|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Методика обстеженя мовленнєвої підготовленості дітей до школиМета: вивчити та визначити рівень мовленнєвої підготовленості дітей до школи та рівень мовленнєвої активності Й сформованості оцінно-контрольних дій (ОКД). Хід досліду: варіант І. Кожній дитині пропонують послідовно виконати такі завдання: а) розглянути сюжетну картинку, відповісти на запитання за її змістом, скласти розповідь; б) переказати знайоме оповідання; в) скласти розповідь із власного досвіду на тему, запропоновану дослідником. Результати дослідження заносять до табл. 42. У текстовому матеріалі за кожним параметром наводяться конкретні приклади. Варіант II. Дитині пропонують скласти розповіді: за опорними словами, з власного досвіду, на задану тему, переказати твір. Розповіді записують на магнітофонну плівку. Під час прослуховування записів дитина виступає в ролі вчителя й оцінює розповідь, мотивуючи свою оцінку, однією з трьох фішок: червоною - все правильно, синьою - є деякі помилки, чорною- багато помилок, незв'язна розповідь. Можна запропонувати оцінити «відповіді» ляльки (записати заздалегідь розповідь із помилками). Сформованість ОКД під час першого та другого прослуховування обчислюється за формулою де Fокд Р\ - показники сформованості; т, т1 - кількість допущених помилок; пп,?ц - відповідно кількість помічених дитиною помилок. Результати досліду заносять до табл. 43. Пропонуємо орієнтовні показники чинників мовленнєвої готовності. Мовленнєва активність', наявність у дитини пізнавальних інтересів; відповідність знань вимогам програми; уміння зосереджувати увагу на пропонованому матеріалі й діяти відповідно до вказівок педагога; зацікавленість у вирішенні загального завдання; наявність потреби відповідати, звертатись із запитаннями, доповнювати відповіді однолітків, виправляти помилки (Основньїе показатели готовности детей шестилет-него возраста к школьному обучению / Ред.: Л. А. Венгер, Г. Г. Крав-цов. - М.І НИЙ дошк. восп. АПН СССР, 1988. - С. 23-25). Активність висока: дитина постійно прагне відповідати, бере участь у спілкуванні, шукаючи відповідь на поставлене запитання; готова доповнити товариша, вказати на помилки, яких він припустився у мовленні, виправити їх. Активність недостатня: дитина зовнішньо пасивна, не виявляє бажання відповідати, проте на запитання вихователя відповідає охоче, хоч і не завжди правильно та повно; виявляє невпевненість, соромиться, нервує.
Активність нестійка: під час заняття дитина часто відволікається, не може зосередитися на запропонованій темі. Активізація низька: дитина пасивна, не має бажання відповідати; не виявляє Інтересу до змісту мовленнєвої діяльності. Якість відповідей висока: відповіді поширені, змістовні, самостійні, адекватні поставленому запитанню чи завданню. Якість відповідей недостатня: відповіді у вигляді одного слова або простого непоширеного речення; дитина відповідає невпевнено, потребує додаткових запитань. Якість відповідей низька: дитина повторює вже сказане вихователем чи іншими дітьми, потребує додаткових (уточнювальних запитань) або підказок, допомоги вихователя; у мовленні допускає багато помилок. Контрольні дії - це усвідомлене регулювання дитиною мовленнєвої діяльності з метою запобігання мовленнєвим помилкам, їх констатування та виправлення, а також забезпечення відповідності результатів мовленнєвої діяльності запропонованому плану (вимогам, зразку, нормам вимови). Оцінювальні дії ґрунтуються на аналізі процесу мовленнєвої діяльності і спрямовані на оцінку результатів цієї діяльності та зіставлення отриманого результату з вимогами. Мовленнєва дія розкриває мотиви, що спонукають дитину до вибору відповідної оцінки, в ній висловлюється певне ставлення дитини до предмета оцінки. Високий рівень мовленнєвого розвитку: висока мовленнєва активність і якість мовленнєвих відповідей; правильна звуковимова; відсутність граматичних помилок; достатній обсяг словника; уміння самостійно переказувати й будувати розповідь; наявність оцінно-контрольних дій, уміння помічати та виправляти помилки. Середній рівень мовленнєвого розвитку: недостатня мовленнєва активність, дитина потребує стимулювання мовленнєвої діяльності; якість відповідей незадовільна; помилки у звуковимові; граматичні помилки; переказує тільки добре знайомий текст; розповідає лише за зразком розповіді вихователя. Низький рівень мовленнєвого розвитку: незадовільні мовленнєва активність і якість відповідей; у мовленні багато помилок; не володіє зв'язним висловлюванням; переважає ситуативне мовлення; відсутні окд. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |