В.2 Історична довідка

Підйомно-транспортні пристрої почали застосовувати в найдавніший період історії людського суспільства. За 2000 років до н.е. у країнах давнього Сходу (Месопотамія, Єгипет), стародавніх Китаї та Індії застосовували найпростіші підйомно-транспортні пристрої при виконанні будівельних робіт і для подачі води на зрошувані земельні ділянки. Трохи пізніше з'являються гвинтові підйомники – прообраз сучасного гвинтового транспортера.

У середні віки з розвитком будівництва фортифікаційних споруджень почали застосовувати підйомні крани і ковшові підйомники для транспорту розпушеного ґрунту.

XVIII століття прийнято вважати точкою відліку переходу від кустарного до промислового виробництва. Починаючи з цього періоду стали з'являтися цілий ряд винаходів, які варто віднести до революційних в області механізації.

До кінця 1780-х років російський механік і гідротехнік Кузьма Дмитрович Фролов завершив будівництво комплексної установки для підняття руди і води із шахти Зміїногорського рудника на Алтаї. Майже одночасно з введенням в експлуатацію установки К. Д. Фролова американський винахідник О. Еванс виготовив стрічковий ковшовий елеватор, а в 1795 р., використовуючи винайдений ним елеватор і гвинтові транспортери, пустив в експлуатацію перший механізований млин.

На початку XIX ст. для переміщення сипучих вантажів застосовують гвинтові транспортери; трохи пізніше, в 30-х роках, почали застосовувати стаціонарні стрічкові транспортери, які отримали поширення в механізованих зерносховищах.

В другій половині XIX ст., поряд з механічним, починають застосовувати пневматичний транспортер, спочатку для пневматичної пошти (1853 р.), а потім для переміщення волокнистих матеріалів (1867 р.).

У 1888 р. у Петербурзі споруджений пневматичний зернопідіймач, а в 1893 р. в Англії закінчене будівництво першого плавучого пневматичного перевантажувача зерна.

XIX ст. характеризується розвитком будівництва вантажопідйомних машин. Поява парового, а потім електричного приводів у другій половині XIX ст. сприяла розвиткові кранобудування. У 80-х роках Х1Х ст. побудовано кран з паровим приводом; у 1885 р. – перший поворотний електрифікований кран, а в 1887 р. – перший мостовий кран з електроприводом. Починаючи з 1900 р. електропривід цілком замінив паровий привід мостових, портальних і стаціонарних поворотних кранів.

Кінець 19-го століття, початок 20-го століття ознаменувалося першим застосуванням на підприємствах Форда конвеєрного виробництва, що дало істотний поштовх розвиткові машинного виробництва взагалі і засобів механізації зокрема. Було створено передумови до комплексної механізації й автоматизації виробництва, що досягли своєї досконалості на сучасних машинобудівних заводах. Першим комплексно механізованим підприємством варто вважати зерновий елеватор, що з'явився на початку 20-го століття.

Подальше ефективне удосконалювання засобів механізації стало неможливим без теорій розрахунку машин і механізмів. Для цих цілей стали створювати науково-технічні центри по теоретичному обґрунтуванню до розрахунків машин, виробництво засобів механізації завантажувально-розвантажувальних і транспортно-складських (ЗРТС) робіт почали ставити на промислову основу.

Друга половина 20-го століття стала періодом становлення кібернетики як науки. Кібернетика поставила багато галузей машинного виробництва на наукову основу. Це автоматизація, комп'ютерна техніка, робототехніка. Остання стала істотним поштовхом розвитку в області механізації виробництва. Поява робота поставила задачу не тільки комплексної механізації, але і комплексної автоматизації спочатку технологічної операції, а потім і виробництва в цілому. Вищим досягненням робототехніки прийнято вважати робото-технічні комплекси (РТК) та гнучкі автоматизовані виробництва (ГАП).

Останні тенденції в розвитку засобів механізації ЗРТС-робіт пов'язані з істотним підвищенням надійності, економічності й ефективності машин за рахунок їхньої автоматизації. Теоретично обґрунтовано, що застосування частотного керування електроприводом здатне забезпечити економію електроенергії до 45%. Це особливо актуально для машин, які транспортують різні сипучі вантажі, що працюють в умовах частої зміни навантажень.

Питання до самоконтролю

1. Дайте визначення механізації технологічних процесів.

2. Дайте визначення автоматизації технологічних процесів.

3. Сформулюйте та охарактеризуйте основні історичні етапи розвитку механізації завантажувально-розвантажувальних, транспортних та складських робіт.

Література: [1, с.8; 2, с. 5 - 6]

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. ЕЛЕМЕНТИ СИСТЕМ МЕХАНІЗАЦІЇ

1. Загальні поняття, визначення та класифікації

2. Підйомно-транспортні машини неперервної дії

Поиск по сайту: