|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Визначення цілей уроку з іноземної мовиНавчання будь-якої дисципліни має на меті реалізацію певних цілей. Перш ніж планувати урок, студент-практикант має ознайомитися із Програмою навчання іноземної мови та цілями, які нею передбачені. Визначаються практична, виховна, загальноосвітня та розвиваюча цілі. Вони мають бути усвідомлені й учнями.
Практична мета передбачає навчання учнів говорінню та аудіюванню (тобто усному мовленню), а також письму та читанню (тобто писемному мовленню) іноземною мовою в межах тематики та мовного матеріалу, визначених програмою. Формулюючи практичну мету, вчитель визначає, чого конкретно він буде навчати учнів на цьому уроці. Доцільно починати формулювання практичної мети у плані словами «вчити...» або «навчити...». Наприклад: «Навчити учнів ● вживати граматичні структури на рівні однієї фрази; ● вживати нові лексичні одиниці на рівні понадфразової єдності; ● розуміти незнайомі слова, спираючись на контекст; ● висловлюватись на запропоновану тему обсягом 7-8 фраз на основі мовленнєвої ситуації зі спиранням на логіко-синтаксичну схему; ● обмінюватися репліками на рівні діалогічної єдності «твердження-твердження» на основі мовленнєвої ситуації; ● одержувати основну інформацію з прочитаного / прослуханого тексту».
Якщо пропонується новий мовний матеріал, то формулювання практичної мети може бути таким: «Ознайомити учнів ● із функцією, формою, особливостями вживання граматичної структури та вчити правильно використовувати її на рівні фрази; ● зі значенням, формою, особливостями вживання лексичних одиниць та вчити правильно використовувати їх у знайомих граматичних структурах на рівні фрази; ● з правилом читання літери в тому чи іншому складі слова і вчити читати слова згідно із правилами». Виховна мета забезпечує моральне, естетичне, трудове виховання учнів засобами іноземної мови, у той час як розвиваюча мета спрямована на розвиток інтелектуальної, пізнавальної діяльності учнів, їх мовних здібностей. Плануючи досягнення розвиваючої та виховної цілей, вчитель повинен чітко визначити відповідний потенціал навчального матеріалу уроку і своїх дій. Наприклад: «Розвивати ● кмітливість учнів (вчитель на уроці використовуватиме безперекладні засоби семантизації або ребуси, кросворди тощо); ● інтелектуальну гнучкість учнів (учитель проводитиме вправу на трансформацію діалога-зразка на основі змінюваних ситуацій)». Або: «Виховувати почуття естетичного смаку (навчаючи учнів правильно вживати прикметники, вчитель планує проведення вправи на основі ситуації вибору одягу, який створює гармонійні за кольорами ансамблі тощо)». Загальноосвітня мета сприяє розширенню загального та філологічного світогляду учнів. Формулювання загальноосвітньої мети можна починати словами: «Розширювати уявлення...» або «Формувати уявлення...». Наприклад: «Розширювати уявлення учнів про традиції (учні на уроці будуть читати текст, де є відповідна додаткова інформація, обговорення якої планується вчителем)». Або «Формувати уявлення учнів про національний костюм (вчитель планує уведення лексичних одиниць, а також тренувальні вправи за темою «Одяг» на основі предметів національного костюму, про який учні ще не мають уявлення)». Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |