Особливості розвитку фондового ринку України

Фондовий ринок є невід’ємним та важливим елементом фінансової системи ринкової економіки. В Україні фондовий ринок формально існує вже понад 15 років, з часу прийняття Закону України «Про цінні папери та фондову біржу». Особливостями вітчизняного фондового ринку є: суттєве превалювання неорганізованого ринку над організованим, що негативно позначається на прозорості фондового ринку, що відлякує іноземних інвесторів; наявність кількох торгових площадок, на яких здійснюються торги цінними паперами, що ускладнює контроль над операціями з цінними паперами та розповсюдження інформаційних індикаторів щодо кількісних та якісних параметрів операцій з цінними паперами; низька ліквідність; мала кількість цінних паперів, якими торгують на біржі, обмежена кількість інструментів фондового ринку; учасники фондового ринку маніпулюють цінами з метою завищення вартості чистих активів інвестиційних фондів; незавершеність формування інституційної інфраструктури фондового ринку, її низька якість; низька капіталізація; недостатній захист прав інвесторів; висока волатильністю порівняно з розвинутими фондовими ринками,підвищений рівень систематичних і несистематичних ризиків високий рівень залежності від зовнішніх кон’юнктурних коливань на світових фінансових і товарних ринках.

Хоча процес інституційного становлення, набуття необхідних якісних параметрів ринку ще далеко не завершений. Однак на даному етапі свого розвитку український фондовий ринок має сформовану систему обігу ЦП, розвинуті контролюючі органи та органи захисту прав акціонерів. Слід також підкреслити достатньо високий рівень розвиненості його інфраструктури, Типи представлених суб'єктів повністю відповідають світовій класифікації, тому подальший розвиток фондового ринку України лежить у площині удосконалення їх функціонування.

На негативному зовнішньому тлі український ринок акцій демонструє стабільну висхідну динаміку, яка спостерігається вже сьому сесію поспіль. При цьому значний приріст індексам забезпечує істотне підвищення котирувань цінних паперів всього декількох емітентів. Так, 9 березня 2010 року Україна стала світовим лідером за темпами зростання національного фондового ринку.За підсумками 2009 року фондовий ринок України в період економічної кризи показав зростання, незважаючи на зниження на початку і в кінці року. За останні 12 місяців головний український біржовий індекс ПФТС збільшився майже на 400%. Обсяг випусків акцій, зареєстрованих Комісією протягом 2009 року, збільшився порівняно з 2008 роком у 2 рази та становив близько 102 млрд. грн. (у 2008 році – 46,14 млрд. грн.). Обсяг випусків акцій, зареєстрованих Комісією, у тому числі, збільшився за рахунок реєстрації випусків акцій банківськими установами з метою збільшення ними статутного капіталу (61% від загального обсягу). Підприємствами зареєстровано понад 200 випусків облігацій підприємств на загальну суму 9,55 млрд. грн., що порівняно з 2008 роком менше на 21,8 млрд. грн. або менше у 3 рази (2008 рік – 31,35 млрд. грн.). Облігації підприємств є вагомим інструментом залучення інвестицій у виробництво, що дуже поширений на світових ринках цінних паперів. Тому відновлення використання облігацій підприємств стало однією з головних подій останніх років на фондовому ринку України.

Також, слід наголосити, що найширше Україна представлена саме на міжнародному ринку облігацій. Міжнародний ринок облігацій становить інтерес для українських суб'єктів насамперед як потужне джерело залучення позичкового капіталу. Так, за останні роки з метою покриття дефіциту бюджету вітчизняними емітентами було здійснено випуск та розміщення єврооблігацій на суму 1,115 млрд. дол. США із середнім терміном 4,4 року та середньою відсотковою ставкою 8,17 %. недостатня ефективність діяльності інститутів спільного інвестування, хоча аналізуючи тенденції розвитку зазначених інститутів, слід наголосити на поступовому зростанню обсягів їх операцій, так, станом на 01.01.2009 ДКЦПФР зареєстровано випусків інвестиційних сертифікатів (далі – ІС) пайовими інвестиційними фондами на суму 139,4 млрд. грн. Порівнюючи обсяги випуску ІС за останні роки слід відзначити, що у 2008 році Комісією зареєстровано 350 випуску ІС на суму 65,37 млрд. грн., для порівняння, у 2007 р. цей показник складав 261 випуски ІС на суму 31,12 млрд. грн., тобто коефіцієнт зростання дорівнює 1,34 та 2,1, відповідно. Зокрема, за останні 3 роки темп зростання випуску інвестиційних сертифікатів пайовими інвестиційними фондами склав 394 разів. Зростання уваги до розвитку інститутів спільного інвестування, обумовило зміни в розподілі випусків фінансових інструментів на фондовому ринку України. Ще з початку 2010 року фондовий ринок України виріс на 59%. протягом п'яти останніх років на фондовому ринку Україні спостерігалася тенденція зростання або ж падіння з відхиленнями в більш ніж 40%..
66.Оцінка та проблеми зовнішньої заборгованості України

Однією з ключових економічних проблем нашого часу є зовнішня заборгованість держави і приватного сектору, яка щороку зростає. Зовнішні запозичення для нашої держави є одним із інструментів реалізації моделі випереджального зростання, що передбачає здійснення активних капітальних вкладень в інфраструктуру, виробничі фонди, технологічне переоснащення підприємств та розвиток інтелектуального капіталу. Державний борг є складовою державних фінансів; це загальна сума випущених і непогашених боргових зобов’язань держави (як внутрішніх, так і зовнішніх) включаючи боргові зобов'язання держави (АРК чи місцевого самоврядування), що вступають в дію в результаті виданих гарантій за кредитами, або зобов'язань, що виникають на підставі законодавства або договору. В Україні за роки її незалежності формування боргу відбувалося значною мірою під впливом потреб оперативного фінансування поточних бюджетних видатків, що зумовило його структуру та обсяги. До основних причин швидкого зростання державного боргу України в умовах сучасної кризи можна віднести: необхідність збільшення валютних резервів для забезпечення стабільності національної грошової одиниці; значні бюджетні дефіцити; залежність від імпорту енергоносіїв; потреби технічного переозброєння більшості галузей національної економіки. Із таблиці 1 видно суму державного боргу на 1 січня 2010 року

За даними Мінфіну, її сукупний прямий та гарантований державою борг на кінець 2009 року склав 37,7 мільярда доларів. За останні два роки він зріс удвічі. Нині кожен українець винен за державними боргами 821 долар.

За інформацією МВФ, в 2011 році Україна має виплатити МВФ лише відсотки в розмірі 148,45 млн. SDR(SDR спеціальні права запозичення - "валюта" МВФ), або приблизно 220 млн. доларів. У 2012 році розмір платежу з урахуванням виплати тіла кредиту складе 2 млрд. 367,340 млн. SDR або близько 110 млн. доларів за курсом 1,5 долара за SDR як відсотки за кредитом stand-by від 2008 року, або приблизно 3,55 млрд. доларів, з яких 2 млрд. 234,38 млн. SDR - тіло, 132,96 млн. SDR - відсотки. У 2013 році виплати становитимуть, відповідно, 3 млрд. 552,39 млн. SDR, або приблизно 5,33 млрд. доларів, 52,39 млн. SDR і 3,5 млрд. SDR. SDR (спеціальні права запозичення - "валюта" МВФ) або близько 110 млн. доларів за курсом 1,5 долара за SDR як відсотки за кредитом stand-by від 2008 року [1].

Співробітництво України з міжнародними фінансово-кредитними організаціями має як позитивний, так і негативний ефект для країни. З одного боку, кредити, фінансова та технічна допомога, що надаються міжнародними фінансовими установами, сприяють покращанню економічної ситуації та надають можливість країні владнати як внутрішні кризові ситуації, так і запобігти впливу зовнішніх світових економічних явищ. З іншого боку, залучення великих позик міжнародних фінансових установ призводить до катастрофічного збільшення зобов’язань України перед міжнародними організаціями й поширює політичний та економічний вплив міжнародних економічних установ в Україні.

Одним з елементів процесу управління зовнішнім боргом країни є безпосередньо його обслуговування. Вироблення ефективної стратегії управління зовнішнім боргом, особливо в умовах його швидкого зростання, є багатогранною проблемою

При обслуговуванні зовнішнього і внутрішнього боргів визначають коефіцієнт обслуговування. Для зовнішнього боргу його розраховують як відношення всіх платежів із зовнішньої заборгованості до валютних надходжень держави, виражене в процентах. Сприятливим рівнем обслуговування вважається значення показника на рівні 25 %. Межею небезпеки при оцінці ситуації з погашенням боргу і сплатою процентів вважається відношення процентних платежів до експорту 15 – 20 %, межею підвищеної небезпеки – 25 – 30 %.

Врегулювання зовнішньої заборгованості України потребує застосування системного підходу зважаючи на складність процедур управління, що задіяні при цьому. Існує необхідність врахування системної реакції економіки країни, постійного запровадження коригуючих сигналів й аналізу наступних відгуків системи. На підставі цього можна підвищити рівень управління зовнішнім державним боргом, більш ефективно використовувати переваги та можливості здійснення державою зовнішніх запозичень, оптимізувати його структуру, уникнути або пом'якшити негативний вплив, пов'язаний з його обслуговуванням.

В рамках реалізації Україною і ЄС спільного проекту Твіннінг «Підтримка Міністерства фінансів України у сфері управління державним боргом та бюджетного прогнозування» у ІІІ кварталі 2010 року було проведено низку тижневих сесій з експертами Швеції, Франції та Угорщини з питань управління державним боргом в частині нормативно-правової бази, інституційної взаємодії та адміністративної спроможності. До роботи були залучені також Мінекономіки, Нацбанк, Держказначейство та Мін‘юст.

Поиск по сайту: