Правові та інституційні засади розвитку співробітництва України з ЄС

Відносини між Україною та Європейським Союзом були започатковані в грудні 1991 року, коли Міністр закордонних справ Нідерландів, як головуючої в ЄС, у своєму листі від імені Євросоюзу офіційно визнав незалежність України.

Правовою основою відносин між Україною та ЄС є Угода про партнерство та співробітництво (УПС) від 16 червня 1994 р. (набула чинності 1 березня 1998 р.), яка започаткувала співробітництво з широкого кола політичних, торговельно-економічних та гуманітарних питань.

У рамках УПС визначено 7 пріоритетів співпраці між Україною та ЄС: енергетика, торгівля та інвестиції, юстиція та внутрішні справи, наближення законодавства України до законодавства Євросоюзу, охорона навколишнього середовища, транспортна сфера, транскордонне співробітництво, співпраця у сфері науки, технологій та космосу.

З огляду на завершення у березні 2008 року 10-річного терміну дії УПС, 5 березня 2007 року Україна та ЄС розпочали переговорний процес щодо укладення нового рамкового договору між Україною та ЄС, який тимчасово носить робочу назву "нова посилена угода". На період до укладення нової посиленої угоди чинність УПС щороку автоматично продовжується за взаємною згодою сторін.

Інституційне забезпечення співробітництва України та ЄС визначено Стратегією інтеграції України до ЄС, іншими рішеннями Верховної Ради, Президента та Кабінету Міністрів.

Угодою про партнерство та співробітництво (УПС) передбачено створення спільних органів між Україною та ЄС – Ради та Комітету з питань співробітництва, Комітету з парламентського співробітництва.

Верховна Рада України визначає засади внутрішньої і зовнішньої політики (Конституція України).

Верховною Радою України утворено Комітет з питань європейської інтеграції та Комітет у закордонних справах, визначено їх повноваження.

Діє Українська частина Комітету з парламентського співробітництва між Україною та ЄС, яка формується з народних депутатів, що представляють різні депутатські фракції та групи у Верховній Раді України.

Президент України:

- здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави (Конституція України);

- здійснює керівництво Стратегією інтеграції України до ЄС.

Президент України щорічно приймає участь у Саміті Україна – ЄС, який є механізмом регулярного політичного діалогу на найвищому рівні.

Кабінет Міністрів України:

- забезпечує здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, організує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності (Конституція України);

- забезпечує реалізацію Стратегії інтеграції України до ЄС.

Прем’єр-міністр України є головою:

- Української частини Ради з питань співробітництва між Україною та ЄС;

- Координаційної ради з адаптації законодавства України до законодавства ЄС.

Віце-прем’єр-міністр України, до повноважень якого віднесено питання реформ, європейської інтеграції, а також міжнародного співробітництва, є:

- головою Української частини Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС;

- заступником голови Української частини Ради з питань співробітництва між Україною та ЄС;

- заступником голови Координаційної ради з адаптації законодавства України до законодавства ЄС.

Діяльність керівництва Кабінету Міністрів у сфері європейської інтеграції забезпечує Бюро європейської інтеграції. Бюро також забезпечує організацію роботи Українських частин Ради та Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС.

Визначено окремі міністерства, які відповідно до своєї компетенції здійснюють міжвідомчу координацію процесу інтеграції України до ЄС.

Провідну роль у сфері європейської інтеграції відіграють:

- Міністерство закордонних справ

- Міністерство юстиції

- Міністерство економіки.

Поиск по сайту: