Комплекс систем та підсистем міського господарства

Технологічні системи охоплюють складні галузі міського господарства з інженерною технологією: водопостачання, каналізація, тепло-, електро- і газопостачання, громадський транспорт, телебачення, телефон, телеграф, пошта, зовнішнє освітлення, санітарне очищення територій й утилізація відходів життєдіяльності населення і виробництва.

До експлуатаційних належать системи, що забезпечують задовільний технічний стан міського господарства їхня функція полягає в підтриманні в нормальному стані й експлуатації об’єктів житлового фонду, вулично-дорожньої мережі, системи зелених насаджень загального користування.

До захисних належать системи міського господарства, що виконують функції із захисту міського середовища від стихійного лиха. У процесі проектування і забудови міст плануються заходи з інженерної підготовки території: загальні (вертикальне планування, організація відведення дощових і талих вод тощо) і спеціальні (інженерний захист від затоплення і підтоплення територій, боротьба з яругами, зсувами, обвалами, карстом, осідальністю, мулистими накопиченнями, захист від абразії, сельових потоків, сніжних лавин, відновлення порушеної території гірничими та відкритими виробками, териконами, золошлаковідвалами, полігонами), які визначаються відповідно до прогнозу зміни інженерно-геологічних та гідрогеологічних умов, впливу сейсмічних явищ, характеру використання і планувальної організації території. Загальні та спеціальні заходи визначають на основі інженерно-будівельної оцінки території з їхньої цілковитої узгодженості.

На особливу увагу заслуговує організація зовнішнього освітлення міських територій. Правильно влаштоване вечірнє штучне освітлення сприяє безпеці руху транспорту і пішоходів на міських вулицях і площах; освітлення територій мікрорайонів дає змогу безпечно користуватися внутрішньомікрорайонними тротуарами, проїздами і садами; освітлення міських парків, садів, бульварів і скверів створює сприятливі умови для прогулянок у вечірній час, а підсвітлення зелених насаджень у поєднанні з добре обміркованим цікавим підбором дерев, кущів і квітів – красиві вечірні ландшафти. Мережа об’єктів міського господарства тісно пов’язана з планувальною структурою міста. Усі види міського господарства мають просторові зв’язки із землекористувачами. Зв’язки між ними залежать від обсягу послуг, які надають галузі міського господарства, а якість послуг – від протяжності комунікацій, їхнього технічного стану, засобів експлуатації тощо.

Мережа інженерних комунікацій і технічних споруд, від яких залежить функціонування міського господарства, утворюють інженерну інфраструктуру міста, тоді як технічна інфраструктура – сукупність інженерно-технічних споруд й облаштувань – забезпечує функціонування об’єктів матеріального виробництва.

Здійснюючи першочергові заходи із забудови міста, треба мати на увазі реальні можливості і строки впровадження інженерно-технічних і транспортних засобів з метою створення належних умов життєдіяльності населення (транспортний зв'язок з місцями трудової діяльності, центром міста, зоною відпочинку тощо).

Розвиток підсистем міського господарства має ґрунтуватися на ухвалених проектних рішеннях в генеральних планах міст, комплексних транспортних схемах, спеціальних довгострокових планах озеленення, технічних проектах або схемах інженерного обладнання і захисту територій, зокрема, прибережних, територіальних комплексних схемах охорони природи тощо. Ці заходи мають бути тісно пов’язані з розвитком архітектурно-планувальної структури міста, черговістю освоєння окремих районів, потужністю спеціалізованих будівельних організацій (наприклад, мостозагонів, підрозділів гідромеханізації та ін.), з можливими інвестиціями і матеріальними фондами та обґрунтованою техніко-економічною доцільністю. Заходи з розвитку систем міського господарства потрібно пов’язувати з перспективним територіальним розвитком міста, обсягом і розміщенням усіх видів міського будівництва, розвитком систем інженерного обладнання і транспорту. Слід також зважати на масштаби наступних етапів будівництва для планомірного і своєчасного створення умов забудови в усіх районах міста.

Потрібно брати до уваги й взаємозалежність окремих видів робіт, що сприяють комплексному проектному вирішенню. Так, без створення мінімально потрібної мережі доріг не можуть розвиватися лінії і маршрути міського транспорту; функціонування каналізаційної мережі залежить від потужності міського водопроводу; без захисту від підтоплення неможливим є освоєння під забудову прибережних територій; без будівництва мостів й інших інженерних споруд – забудова ділянок, відмежованих річкою, розвиненими вузлами залізниць й автомобільних шляхів тощо. Без нарощування потужності головних і розподільчих споруд неможливо забезпечити подання в нові райони міста відповідної кількості води, тепла, газу. Тому виникає потреба у взаємопов’язаності будівництва всього інженерного комплексу, зіставлення можливих варіантів використання джерел постачання, трасування лінійних споруд, вибору видів транспорту, заходів із захисту територій. Крім того, слід брати до уваги наявність технічної документації, необхідність підготовки для освоєння територій на найближчий за проектним періодом рік, тобто створення передумов, сприятливих для введення нового житлового фонду в наступний період і його забезпечення інженерною інфраструктурою.

Визначаючи напрями розвитку підсистем міського господарства, потрібно мати на увазі поліпшення обслуговування населення і житлового фонду завдяки збільшенню норм споживання, забезпеченості інженерними мережами, зеленими насадженнями загального користування, зменшенню витрат часу на трудові і культурно-побутові поїздки, удосконаленню безпеки руху, оздоровленню міського середовища.

Масштаби і темпи розвитку і забудови міст, а також розвиток систем міського господарства значною мірою зумовлюються матеріально-технічною базою. Тому обов’язковою умовою подальшого збільшення обсягу всіх видів міського будівництва є формування сучасної ремонтно-будівельної бази і її випереджальний розвиток порівняно з іншими підсистемами міського господарства. Від стану матеріально-технічної бази залежать також обсяг і поверховість житлового будівництва, підвищення забезпеченості комфортним житловим, формування забудови міст. Тож потрібно з’ясувати сучасний стан ремонтно-будівельної бази і можливі перспективи її розвитку на найближчий період.

Для планування основних напрямів подальшого розвитку матеріально-технічної бази будівництва слід визначити потребу в основних будівельних матеріалах і виробах, наявність сировинних ресурсів, придатних для їхнього виготовлення, а також з’ясувати можливість забезпечення будівництва місцевими будівельними матеріалами.

Зіставлення потреб і потужностей підприємств є основою для визначення масштабів будівництва і реконструкції підприємств, переобладнання деяких з них відповідно до сучасних вимог (перехід на виробництво нових серій будинків, підвищення поверховості забудови тощо), а також збільшення обсягу постачання будівельних матеріалів і конструкцій з прилеглих районів.

Визначаючи перспективи розвитку ремонтно-будівельної бази, треба зважати на потреби не тільки міста, а й невеликих населених пунктів поблизу нього (в зоні його впливу). У розрахунках рекомендується передбачати і можливість частково скористатися потужністю сусідніх ремонтно-будівельних підприємств. Слід також спланувати відведення ділянок території для будівництва нових і розширення наявних підприємств матеріально-технічного забезпечення розвитку і забудови міста.

Поиск по сайту: