Принципи розміщення підземних мереж

Мережі прокладають переважно вздовж вулиць і доріг. Для цієї мети в поперечних профілях вулиць і доріг передбачають місця для укладання мереж різного призначення. Так, на смузі між червоною лінією і лінією забудови укладають кабельні мережі (силові, зв’язку, сигналізації і диспетчеризації), під тротуарами - теплові мережі або прохідні канали, на розподільчих смугах - водопровід, газопровід і господарсько-побутову каналізацію. Причому за ширини вулиці в межах червоних ліній 60 м і більше прокладання підземних мереж проектується по обидва її боки. Розміщення підземних мереж відносно будівель і зелених насаджень повинне унеможливлювати підмивання фундаментів будинків і споруд, а також давати змогу ремонтувати мережі без ускладнення руху міського транспорту.

Вибір схеми прокладання інженерних мереж у мікрорайонах залежить від рельєфу і планувальних рішень. В деяких випадках можливим є одночасне застосування різних прийомів прокладання інженерних комунікацій. За спільного прокладання інженерних мереж у напівпрохідних каналах розміщують водопровід, теплопроводи, каналізацію, поливальний водопровід, мережі гарячого водопостачання.

Газопостачання і низьковольтні електрокабелі рекомендується прокладати в окремих траншеях. Це зумовлено такими обставинами:

· спільне прокладання в каналах електрокабелів і трубопроводів є рентабельним лише на ділянках, де їхні траси збігаються. Влаштування спеціальних каналів тільки для прокладання кабелів не може бути рекомендовано, тому що це призводить до значного подорожчання електричних мереж, тоді як риття неглибоких траншей не викликає особливих ускладнень.

· прокладання газових мереж разом з іншими інженерними комунікаціями допускається тільки за умови влаштування прохідних каналів, обладнаних припливно-витяжною вентиляцією. Ці додаткові вимоги призводять до значного підвищення вартості будівництва.

Для прокладання інженерних мереж можна використовувати канали під будинками. Канали під будинками проектуються з таким розрахунком, щоб для однієї зі стінок каналу можна було використати фундамент будинку, а для перекриття - підлогу першого поверху. Особливу увагу треба звертати на санітарні норми в проектуванні каналізаційних мереж у напівпрохідних каналах під будинками, у підвалах будинків [68].

За підземного укладання інженерних мереж мають бути дотримані відстані не тільки в горизонтальній, й у вертикальній площині як між мережами та спорудами, так і між самими мережами. Прокладання трубопроводів, що транспортують господарсько-питну або стічну воду побутового або виробничого походження, у північних і центральних районах країни виконують, враховуючи глибину промерзання і температуру транспортування води.

Відповідно до цих чинників найменша глибина закладення становить не менш як 0,5 м. Крім того, глибина закладення трубопроводів визначається санітарними вимогами. Зокрема, водопровідні лінії з водою господарсько-питного призначення завжди розміщуються вище каналізаційних трубопроводів, а також трубопроводів, по яких перекачують отруйні рідини. Відстань у світлі між такими трубопроводами повинна бути не меншою за 0,4 м.

Допускається у виняткових випадках водопровідні лінії прокладати нижче від каналізаційних за дотримання таких умов:

· водопровідні лінії повинні бути із сталевих труб;

· труби водопроводу необхідно розміщувати у футлярах, при цьому відстань від стінок каналізаційних труб до обрізу футляра повинна становити не менше, ніж 5 м у глинистих ґрунтах і не менш як 10 м у піщаних та інших великоблочних ґрунтах;

· каналізаційні трубопроводи в місцях перетинання прокладають з чавунних труб;

· допускається прокладання водопровідних введень діаметром до 150 мм нижче від каналізаційних без влаштування футлярів, якщо відстань у світлі між трубопроводами буде більшою за 0,5 м;

· теплопроводи відкритих систем теплопостачання і трубопроводи гарячого водопостачання дозволяється прокладати нижче або вище каналізаційних мереж, якщо відстань між ними становитиме не менш як 0,4 м.

Відстань між трубопроводами різного призначення має дорівнювати 0,2 м, за винятком, як уже зазначалося, водопровідних, що перетинаються з каналізаційними і трубопроводами отруйних речовин [43].

Силові кабелі і кабелі зв’язку прокладаються вище від трубопроводів за дотримання між ними такої відстані: між силовими кабелями до 35 кВт і кабелями зв’язку і трубопроводами - 0,5 м, те ж 110-220 кВт і трубопроводами - 1 м.

Прокладання трубопроводів й електрокабелів під залізничними та трамвайними шляхами (від підошви рейки) або автодорогами (до верху труби, футляра або електрокабеля) здійснюється на глибині 1,0 м за відкритого способу провадження робіт і на глибині 1,5 м за закритого (продавлювання, горизонтальне буріння або щитова проходка).

За роздільного прокладання трубопроводів допускається монтаж різних мереж незалежно одна від одної в різний час. Таке прокладання є доцільним, коли відбувається заміна старих мереж на нові. Потрібні роботи виконують під час реконструкції інженерних мереж у містах. Окреме прокладання потребує більших розривів між трубопроводами і загалом більших витрат коштів. Крім того, якщо роботи виконуються різними будівельними організаціями в неузгоджений термін, вони нерідко розтягуються на тривалий час. У такому випадку порушується нормальний пішохідний і транспортний рух на вулицях.

Під час будівництва житлових комплексів, кварталів, мікрорайонів більш прийнятним і доцільним є сумісний спосіб прокладання підземних мереж в одній траншеї. Практика будівництва засвідчує, що одночасне прокладання трубопроводів в одній траншеї порівняно з окремим роздільним є дешевшим на 15-30%. За одночасного прокладання трубопроводів в одній траншеї їх розміщують паралельно один одному, за винятком каналізації, причому ухил для всіх ліній визначається однаковим. Відстань між мережами встановлюється мінімальна, що знижує вартість будівництва [35].

Іноді, відповідно до технічних умов, монтаж інженерних мереж виконують в колекторах (прохідних каналах). Прокладання рекомендується здійснювати таким чином: зверху силові кабелі, нижче – кабелі зв’язку, ще нижче – водопроводи. За однорядного розміщення зверху прокладають силові кабелі, під ними – кабелі зв’язку, нижче – тепло- і водопроводи. Водопровідні лінії завжди монтуються нижче від теплопроводів і кабелів [66].

Телефонні кабельні мережі є обов’язковою складовою міського господарства. Засади прокладання та влаштування цих мереж збігаються із принципами побудови силових електричних мереж. Прокладання траси міської телефонної мережі (МТМ) охоплює монтаж трубопроводів, каналів та експлуатацію кабелів зв’язку. Основним елементом МТМ є підземні трубопроводи, що прокладаються під пішохідними і проїжджими частинами вулиць. Кабельні телефонні мережі розміщують також на стовпах ліній зв’язку. Така лінія зв’язку починається з кабельної опори, обладнаної кабельними ящиками і кабельним майданчиком. Опори ліній встановлюються на пішохідній частині вулиць, а кабель підвішують на семижильному сталевому канаті.

Запитання для самоконтролю

1. У чому полягає класифікація систем водопостачання?

2. Як здійснюється вибір схеми і системи водопостачання?

3. Класифікація, призначення, трасування та роль водопровідних ліній.

4. Охарактеризуйте особливості водозаборів поверхневих вод.

5. Для чого використовуються насосні станції?

6. Як класифікують системи каналізації?

7. У чому полягають основні принципи проектування каналізаційних мереж та споруд на них?

8. Наведіть класифікацію систем теплопостачання.

9. Як здійснюється трасування мереж теплопостачання?

10. Визначте категорії газопроводів.

11. Будівлі та споруди газопостачання, вимоги до їх розміщення.

12. Охарактеризуйте елементи енергетичної системи міста.

13. Назвіть категорії електроприймачів.

14. У чому полягають основні принципи розміщення підземних мереж у плані?

15. Охарактеризуйте особливості розміщення інженерних мереж у вертикальній площині.

16. Назвіть основні елементи міських телефонних мереж.

Поиск по сайту: