|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Модульний контроль №11. Охарактеризуйте вихідні поняття теорії фізичного виховання: а) фізична культура; б) фізичне виховання; в) фізичний розвиток; г) спорт. 2. Засобами фізичного виховання є - … (перерахувати). 3. Дайте визначення поняття «метод». Які практичні методи ви знаєте? 4. Охарактеризуйте складові одного із методів. 5. Яка організація та методика проведення рухливих ігор? 6. Назвіть та опишіть одну з рухливих ігор (на вибір). 7. Що таке «фізичні якості людини»? 8. Охарактеризуйте особливості однієї з фізичних якостей людини (на вибір). 9. Скласти комплекс вправ на розвиток фізичної якості (1 на вибір). 10. Принципи фізичного виховання. Описати один з принципів (на вибір).
ДОДАТОК № 14 Тема: Особливості методи проведення уроку з фізичної культури. План 1. Урок як основна форма роботи з фізичної культури. Різновиди уроків фізичної культури. Риси, ознаки уроку. 2. Вимоги до сучасного уроку з фізичної культури. 3. Особливості проведення уроків фізичної культури і відмінність їх від інших. 4. Завдання уроків з фізичної культури. а) освітні; б) оздоровчі; в) виховні. 5. Структура уроку а) завдання і зміст підготовчої частини уроку; б) завдання і зміст основної частини уроку; в) завдання і зміст заключної частини уроку.
1. Основною формою роботи з фізичного виховання є урок фізичної культури, на якому оволодівають програмним матеріалом і здобувають мінімум необхідних знань, набувають умінь і навичок, що забезпечує їм потрібний розвиток, зміцнення здоров’я та участь у суспільно-корисній праці. Урок фізичної культури є обов’язковою для всіх учнів формою занять, що забезпечує необхідний мінімум знань, умінь навичок, передбачених навчальною програмою. За характером змісту уроки поділяються на предметні і комплексні. Предметні уроки характеризуються тим, що у змісті основної частини передбачається навчальний матеріал з одного розділу програми (спортивні ігри, легка атлетика, гімнастика, лижна підготовка та ін.). Такі уроки проводяться переважно з учнями старших класів. У початкових класах предметні уроки проводяться лише з лижної підготовки і плавання. Комплексні уроки передбачають включення матеріалу з різних розділів програми. На жаль, ці уроки на сьогоднішній день ще не застосовуються належним чином, що пояснюється низкою причин: • труднощами в організації і методиці їх проведення (предметні уроки за організацією простіші); • труднощами у доборі матеріалу, організації його взаємодії; • структурою діючої шкільної програми, матеріал якої викладено за видами спорту; • підготовкою студентів у вузі, оскільки навчальна практика зі спортивно-педагогічних дисциплін формує відповідну орієнтацію на предметні уроки (функції навчити студентів проводити комплексні уроки мусить взяти на себе методика фізичного виховання або відповідний спецкурс): • пропагандою предметних уроків через методичні рекомендації, наукові дослідження; • підміною процесу фізичного виховання процесом вузької фізичної підготовки. Поодинокі публікації з питань методики комплексних уроків за останні роки (Г. Мейксон, Ю. Копилов, М. Рахімов, А. Хан) дещо однобічно трактують необхідність таких уроків. Включення різних видів навчального матеріалу в один урок ними обґрунтовується лише тим, що дітям (при цьому йдеться лише про учнів молодших класів) протипоказаний одноманітний навчальний матеріал. Він швидко втомлює дитячий організм, не сприяє підвищенню емоційності і зацікавленості дітей. Це, поза сумнівом, вагомий аргумент на користь поєднання різних фізичних вправ в одному уроці, але, на нашу думку, далеко не головний. Головним є те, що комплексне застосування методичних та психолого-педагогічних засобів створює єдине збагачене педагогічне середовище, яке має енергетичний ефект, — ефективність комплексного впливу значно перевищує сумарну ефективність тих самих засобів у випадку їх окремого застосування. Теоретичні дослідження і вивчення практичної діяльності вчителів переконують, що необхідність комплексних уроків визначається потребами: • формувати стійкі навички основних рухових дій (переважно прикладних: біг, стрибки, метання, акробатичні вправи тощо), що потребує тривалого часу і певної системи; • систематично створювати передумови навчання; • ефективно, різнобічне впливати на розвиток рухових якостей (комплексне виховання якостей — комплексне застосування засобів); • успішно розв'язувати оздоровчі завдання фізичного виховання; • уникнути шаблонів у змісті занять І в методиці їх проведення; • ефективно підвищувати працездатність учнів; • різнобічне впливати на їхній організм. Комплексні уроки відкривають можливості для забезпечення міжпредметних зв'язків. Вони дозволяють уникнути традиційного "спортивного" принципу добору та розміщення навчального матеріалу, що позитивно позначається і на успішності оволодіння руховими діями, і на вдосконаленні фізичних якостей. Комплексний урок —це цілісне, логічно завершене заняття, яке в системі зв'язане з попередніми і наступними уроками, на кожному з яких вирішуються конкретні завдання в чотирьох напрямках: засвоєння знань, оволодіння руховими діями; виховання вмінь самостійно займатись, удосконалення фізичних якостей.
Процес планування засобів для комплексних уроків надзвичайно відповідальний і полягає в наступному: • визначенні стрижневого матеріалу на певну серію уроків; • доборі допоміжних вправ з метою повторення вивченого матеріалу, його закріплення і вдосконалення; • раціональному використанні засобів задля підготовки учнів до засвоєння матеріалу наступної серії уроків (переважно для виховання фізичних якостей, але не виключені і підвідні вправи); • передбаченні характеру взаємодії елементів змісту уроку задля використання позитивної взаємодії і мінімалізації негативної (перенос, післядія, втома, відновлення); • визначенні місця розміщення допоміжного матеріалу (він може використовуватися не тільки в основній, як вважають деякі автори, а й у підготовчій і навіть у заключній частинах уроку); • визначенні порядку вивчення окремих груп вправ (розділів) програми. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |