Особливості сучасної торгівлі конкретними фінансовими інструментами в Україні

Однією з форм міжнародних економічних відносин є міжнародна торгівля фінансовими інструментами, що охоплює торгівлю валютою і цінними паперами, дериватами, кредитами та міжнародні розрахунки. У міжнародній практиці вона реалізується через систему валютно-фінансових відносин, яка містить валютну і фінансову складові. Окремим елементом є міжнародні розрахунки. Це безготівкові розрахунки за грошовими зобов'язаннями та вимогами, які виникають внаслідок міжнародних відносин.

Міжнародна торгівля фінансовими інструментами як форма міжнародних економічних відносин має свої особливості, оскільки охоплює власне торгівлю специфічними товарами (валюта, цінні папери тощо) та забезпечує обслуговування міжнародного руху товарів і факторів виробництва. "У зв'язку з цим доцільно розглядати окремо світову валютну систему та міжнародні кредитні відносини.

Проте в багатьох країнах, зокрема в Україні, у досвіді використання деривативів має місце хаотичність за відсутності системного підходу як у формуванні ринків похідних інструментів, так і в спробах впровадження окремих видів деривативів. Недостатня капіталізація фондового ринку, Незначна частка організованого ринку цінних паперів, нерозвиненість ринку деривативів(Ринок деривативів в Україні представлений ф’ючерсними контрактами та опціонами). Сучасні тенденції світового строкового ринку не завжди знаходять втілення на ринках похідних фінансових інструментів країн з перехідною економікою. На державному рівні різні офіційні органи по різному оцінюють необхідність і перспективи розвитку деривативів у країні. Таким чином, замість комплексної державної політики підтримки розвитку ринків похідних фінансових інструментів, існують номінальні плани без цілеспрямованого розвитку цього перспективного сегменту фінансової системи країни.

Дуже актуальними залишаються питання імплементації світового досвіду в розвиток деривативів у країнах з перехідною економікою; аналіз структури бірж, що торгують похідними фінансовими інструментами; створення цивілізованої законодавчої бази торгівлі деривативами; стимулювання ліквідності торгівлі похідними фінансовими інструментами; створення можливостей хеджування ризиків учасниками валютно-фінансових відносин за допомогою стандартних інструментів, представлених існуючою гамою деривативів і стандартних стратегій керування ринковими ризиками або ж створення спеціальних гнучких фінансових інструментів для забезпечення максимальної ефективності використання деривативів в умовах фінансових ринків, що розвиваються; нарешті використання похідних фінансових інструментів для стимулювання інвестицій в економіки країн, що досліджуються, зокрема в Україну.

Окрім об‘єктивних факторів, що стимулюють торгівлю похідними фінансовими інструментами, були з‘ясовані психологічні бар'єри, які стримують розвиток строкової торгівлі. Серед цих бар‘єрів є такі розповсюджені побоювання як складність деривативів для розуміння звичайних людей; надто висока ризикованість ринку похідних інструментів незалежно відтого, для чого використовуються строкові інструменти; присутність на ринку деривативів тільки спекулянтів, та ex ante недовіра серйозних інвесторів до цього ринку.

Поиск по сайту: