|
|||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Класифікаційними ознаками
Функції прибутку: розподільна, стимулювальна, регулювальна, контрольна. Суть розподільної функції полягає у створенні засобів, що забезпечать фінансування прийнятих до реалізації програм і стратегій, підтримання оптимальної структури капіталу, платоспроможності підприємства. Стимулювальна функція прибутку сприяє зниженню витрат виробництва шляхом впровадження інновацій. Регулювальна функція прибутку полягає в розподілі грошової форми, в якій його отримують, між власниками. Контрольна – це функція прибутку, що випливає з оцінки останнього як одного з показників результативності господарської діяльності підприємства. На рівень прибутку впливає багато чинників, серед яких: · результати, тобто ефективність, його фінансово-господарської діяльності; · сфера діяльності; · галузь господарства; · встановлені законодавством умови обліку фінансових результатів; · встановлений державою порядок формування витрат на виробництво продукції (робіт, послуг); · обчислення і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг); До позареалізаційних прибутків і позареалізаційних витрат підприємств належать: · прибутки і збитки попередніх років, виявлені у звітному періоді; · невідшкодовані збитки від надзвичайних ситуацій (стихійних лих, пожеж, аварій); · надходження боргів, списаних раніше як безнадійні; · штрафи, пені, неустойки, що надходять за порушення господарських договорів суб'єктами господарювання у зв’язку із застосуванням фінансових санкцій; · штрафи, отримані за несвоєчасне погашення податкового кредиту з державного бюджету; · кредиторська заборгованість між підприємствами недержавної форми власності, щодо якої минув термін позовної давності; · дебіторська заборгованість, щодо якої минув термін позовної давності; · прибуток від завищення цін і тарифів; · курсова різниця від операцій в іноземній валюті; · прибуток і збиток від ліквідації основних засобів та ін. Величина прибутку, отже, і рівень рентабельності мають визначатися сумою коштів, необхідних для забезпечення розвитку об’єктів житлово-комунального господарства, тобто розраховуватися самими підприємствами для обґрунтування тарифів та їхнього узгодження з місцевими органами державної виконавчої влади та самоврядування. З метою реалізації програм розвитку на підприємствах ЖКГ формується фонд розвитку, у якому поєднано амортизацію і фонд накопичення. Тому величина прибутку, потрібна для визначення тарифу, розраховується за формулою: Пн = ФР – А, (7.3) де Пн – частина прибутку, що спрямовується у фонд накопичення; ФР – фонд розвитку, потрібний для реалізації програми розвитку; А – амортизаційні відрахування. Крім того, частина прибутку спрямовується до фонду споживання підприємства. Додаванням обсягів фондів накопичення і споживання визначається загальна величина планового прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства. Плановий обсяг рентабельності (Р), який закладається у тариф на кожний конкретний вид послуг, визначається як відношення сукупного планового прибутку (П) до собівартості загального обсягу запланованих послуг (С): Р = П / С. (7.4) Для планування виторгу від реалізації підприємства ЖКГ використовують метод прямого розрахунку, за яким тарифна ставка множиться на запланований обсяг реалізованої продукції в натуральному виражені. Якщо комунальні послуги надаються за диференційованими тарифами (за споживачами, якістю послуг), розрахунок планової суми виторгу може проводитися двома способами: 1) додаванням обсягу отриманих доходів за окремими категоріями споживачів або рівнем якості обслуговування; 2) на основі середньозваженої тарифної ставки за формулою: Тср = ∑Ті *Уі, (7.5) де Тср – середньозважений тариф на продукцію чи послуги; Ті – тариф для і-тої категорії споживачів (або рівня якості); Уі – частка і-тої категорії споживачів (або рівня якості) у загальному обсязі реалізованої продукції. Особливості калькулювання собівартості в житловому, водопровідно-каналізаційному, тепловому господарстві та на міському електротранспорті зводяться до такого: 1) в окремих підгалузях калькулювання собівартості здійснюється за стадіями технологічного процесу та/або за видами продукції. Наприклад, у водопровідно-каналізаційному господарстві собівартість обраховується за технологічними процесами (підйом води, очищення води, подавання води споживачам) та за видами послуг (водопостачання і водовідведення); 2) в окремих підгалузях застосовують додаткові специфічні статті витрат. Наприклад, водопровідно-каналізаційні підприємства використовують статтю «Вода для використання з технологічною метою», у якій йдеться про витрати на воду для власних потреб згідно з технологічним процесом; 3) для кожної підгалузі житлово-комунального господарства визначено певні калькуляційні одиниці. Наприклад, водопровідно-каналізаційне господарство – один кубометр води та один кубометр стічних вод, теплове господарство – одна гігакалорія тепла. У житловому господарстві основними джерелами надходжень є квартирна плата, орендна плата за нежитлові приміщення, цільові збори за комунальні послуги, внески орендарів на покриття експлуатаційних витрат з утримання та обслуговування житлового фонду, орендна плата за житлові приміщення, виторг від реалізації майна, доходи від надання різноманітних послуг населенню і стороннім організаціям, дотації з місцевих бюджетів й отримання субсидій та ін. Для фінансового планування грошових надходжень від квартирної плати використовується укрупнений метод та метод поквартирного розрахунку. Укрупнений метод означає розрахунок планових надходжень від квартплати як добутку розміру середньорічної житлової площі і середньої ставки плати за 1 кв.м. Розмір середньорічної житлової площі (Пж) обчислюється за формулою: Пж = Пжп +Пжв * М / 12 – Пвиб * (12 – М) / 12, (7.6) де Пжп – розмір житлової площі на початок року; Пжв – розмір введеної житлової площі; М – кількість місяців функціонування житлової площі за рік; Пвиб – розмір житлової площі, що вибуває з експлуатації. Розрахунок середньої ставки квартплати за 1 кв.м житлової площі здійснюється шляхом ділення загальної суми отриманої квартирної плати на середньорічний розмір житлової площі. Поквартирний метод розрахунку планових доходів від квартплати є точнішим, але більш трудомістким. Планова сума орендної плати за нежитлові приміщення обчислюється на основі чинних ставок і середньорічної нежитлової площі, яка здається в оренду, або шляхом прямого підрахунку за кожним орендованим нежитловим приміщенням. Величина тарифів, за якими розраховується сума орендної плати за нежитлові приміщення, залежить від категорії населеного пункту, типу будівлі, її місцезнаходження та цільового призначення орендованої нежитлової площі. Цільові збори житлово-експлуатаційних організацій – це платежі за центральне опалення, водо-, тепло-, електропостачання, каналізаційне відведення стічних вод, користування колективними телеантенами тощо, які сплачуються понад квартирну й орендну плату у випадку, коли розрахунки за вказані послуги з підприємствами комунального обслуговування проводяться через житлово-експлуатаційну організацію. Витрати на технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем тепло-, водопостачання, водовідведення і зливової каналізації враховуються підприємствами житлового господарства в процесі формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, тобто додаються до складу і відшкодовуються з квартплати. Витрати на технічне обслуговування внутрішніх газопроводів і газового обладнання житлових будинків відносяться на експлуатаційні витрати спеціалізованих підприємств газопостачання та газифікації. Видатки підприємств житлового господарства складаються з заробітної плати, нарахувань на заробітну плату, плати за технічне обслуговування житлових будинків, ремонт житлового фонду, витрат на вивезення сміття, матеріальних витрат, оплати електроенергії на освітлення сходових кліток, роботу ліфтів та на власні потреби, з амортизаційних відрахувань, витрат на утримання будинкового господарства, технічного інвентарю та інших витрат. У практиці управління й організації фінансів транспортних підприємств зі специфікою виробничого процесу пов’язані певні особливості. Узагальнювальним показником транспортної продукції з перевезення пасажирів є пасажирообіг, що вимірюється в пасажиро-кілометрах. Для транспорту характерні незначні запаси матеріальних цінностей, незавершеного виробництва. Для оцінювання ефективності використання основних фондів на транспортних підприємствах, крім основних показників, застосовують коефіцієнт технічної готовності рухомого складу, тривалість роботи на лінії, коефіцієнт завантаження транспортних засобів, пробіг транспортних засобів з вантажем і без вантажу та ін. Сума оборотних коштів на електротранспорті є незначною. Найбільша частка оборотних коштів – це кошти, вкладені у виробничі запаси (запчастини, паливо, інструменти, інвентар, спецодяг, шини в запасах). У витратах транспортних підприємств значна частка належить витратам на електроенергію, зарплату з нарахуваннями й амортизаційним відрахуванням на повне відновлення основних фондів. Основним джерелом повернення витрат транспортних підприємств є кошти, отримані від реалізації послуг, сума яких залежить від тарифів на перевезення пасажирів. Розрахунок планового виторгу від реалізації послуг здійснюється методом прямого рахунку шляхом множення тарифної ставки на обсяг наданих послуг.
Запитання для самоконтролю 1. Які особливості ціноутворення на підприємствах ЖКГ вам відомі? 2. Проаналізуйте основні методи ціноутворення у сфері ЖКГ. Які з методів, на вашу думку, є найбільш ефективними? 3. Охарактеризуйте склад доходів та витрат підприємств ЖКГ. 4. У чому полягають особливості планування доходів та витрат в різних підгалузях ЖКГ? 5. Які ви знаєте нормативні акти щодо встановлення та регулювання тарифів в ЖКГ? 6. У чому полягає система пільг на оплату житлово-комунальних послуг в Україні? 7. Проаналізуйте основні етапи розрахунку тарифів на житлово-комунальні послуги. 8. Що таке двоставковий тариф? 9. Якими є чинні тарифи на житлово-комунальні послуги у вашому місті? 10. Складання яких видів кошторисів передбачено фінансовим плануванням на підприємствах житлово-комунальної сфери?
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.) |