АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Озеленення та благоустрій території

Читайте также:
  1. Археологічні пам’ятки території.
  2. Благоустрій та озеленення населених місць. Значення зелених насаджень в житті людини
  3. Блок 8-4. ГЕОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ ДО ПОЧАТКУ XX СТ.
  4. Визволення території СРСР. Перенесення воєнних дій у країни південно-східної і центральної Європи
  5. На території України
  6. НАЙДАВНІШІ ЧАСИ. ПОЧАТОК ЛЮДСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ
  7. Основні принципи благоустрою та створення зелених насаджень на території біля багатоповерхового будинку
  8. Передумови розвитку зеленого туризму на території Голопристанського р – ну Херсонської області
  9. Поява і розселення пралюдей на території України
  10. Правила використання готівкової іноземної валюти на території України: Затверджено постановою Правління НБУ від 26.03.1998 р. № 119 // ОВУ.- 1998.- № 15 (30.04.1998),
  11. Природні умови і ресурси території

 

Система зелених насаджень формується для оздоровлення навколишнього життєвого середовища, найкращої організації масового відпочинку населення, збагачення зовнішнього вигляду міста. Озеленення є одним із способів формування міського ансамблю, органічно включається в архітектуру забудови, доповнюючи її.

Зелені насадження є важливим компонентом ландшафту міста, мають велике рекреаційне значення. Вони найбільш ефективно підтримують природний стан біосфери, нормалізуючи газовий режим і поліпшуючи хімічний стан атмосфери, сприяють біологічному очищенню повітря і води. Лише зелена рослинність, зокрема дерева, в процесі фотосинтезу здатні перетворювати енергію сонця і неорганічні речовини в органічну масу, виділяючи при цьому кисень і поглинаючи вуглекислий газ.

Формуючи зелені насадження на території міста, потрібно брати до уваги його масштаби, умови розвитку і характер промисловості. Раціональне розміщення зелених насаджень в місті повинно створити найкращі мікрокліматичні умови. Привабливість вулиць, бульварів і площ значною мірою залежить від ступеня й особливостей їхнього озеленення.

Асортимент зелених насаджень визначають відповідно до складного комплексу вимог, зумовлених природно-кліматичними умовами кожного району, цільовим призначенням, архітектурно-планувальною ситуацією.

За функціональними ознаками зелені насадження поділяються на внутрішньоміські і позаміські насадження загального і обмеженого користування та спеціального призначення [26]:

· загального користування – озеленені упорядковані території, призначені для відпочинку міського населення з вільним доступом: міські та районні парки, парки культури і відпочинку, сади житлових районів і груп житлових будинків, сквери, бульвари, набережні, лісопарки, лугопарки, гідропарки та інші;

· обмеженого користування – насадження на території громадських і житлових будівель, шкіл, дитячих закладів, спортивних споруд, закладів охорони здоров’я, промислових підприємств, складських територій тощо;

· спеціального призначення – насадження вздовж вулиць, у санітарно-захисних й охоронних зонах, на території ботанічних і зоологічних садів, виставок; насадження розсадників, квітникарських господарств, пришляхові насадження в межах міст.

Наприклад, до системи зелених насаджень Києва, крім міських насаджень, належать ліси державного лісового фонду України. У межах міста ліси та інші лісовкриті площі займають 34,1 тис. га, або 40,9% його загальної території. Крім того, до зелених насаджень міста належать парки – 2846 га, сквери – 438 га, газони – 3208 га, квітники – 29,9 га та інші зелені насадження – 16938 га. Переважна більшість лісовкритих площ входить до складу 3-х лісопаркових господарств – Дарницького, Святошинського, «Конча-Заспа». У цілому забезпеченість міста зеленими насадженнями становить 165 м2 на одного жителя, зокрема зеленими насадженнями загального користування – 23,8 м2, а з міськими лісами – 216,5 м2. Провідне місце належить насадженням загального користування як таким, що безпосередньо формують характер міської сельбищної зони і сприяють відпочинку населення.

Основними елементами системи озеленення є парки, лісопарки, сади, бульвари, сквери [26].

Парк є самостійним архітектурно-організаційним комплексом площею понад 2 га, який виконує санітарно-гігієнічні функції і слугує місцем короткочасного відпочинку населення. Залежно від характеру і призначення вони поділяються на парки культури і відпочинку, районні, спортивні, дитячі, ботанічні, дендрологічні, зоологічні, історичні, національні, меморіальні та інші.

Найбільш масовим типом міського парку є парк культури і відпочинку, у якому виховна робота поєднується з культурним відпочинком населення в природному оточенні. Парки доцільно влаштовувати поблизу громадських центрів на мальовничих територіях. Маршрути масового пасажирського транспорту з’єднують їх з основними сельбищними і промисловими районами. Розпланування парку має сприяти цілорічному його використанню.

До лісопарків належать упорядковані лісові масиви з елементами паркового благоустрою, влаштовані для масового відпочинку населення на лоні природи поблизу міста. У них зводяться споруди для обслуговування відпочивальників, розвинена дорожньо-стежинкова мережа.

Сади, зокрема ботанічні і зоологічні, – ділянки землі, засадженні деревами, кущами, квітами, мають площу, не меншу за 3 га. Сади житлових районів є основною ланкою системи озеленення, призначені для періодичного і повсякденного відпочинку населення.

Бульвар – це озеленена територія, призначена для масового пішохідного руху, прогулянок і короткочасного відпочинку. Створюється вздовж проспекту, транспортної магістралі, вулиці з інтенсивним пішохідним рухом, набережної, в громадсько-торгових центрах з алеями і доріжками для пішохідного руху; розташовується між проїзною частиною і тротуаром з одного або обох боків вулиці залежно від інтенсивності руху пішоходів.

Організація внутрішньоквартальних бульварів в центральних районах має своє містобудівне значення, тому що дає змогу з’єднати зеленими коридорами щільно забудовані квартали з парками міського значення. Якщо цього не можна досягти, створюються окремі озеленені острівці або бульвари.

До скверів належать впорядковані й озеленені ділянки площею від 0,05 до 2,0 га, призначені для короткочасного відпочинку населення, які є елементом архітектурно-художнього оформлення міста.

Сквери бажано максимально захищати від вуличного шуму шляхом периферійного обсадження й створення щільних екранів з дерев і кущів, формуючи в середині скверу замкнутий простір. Місця для лавок слід розміщувати в карманах, де відпочивальники ізольовані від людських потоків.

Внутрішні ділянки кварталів житлової і громадської забудови озеленюють, створюючи єдине впорядковане середовище мікрорайону. Озеленення прибудинкових територій і дитячих закладів об’єднують в загальну систему, елементами якої є газони, квітники, окремі групи дерев і кущів.

Внутрішньоквартальну територію поділяють на функціональні зони: дитячих ігор, відпочинку дорослих, спортивну і комунально-побутову. Зони відпочинку і дитячих ігор розміщують на тихих, зелених ділянках; прокладають доріжки з земляним, гравійним або іншим підсиленим покриттям.

Благоустрій (упорядкування) території – це виконання сукупності робіт і заходів, здійснюваних у містах для влаштування здорових і комфортних умов життєдіяльності населення. Комплекс робіт з благоустрою міст охоплює: проектування, будівництво, експлуатацію зелених насаджень (зокрема приміських зелених зон і внутрішньоміських насаджень загального користування), зон зовнішнього транспорту, вулиць, доріг, площ, комунально-складських районів та підприємств з обслуговування транспортних засобів, інженерного устаткування (водопостачання і каналізація, санітарне очищення, електропостачання, тепло- і газопостачання). У вужчому розумінні – упорядкування, обладнання й озеленення загальноміського простору і внутрішньомікрорайонних (внутрішньоквартальних) просторів житлових і виробничих комплексів.

Номенклатуру елементів території комплексної зеленої зони міста треба приймати згідно з ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» (табл. 2.1).

Доцільною є безперервна система озеленених територій та інших відкритих просторів, які в поєднанні із позаміськими повинні формувати комплексну зелену зону міста. Зовнішні межі комплексної зеленої зони проводяться по межах землекористувань, природних рубежах, транспортних магістралях.

 

 

Таблиця 2.1


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)