Привідні пристрої

Привідні пристрої передають тягові зусилля від електродвигуна до тягового органа: стрічкам за допомогою гладких барабанів, ланцюгам за допомогою зірочок, канатам за допомогою блоків. Приводна станція складається з електродвигуна, проміжної механічної передачі (редуктор, ремінна або ланцюгова передача), робочого елемента (барабана, зірочки або блока) і муфт, що з'єднують вали елементів. За способом передачі тягового зусилля розрізняють фрикційні приводи, що передають тягове зусилля тертям (з барабанами і блоками), і приводи з передачею тягового зусилля зачепленням (із зірочками).

У фрикційних приводних пристроях із гладким барабаном і гнучким тяговим органом для передачі зусилля повинна виконуватися умова: тяговий орган не повинен ковзати по поверхні барабана приводу. Це можливо при дотриманні закону Ейлера:

,

де S_НБ - натяг у точці набігання стрічки на привідний барабан;

S_СБ - натяг у точці збігання стрічки з привідного барабана; a - кут обхвату стрічкою привідного барабана; ¦₀ – коефіцієнт тертя тягового органа об привідний барабан.

Тоді тягове зусилля, передане приводним барабаном тяговому органові:

Для збільшення тягового зусилля, існує два шляхи:

1) збільшувати ¦₀ за рахунок футерування поверхні барабана, наприклад, обтягти шматком гумової стрічки;

2) збільшувати a за рахунок використання більш складних схем приводних пристроїв.

Наприклад:

Але тут потрібно враховувати обмеження на міцність стрічки.

Поиск по сайту: