Склад і основні напрямки діяльності галузі

Міське господарство – це комплекс розміщених на території міста підприємств, закладів й організацій, служб та інженерних споруд разом з їхньою інфраструктурою обслуговування, діяльність яких спрямована на задоволення комунальних, соціально-культурних і побутових потреб населення. У балансі території міста комплекс міського господарства займає близько 10%, кількість зайнятих у ньому осіб – 7% загальної чисельності працівників.

Галузі міського господарства пов’язані з управлінням міським господарством, комунікаційною діяльністю та підтриманням міського середовища в нормальному технічному й екологічному стані. Обсяг і склад міського господарства визначається чисельністю населення, темпами його зростання, територією міста й зонами його впливу.

Головним завданням міського господарства є підтримання в належному стані житлового і дорожнього господарства, зелених насаджень, благоустрій території, транспортне обслуговування, робота інженерних систем, водо-, тепло-, електро- і газопостачання, забезпечення міста інформаційними системами, захист його території від забруднення, руйнування, стихійних явищ.

Стан міського господарства залежить від місцевих умов, діяльність його підприємств спрямована на задоволення потреб, як правило, міського населення. Міське господарство тісно пов’язане з промисловістю, яка постачає йому матеріали й устаткування, а міське господарство натомість забезпечує технологічні процеси виробництва, постачаючи воду, газ, обслуговує каналізаційну систему, надає транспортні послуги тощо.

Процес виробництва і споживання продукції підприємств міського житлово-комунального господарства відбувається ритмічно упродовж доби, пори року і циклічно, у зв’язку з чим більшість підприємств повинні мати запаси виробничих потужностей.

Місцевий характер і виробничі особливості господарства накладають відбиток на організаційну структуру житлово-комунального господарства. За характером послуг, що надаються, комунальні підприємства поділяються на три групи:

· санітарно-технічні (водопровід, каналізація, лазні й пральні, підприємства із санітарного очищення міст);

· енергетичні (електростанції, електромережі та ін.);

· транспортні (метрополітен, міський пасажирський електро-транспорт).

У сукупності ці підприємства й організації житлового господарства та впорядкування міст становлять самостійну галузь народного господарства – комунальне господарство.

Комунальні підприємства надають послуги всім категоріям споживачів. Спільним для них є те, що ці послуги споживаються в межах одного адміністративного району. До цієї групи належать підприємства із чіткою технологічною схемою виробництва продукції або послуг: водопроводи, системи каналізації, підприємства санітарного очищення міста.

На відміну від підприємств першої групи, електростанції і електромережі зазвичай надають послуги не тільки в зонах адміністративного району, але й там, де знаходиться споживач.

Обсяг виробництва продукції комунальних підприємств залежить від умов реалізації їхніх послуг. Підприємства обслуговують територію, межі якої визначаються, з одного боку, розвитком міського господарства, а з другого – зручністю споживання послуг, насамперед населенням.

Із соціального погляду, розвиток міського господарства є достатнім, якщо кожна з його сфер задовольняє потреби населення в певному виді послуг у потрібному обсязі, асортименті і належної якості.

Міське господарство має багатогалузевий характер. Найбільша його частина – це житлово-комунальне господарство, яке є самостійною галуззю.

Житлово-комунальна сфера міського господарства за характером підприємств, організацій й закладів є досить неоднорідною, її структуру можна охарактеризувати такими основними напрямами діяльності: житлове господарство, енергетичне господарство (електро-, тепло-, газопостачання), сантехнічне господарство (водопровід, каналізація), міський пасажирський транспорт (автобуси, тролейбуси, трамваї та ін.), системи зв’язку (пошта, телефон, телеграф), ремонтно-будівельні організації, підприємства промисловості місцевого значення, захист міста від стихійних лих. До сфери благоустрою міст належать: дорожнє господарство, санітарне очищення території, вуличне освітлення. Кожна система міського господарства орієнтована на виконання певної функції в життєдіяльності міського організму.

Послуги багатьох підприємств міського господарства мають місцевий характер. Обсяг, асортимент, якість і вартість послуг підприємств визначаються замовником – населенням міста і контролюються місцевими радами.

Усі системи міського господарства повинні працювати комплексно як єдина система обслуговування і задоволення потреб населення та забезпечення життєдіяльності міста. Кожна система складається з підсистем, які виконують різні функції: технологічні, експлуатаційні, захисні, ремонтно-будівельні та функції управління (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Поиск по сайту: