Standorts Deutschland im internationalen Wettbewerb. Attraktivität für ausländische Investoren ist entscheidend, denn durch deren Engagement werden Arbeitsplätze geschaffen oder erhalten und Technologien weiterentwickelt. Die Globalisierung der Wirtschaft vertieft die Abhängigkeiten Deutschlands vom Weltmarkt noch weiter.

Gleichzeitig verknüpft die Globalisierung die Lebensverhältnisse der Menschen in der ganzen Welt immer enger miteinander. Die gemeinsame Verantwortung aller Staaten für eine stabile wirtschaftliche Entwicklung zum Wohle aller wird immer offensichtlicher. Und angesichts politischer Konflikte gilt heute mehr denn je: Handel und gegenseitige wirtschaftliche Verflechtung, schaffen Vertrauen und stabilisieren die internationalen Beziehungen.

Deshalb ist es Aufgabe der deutschen Außenpolitik, sowohl die deutschen wirtschaftlichen Interessen in der Welt zu fördern und zu schützen als auch zur weiteren Entwicklung einer gerechten und nachhaltigen globalen Wirtschaftskooperation beizutragen.

Kreativität, Dynamik und Leistung deutscher Wirtschaft haben Deutschland in die Spitzengruppe der führenden Industrienationen geführt. Eine verantwortungsbewußte Außenwirtschaftspolitik hat diese Entwicklung gestützt und gefördert.

In deutscher freier Marktwirtschaft steht die Eigeninitiative der Unternehmen im Mittelpunkt. Die staatliche Außenwirtschaftsförderung kann die Aktivitäten der Wirtschaft nicht ersetzen. Sie hilft aber den Unternehmen, Auslandsmärkte zu erschließen, und wirkt darauf hin, die Rahmenbedingungen für unternehmerisches Handeln zu verbessern.

In der Hilfe für Unternehmen wirken Staat und Wirtschaft zusammen. Informations- und Beratungsleistungen werden sowohl von staatlichen Einrichtungen (z. B. Botschaften, Bundesagentur für Außenwirtschaft) wie auch von Institutionen der Wirtschaft (z. B. Auslandshandelskammern) erbracht. Darüber hinaus fördert der Staat in besonderer Weise unternehmerische Aktivitäten im Ausland (z. B. durch Messeprogramme und Exportkreditversicherungen).

Der Bundesregierung ist die Unterstützung mittlerer und kleiner Unternehmen besonders wichtig, weil deren personelle und finanzielle Ressourcen begrenzt sind. Auslandsvertretungen und Auslandshandelskammern beraten und betreuen diese Gruppe nachdrücklich. Das gilt in besonderem Maße für Unternehmen aus den Neuen Bundesländern.

Aufgabe des Staates ist es ferner, sich in bilateralen und multilateralen Verhandlungen, z. B. in der Europäischen Union, in der OECD und bei der WTO für Rahmenbedingungen einzusetzen, durch die sich Wettbewerb und Handel möglichst frei entfalten können. Die Außenwirtschaftspolitik kann darüber hinaus dort, wo hohe Zutrittsschranken deutschen Anbietern den Zugang zu Auslandsmärkten erschweren, zu deren Abbau beitragen.

Поиск по сайту: