АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Вибір типів світильників

Читайте также:
  1. Аналіз існуючих машин для подрібнення рулонів стеблових кормів і вибір об’єкта розробки
  2. Багатозначні слова і контекст. Пароніми та омоніми у професійному мовленні. Синонімічний вибір слова
  3. Вибір варіанту розміщення діаграми
  4. Вибір виду транспорту в системі постачання.
  5. ВИБІР ВОЛОДИМИРОМ ВІРИ
  6. Вибір економічної стратегії
  7. Вибір комп’ютерного обладнання
  8. Вибір мережного обладнання
  9. Вибір методики одержання функціонального відбитка залежно від стану слизової протезного ложа
  10. Вибір моделей макроекономічної політики в Україні.
  11. Вибір напрямку і теми роботи
  12. Вибір необхідних технічних засобів (ІМ і РО) для отримання інформації про змінних технологічного процесу

 

Практично нереально запропонувати готові рішення вибору типів світильників для всіх можливих ситуацій. У той же час загальний підхід зумовлює здійснення такого вибору у два етапи:

· визначення оптимальних фотометричних і технічних параметрів, за яким добирають світильники;

· вибір підхожих світильників з-поміж доступних на ринку світлотехніки.

На першому етапі визначають характеристики місця застосування світильників, особливості і висоту тримних конструкцій, кліматичні умови. На основі одержаної інформації формулюються конкретні вимоги до світильників:

· особливості світлорозподілу (сила світла в напрямку φ – уздовж дороги, напрямок ефективного освітлення ( НЕО ) і його кут ψ – відносно вертикалі);

· захисний кут (ЗК);

· матеріал розсіювача;

· ступінь захисту;

· конструкція вузла кріплення до опори;

· тип і потужність джерела світла;

· конструкція оптичного блоку;

· тип пускорегулювального апарата (ПРА);

· конструкція блока ПРА;

· кліматичне виконання;

· форма корпусу.

Запропонований перелік вимог є мінімальним, проте і достатнім для того, щоб оптимізувати технічні параметри потрібного світильника. Знаючи ці параметри, можна розпочинати другий етап, тобто вибір світильників. Такий вибір зводиться, в основному, до простого порівняння наведених в каталогах відомостей про світильники різних виробників з потрібними параметрами.

Найчастіше вибір визначають сила світла І φ, яку повинен випромінювати світильник під кутом уздовж дороги, і кут ψ, який утворює з вертикаллю напрямок ефективного освітлення цього світильника, якщо відомі:

· висота установки світильника h;

· кут нахилу консолі θ;

· виступ консолі b;

· категорія об’єкта освітлення (далі – категорія дороги);

· ширина дорожнього полотна 2 w;

· відстань між опорами 2 d;

· відстань від опори до брівки дороги m.

Знаючи категорію дороги, можна на підставі ДБН [24;28] вибрати значення мінімальної горизонтальної освітленості Ео цієї дороги. І якщо це так, то вздовж лінії стику ефективних зон освітлення (ЕЗО) двох суміжних світильників горизонтальна освітленість Е=Ео.

Величина освітленості Е визначається за формулою:

 

, (5.1)

 

де: Е – освітленість; І – сила світла; R – відстань від освітлюваної поверхні до джерела світла.

Схема на рис. 5.4 ілюструє розв’язання такого завдання для рівної дороги з симетричним розміщенням опор у два ряди. Кількість світильників на такій дорозі може бути будь-якою. Зі схеми видно, що вертикаль h, поверхня дороги і промінь r утворюють прямокутний трикутник. У цьому випадку:

 

, (5.2)

 

де: Ео – горизонтальна освітленість дорожнього полотна;

 

. (5.3)

 

Для визначення кута ψ слід виходити з того, що світильник, встановлений на консоль, повинен створювати максимальну освітленість на середній лінії найближчої до нього дорожньої смуги (чи дороги за однорядного руху). Інакше кажучи, НЕО (напрямок ефективного освітлення) світильника повинен упиратись в точку С, яка знаходиться на відстані w/2 від брівки. Якщо так, то:

 

. (5.4)

 

При цьому:

– для дворядного освітлення,

– для однорядного освітлення.

 

Визначивши за формулами (5.2), (5.3) і (5.4) значення сили світла Іφ, кутів і ψ, отримаємо рішення сформульованої вище задачі.

Тобто крива світлорозподілу світильника (КСС) повинна відображати визначені за цими формулами параметри.

 

 

 

Рис. 5.4. Схема розміщення світильників уздовж дороги завширшки 2w

Відстань між світильниками – 2d, висота світильників над дорогою – h:

а – вигляд дороги збоку; б – вид уздовж дороги

 

 

 

 

Рис. 5.5. Світлорозподіл вуличного світильника SONET 100S

Крива сили світла – напівширока, симетрична. Кут = 13о

 

Вибираючи світильники, крім розрахункових параметрів, слід брати до уваги також деякі важливі обмеження, пов’язані з розподілом сили світла.

Обмеження В1. ЗК світильників не повинен перевищувати 80о. Вимога зумовлена потребою звести до мінімуму пряму блискучість світильників для водіїв транспортних засобів. Інакше кажучи, випромінювання світильника не повинне потрапляти в 20-градусне поле зору водіїв транспортних засобів.

Обмеження В2. Світильники повинні мати симетричні напівширокі (рис. 5.5) або широкі КСС. Світильники, у яких КСС має іншу форму, не спроможні забезпечити достатньо рівномірне й ефективне освітлення дорожнього полотна.

Обмеження В3. Напрямки максимальної сили світла (НМСС) світильників не повинні збігатися з вертикаллю чи напрямком ефективного освітлення. Усі світильники з центральним НМСС (крива сили світла для площини 1–180о витягнута вздовж вертикалі) надто нерівномірно освітлюють горизонтальні поверхні і, як правило, мало придатні для освітлення транспортних магістралей.

Досить складним може виявитись вибір світильників для нової ділянки дороги, коли невідомими є висота їхньої установки і відстань між опорами. У цьому випадку, якщо проектна документація не містить інших рішень з організації освітлення, доцільно застосовувати наступну схему оптимізації світлорозподілу світильників.

Виходимо з того, що задана горизонтальна освітленість дороги Ео має бути забезпечена за мінімальних витрат електроенергії.

Отже, мінімально можливими повинні бути потужність кожного світильника Р = Рmin і кількість N світильників на дорозі, а відстань між ними L – максимальною.

Але згідно з [4.2] ця відстань не може бути більшою, ніж висота установки світильників, помножена на 5. Тобто, якщо використовувати позначення, відображені на рис. 5.4, відстань L=2d ≤ 5h. У нашому випадку, коли ми прагнемо до максимального L, справедливо буде записати L=2d=5h або d=2,5h. Тоді згідно з формулою (5.3)

 

. (5.5)

 

За формулою (5.2) обчислюємо Іφ = І68:

. (5.6)

 

Наведена формула суттєво спрощує визначення числового значення І68 за обмеженої кількості значень висоти h.

На рис. 5.6 показано способи розміщення вуличних світильників на різних елементах вулично-дорожньої мережі.

 

 

Рис.5.6. Способи розміщення вуличних світильників

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.)