Стрічкові конвеєри. Загальна конструкціяю Основи теорії розрахунку

Стрічкові конвеєри – одна з найпоширеніших машин неперервного транспорту з тяговим органом. Цьому сприяє простота конструкції та експлуатації, економічність, надійність, універсальність, великий діапазон продуктивності і відстаней, на які переміщується вантаж. Ці конвеєри застосовуються для транспортування сипучих і штучних вантажів. Недолік: запиленість при транспортуванні вантажу.

Основні частини стрічкового конвеєра: стрічка 1, що сполучає в собі функції тягового і робочого органа; привідний пристрій 2; натяжний пристрій 3; станина 4 з установленими на ній роликоопорами 5, які підтримують стрічку в заданому положенні і надають їй форму; завантажувальний пристрій 6, що подає вантаж на стрічку і забезпечує вирівнюваня швидкостей вантажу і стрічки; розвантажувальний пристрій 7, що знімає вантаж зі стрічки в кінці транспортера або по його довжині. Верхня гілка стрічки, на якій знаходиться вантаж, називається робочою, а нижня – холостою. Стрічка є вантажонесучим і тяговим елементом. Це найбільш цінний і найменш довговічний елемент конвеєра. За стрічку найчастіше використовують гумовотканинну смугу з пошаровим каркасом з комбінованих і синтетичних тканин.

Рисунок 1.10

Найважливішими параметрами стрічки є: її ширина, швидкість, маса 1 метра стрічки і кількість прокладок стрічки. Ширина стрічки визначається за формулами, вид яких визначається видом роликоопор стрічки, як правило, на робочій гілці конвеєра.

Роликоопори надають стрічці або плоску, або жолобчасту форму. Плоску форму для робочої гілки конвеєра надають при транспортуванні штучних вантажів, а жолобчасту – для сипучих. Жолобчаста форма стрічки забезпечує велике навантаження при тій же ширині стрічки. Холоста гілка завжди має плоску форму. Типи й основні розміри роликоопор визначаються ГОСТ 22645-77. Розрізняють прямі (рис. 1.11а) та жолобчасті (рис. 1.11б, в) роликоопори.

Для прямих роликоопор ширина стрічки визначається за формулою

, м

де – робоча продуктивність конвеєра, т/ч;

ρ – насипна густина вантажу;

– швидкість стрічки;

j₁=(0,35...0…0,5)j₀; j₀–кут природного нахилу вантажу.

К_Н – коефіцієнт, що враховує значення площі поперечного перерізу шару вантажу в залежності від кута нахилу транспортера a. У розрахунках приймають:

a, 0	0…10	10…15	15…20	20…25
		0,95	0,9	0,85

Для жолобчастих роликоопор з кутом нахилу бічних роликів 30°

, м

Швидкість стрічки для різних видів вантажу вибирають у межах від 0,5 м/с для великих штучних вантажів (ящиків) до 4,5 м/с для дрібних сипучих вантажів (пшениця, жито, ячмінь, овес).

Стрічки випускаються стандартної ширини: 100 … 2000 мм. Тому отримане при розрахунку значення ширини стрічки округляють до найближчого більшого стандартного.

Маса 1м стрічки приблизно визначається за формулою q_л=(10…12)В_л, де [В_л]= м.

Число прокладок стрічки (тільки ціле число, ),

де n – коефіцієнт запасу міцності стрічки;

S _max – максимальний натяг стрічки, Н;

K – міцність тканини прокладки, Н/мм;

В_л – ширина стрічки, мм.

Основними розрахунковими параметрами роликоопор є відстань між роликоопорами і маса обертових частин, що приходиться на 1 м стрічки.

Як правило, для транспортування сипучих вантажів на робочій гілці конвеєра вибирають жолобчасті роликоопори, а для холостих – прямі. Відстань між опорами вибирають у залежності від ширини стрічки і типу опор для робочої гілки конвеєра l. У місцях завантаження конвеєра відстань між опорами беруть у 2 рази меншою, тобто l_МЗ =0,5 ∙ l _.

На холостій гілці конвеєра опори розташовують у 2 рази рідше, тобто l_Х = 2 ∙ l _.

Діаметр роликоопор приймають у залежності від швидкості стрічки:

Маса обертових частин, що приходиться на 1 м стрічки:

,

де - маса роликоопор, залежить від типу опор, їх діаметра і ширини стрічки і вибирається за довідниками;

- відстань між роликоопорами.

При розрахунку визначають питому масу роликоопор на робочій q_p¢ і холостій q_p¢¢ гілках конвеєра.

Поиск по сайту: