|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Теоретичні моделі демократіїКласична ліберальна модель демократії (Т.Гоббс, Дж.Локк, Ш.Монтеск'є). Концепція ліберальної демократії передбачає: Ø рівність усіх громадян у використанні прав, Ø автономність особистості щодо держави і суспільства, Ø поділ влади на законодавчу, виконавчу і судову, з урахуванням розмежування їхніх функцій і повноважень, Ø формою демократичного правління повинна бути парламентська республіка. Представницька (процедурна) модель демократії (Джеймс Медісон). При даній моделі демократії: Ø Править не народ, а його представники. Ø У представницьких структурах ніхто не має абсолютної влади. Ø Управління державою здійснюється компетентно, тому що в результаті виборів до влади приходять професійні політики. Ø Федеративний устрій та двопалатний парламент якнайкраще забезпечать демократичну владу в державі. Ø Дотримання принципу розподілу влади на три гілки не дозволить узурпувати владу будь-якою з груп. Колективістська(народна) модель демократії (Ж.-Ж. Руссо, Дж. Ст. Мілль, А.Лінкольн). Ø Першоджерелом влади є народ у цілому. Ø Загальна воля у формі прямого волевиявлення переваг громадян є джерелом будь-яких законів. Ø Народний суверенітет не може бути відчужений, тому що будь-яка людина вільна відповідно до природного закону. Воля – підпорядкування загальній волі. Ø Кожен повинний брати участь у політичному житті, тому що це краще сприяє його розумінню процесів, які відбуваються. Розгорнуту характеристику даної моделі демократії дав американський президент США А.Лінкольн: «government of the people, by the people, for the people», тобто правління народу, що здійснюється народом і для народу. Колективістську модель демократії розробляли і класики марксизму, приділяючи особливу увагу ролі народних мас в історії. Елітарна модель демократії (М.Вебер, Й.Шумпетер, Е.Даунс та ін.) Ø Суспільство поділяється на пануючу меншість і непануючу більшість. Ø Маса нездатна керувати через відсутність необхідних знань і повної інформації. Ø Політична участь маси обмежена виборами. Ø Демократія – це конкуренція між двома і більше групами еліт за владу на регулярних виборах. Ø Відповідальність за прийняття рішень лежить на лідерах. Плюралістична модель демократії Ø Включення в політичне життя країни великої кількості суспільних рухів і партій, що мають різні політичні цілі, ідеологічні концепції і ведуть між собою боротьбу за владу. Ø Головними суб'єктами політики є не індивіди і не народ у цілому, а політичні групи. Ø Громадяни виражають свою думку через групи інтересів. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |