Вантажопідйомні пристрої: домкрати, лебідки, крани, ліфти

Основне призначення вантажопідйомних пристроїв – виконання операцій з підняття та опускання вантажу. Часто ці операції доповнюються переміщенням піднятого вантажу в межах визначеної площі. За конструктивними ознаками розрізняють три основні групи вантажопідйомних пристроїв: прості, крани і підйомники.

До групи найпростіших вантажопідйомних пристроїв відносять домкрати, талі і лебідки.

Домкрати призначені для підйому вантажів на порівняно невелику висоту. Домкрати спеціальної конструкції можуть переміщати вантажі на невеликі відстані в горизонтальному напрямку. Найбільше поширення в техніці одержали домкрати рейкові, гвинтові і гідравлічні.

Рисунок 1.43 – Домкрати: а– рейковий; б – гвинтовий; у – гідравлічний.

Рейковий домкрат (рис. 1.43, а) складається з металевої або дерев'яної станини, усередині якої в напрямних переміщається зубцювата рейка. До верхньої частини рейки прикріплена подушка – несуча частина при підйомі вантажу. З рейкою знаходиться в зачепленні мала шестерня, яка приводиться в рух рукояткою через систему зубчаток. Рейку з вантажем у піднятому положенні утримує храпове колесо і собачка.

Гвинтові домкрати (рис. 1.43, б) точно установлюють вантажі, які піднімаються, що особливо важливо при монтажних роботах; крім того, їм властиве самогальмування, що досягається вибором кута підйому гвинтової нарізки, меншим, чим кут тертя. Остання властивість усуває необхідність застосування стопорних і гальмових пристосувань. Вантажопідйомність гвинтових домкратів призначається в межах від 1 до 20 т при відносно малому ККД (0,3 – 0,4) і малих швидкостей підйому (15 – 35 мм/хв). Гвинтовий домкрат складається з корпуса, у якому закріплена гайка зі сталевим гвинтом. На верхній частині гвинта укріплена рифлена головка. Нижче головки міститься рукоятка для обертання гвинта.

Гідравлічні домкрати (рис. 1.43, в) застосовують при підйомі особливо важких вантажів, які вимагають точної установки. Зусилля в них, прикладене до приводної рукоятки, передається робочому органові рідиною (водою, мінеральною олією, сумішшю з води, спирту і гліцерину). Гідравлічні домкрати мають високий ККД (0,7 – 0,8), велику вантажопідйомність (до 750 т), плавний підйом, точність установки, самогальмуванням і компактність конструкції. Недолік таких домкратів ­– мала висота підйому (100 – 250 мм) і мала швидкість підйому. Гідравлічні домкрати будуютьз ручним і механічним приводом.

Лебідки – застосовують для підйому вантажу за допомогою каната, перекинутого через блок, або як частину більш складних вантажопідйомних пристроїв. Лебідки можуть бути з ручним і машинним приводом. Лебідки з механічним приводом, найчастіше електричним, застосовують у механізмах підйомних кранів різної конструкції.

Рисунок 1.44 – Лебідка (а) і крановий візок (б).

Талі являють собою вантажопідйомні механізми, призначені для підйому вантажів масою до 10 т на велику висоту. У залежності від привода талі бувають з ручним або машинним приводом. Талі з ручним приводом підрозділяють на блокові, черв'ячні і шестеренні. Талі з машинним приводом – електроталі або тельфери застосовують як пересувні на підвісному однорейковому шляху. Тельфери виготовляються вантажопідйомністю 0,25…5 т зі швидкістю підйому 8 м/хв і висотою підйому до 30 м.

Рисунок 1.45 – Талі: а- черв'ячна; б — електроталь (тельфер).

До основних параметрів вантажопідйомних пристроїв відносять: вантажопідйомність, швидкість підйому і переміщення вантажу, висоту підйому і геометричні розміри, що визначають межі можливого переміщення вантажу.

Крани – це машини для підйому вантажу на деяку висоту, його переміщення в горизонтальному напрямку й опускання до місця доставки. На підприємствах з метою транспортування найчастіше застосовують мостові і козлові крани.

Мостовий кран (рис. 1.46) являє собою кран-балку, яка за допомогою двох візків на її кінцях може переміщатися уздовж цеху по рейкових шляхах. По балці крана переміщається тельфер. Вантажопідйомність цих кранів коливається від 250 до 500 кг при прольоті моста 8 – 15 м.

Рисунок 1.46 – Мостовий кран

Козлові крани (рис. 1.47) відрізняються від мостових тим, що вони спираються на дві опори, у які вмонтовані візки з ходовими колесами для пересування по наземних рейках.

Рисунок 1.47 – Козловий кран

Підйомники або ліфти призначені для переміщення людей і вантажів у вертикальному напрямку. На промислових підприємствах застосовують пасажирські і вантажні ліфти (рис. 1.48).

Робочий орган ліфта – кліть 3, башмаки якої ковзають по твердих направляючих 2, прикріплених до стін шахти. Кліть ліфта за допомогою системи тросів підвішана до блоків і врівноважується противагою 2. Для надавання руху кліті застосовують лебідки з барабанами або з канатоведучими шківами 4. Швидкість руху кліті пасажирських ліфтів звичайно приймають у межах 0,5…1,5 м/сек, а для швидкісних і надшвидкісних – 6…7 м/сек. Вантажопідйомність ліфтів коливається у великих межах. Наприклад, вантажопідйомність пасажирських ліфтів коливається від 2 до 10 чоловік, вантажних – від 0,25 до 10 т. Вантажопідйомність ліфта визначає площа підлоги кліті. У пасажирських ліфтах на одну людину приймають площа підлоги кліті 0,3…0,5 м². Висоту кліті ліфта приймають не менше 2,2 м. Шахта ліфта обгороджена з усіх боків суцільними неспалимими стінами, а у випадку розташування ліфта в сходовій клітці при висоті будинку до 10 поверхів може бути обгороджена металевою сіткою з товщиною дротів не менше 1,2 мм або склом товщиною 4 мм і більше.

Рисунок 1.48 – Ліфт: 1 – противага; 2 – направляючі; 3 – кліть; 4 – канатоведучий шків.

На дні шахти під кліттю і противагою установлено упори або буфери, розраховані на посадку кліті з повним навантаженням або противаги, які рухаються з максимальною швидкістю, що допускається обмежувачем швидкості. Для ліфтів, кліть яких рухається зі швидкістю до 0,5 м/сек, допускається влаштування твердих упорів. Для ліфтів зі швидкістю руху кліті до 0,75 м/сек застосовують тверді упори з пружними прокладками (гума) або пружинні буфери. При швидкості руху кліті більше 1 м/сек установлюють тільки масляні буфери.

Для зменшення витрат енергії в ліфтах застосовують противаги, масу яких приймають рівними масі кліті і 40 – 50 % від маси переміщуваного вантажу. Противаги виготовляють у вигляді окремих чавунних виливків, зібраних у загальну раму. Для руху по напрямних у противагах зроблені прорізи.

Надають руху кліті лебідкою, на барабан якої навивається канат, приєднаний через блок до кліті.

Для запобігання довільного падіння кліті всі ліфти (за винятком вантажних без провідників) забезпечуються спеціальними механізмами для негайної зупинки кліті у випадку обриву канатів або при збільшенні швидкості руху кліті не менше, чим на 15% від заданої. Зупиняють кліть ліфта спеціальні механізми – уловлювачі, які спрацьовують при обриві одного з канатів або при перевищенні кліттю припустимої межі збільшення швидкості руху. В останньому випадку уловлювач діє від обмежувача швидкості.

У ліфтах застосовують різні конструкції уловителів. Як захоплюючі органи у них використовують ексцентрики, клини, затискні ролики, ножі і гладкі гальмуючі поверхні. Уловлювачі починають діяти і зупиняти кліть у таких випадках: обрив одного або всіх підтримуючих кліть канатів; при натягу одного з канатів сильніше інших; при одночасному ослабленні всіх канатів; коли швидкість кліті збільшується проти припустимої. Причому одночасно з уловлювачем повинен автоматично прийти в дію і пристрій, який виключає електродвигун. Для роботи уловлювачів використовують звичайно енергію пружини, вагу кабіни або противаги, а іноді й енергію стиснутого повітря.

В електричну схему управління включені прилади, які допускають відкриття дверей у шахті ліфта тільки тоді, коли кліть зупиняється безпосередньо проти дверного прорізу шахти. Схема також передбачає блокування дверей, при якому виключається можливість пуску електродвигуна при нещільно закритих дверях шахти або кліті ліфта.

Електрична схема ліфта дозволяє керувати рухом кліті як з пульта керування, так і із самої кліті. В кліті установлюють кнопкове керування для посилання її на будь-який поверх, аварійної зупинки і виклику обслуговуючого персоналу. Схему ліфта обов'язково блокують з уловлювачем, щоб забезпечити надійне автоматичне вимикання електродвигуна при спрацьовуванні уловлювача.

Для зупинки кліті ліфта в крайніх робочих положеннях установлені кінцеві вимикачі, з яких один зупиняє кліть у крайньому робочому положенні, а другий – при переході кліттю цього положення не більше, ніж на 250 мм. При спрацьовуванні кінцевих вимикачів одночасно припиняється подача струму в електродвигун і в контур керування.

Питання до самоконтролю

1. Якими є основні стримуючі фактори у розвитку механізації ЗРТС робіт на харчових та зернопереробних підприємствах?

2. Сформулюйте основні задачі, вирішення яких дозволить підвищити рівень механізації ЗРТС робіт на харчових та зернопереробних підприємствах.

3. Наведіть класифікацію підйомно-транспортних машин за призначенням та принципом дії.

4. Охарактеризуйте основні параметри підйомно-транспортних машин та механізмів.

5. Що таке коефіцієнт опору підйомно-транспортної машини? Як він корелює з ККД машини?

6. Дайте класифікацію вантажів.

7. Охарактеризуйте, якими параметрами характеризуються основні групи вантажів.

8. Опишіть загальну конструкцію машин неперервної дії з тяговим органом.

9. Охарактеризуйте основні види тягових органів, привідних та натяжних пристроїв.

10. Опишіть загальну конструкцію стрічкового конвеєра. Які види роликоопор використовуються у складі стрічкового конвейера?

11. Наведіть алгоритм тягового розрахунку стрічкового конвеєра та ковшової норії.

12. Сформулювати закон Ейлера для тертя стрічки об гладкий барабан.

13. Дайте класифікацію ланцюгових конвеєрів.

14. Опишіть загальну конструкцію пластинчастого, скребкового, підвісного конвеєра.

15. Дайте класифікацію елеваторів.

16. Опишіть загальну конструкцію ковшової норії.

17. Опишіть загальну конструкцію гвинтового конвеєра. У чтому полягає його принцип дії.

18. На чому засновано принцип дії гравітаційних пристроїв? Опишіть конструкцію роликових конвейерів, спускних лотків, самоплинних трубопроводів та гвинтових спусків.

19. На чому засновано принцип дії інерційних пристроїв? Опишіть загальну конструкцію кидкових пристроїв та інерційних транспортерів.

20. Дайте класифікацію установок трубопровідного транспорту.

21. Опишіть загальну конструкцію гідро транспортної установки.

22. Опишіть загальну конструкцію пневмотранспортних установок.

23. Опишіть конструкцію та принцип дії основних елементів пневмотранспортних установок.

24. Опишіть конструкцію установок аерозольтранспорту, аерожолобів.

25. Дайте класифікацію машин колісного транспорту та підйомно-транспортних пристроїв.

26. Опишіть загальну конструкцію домкратів, лебідок, тельферів, мостових та козлових кранів, ліфтів.

27. Перерахуйте блокування для ліфтів.

Література:: [1, с. 10 – 241; 2, с. 9 – 194]

Поиск по сайту: